Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

м. Могилів-Подільський, вул. Сагайдачного, 1/30, 24000, (04337) 6-80-62

Справа № 1-44/10р.

ВИРОК

Іменем України

04 лютого 2010 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого : судді Совгири Д.І.,

з участю секретаря: Цибульської Т.І.,

прокурора: Загороднюк В.В.,

та захисника: ОСОБА_1,

розглянувши у вікритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню неповнолітнього

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та

жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

вул.Чапаєва 22, українця, громадянина України, освіта

неповна середня, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого: 1). 28 жовтня

2009 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області за ст.

185 ч. З, 104 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1

рік; 2). 30 листопада 2009 року Могилів-Подільським міськрайонним

судом Вінницької області за ст. 185 ч. З, 104 КК України до 3 років позбавлення

волі з іспитовим строком на рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2009 року близько 18 години 00 хвилин підсудний ОСОБА_2, знаходячись в будинку , що розташований по вулиці Чапаєва 22 в с. Хоньківці Могилів-Подільського району Вінницької області, де він проживав разом із своїм батьком, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно викрав належний ОСОБА_3 марки "Нокіа Н 73" вартістю 1286 гривень 44 копійки з сім-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар» вартістю 20 гривень, а всього майно, що належало ОСОБА_3, на загальну суму 1306 гривень 44 копійки.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ст.185 ч.2ККУкраїни визнав повністю і суду пояснив, що 16 жовтня 2009 року до його батька прийшов знайомий ОСОБА_3.Коли потерпілий разом із батьком знаходились на подвір'ї, він вирішив викрасти належний ОСОБА_3мобільний телефон "Нокіа Н 73" з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», який знаходився на зарядці в кімнаті .

Викравши телефон, він поїхав на велосипеді в с. Серебрія Могилів-Подільського району до свого колишнього однокласника ОСОБА_4, якому продав телефон за 25 гривень. Отримані кошти він витратив на продукти харчування. У вчиненому щиро розкаявся.

Потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що 16 жовтня 2009 року він пішов до свого знайомого ОСОБА_5І ., щоб допомогти різати дрова. Він дав свій мобільний телефон марки «Нокія Н 73» ОСОБА_2 , щоб він поставив його заряджатись, а сам продовжував на подвір'ї різати дрова. Коли він пізніше зайшов в будинок , щоб взяти свій телефон, то побачив , що телефон зник. Також він ніде не міг знайти ОСОБА_2, а тому зрозумів , що хлопець викрав його телефон. У зв'язку із цим він звернувся із заявою про викрадення телефону до працівників міліції. Цивільний позов не заявляє, оскільки усі заподіяні злочином збитки йому відшкодовано.

Оскільки фактичні обставини ніким не оспорюють ся , а підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст.299 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик свідків по справі, а обмежитися допитом підсудного ,потерпілого та дослідженням матеріалів справи.

Крім повного визнання вини підсудним , показів потерпілого , вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України підтверджується і матеріалами справи, а саме :заявою ОСОБА_3 від 23 жовтня 2009 року про вчинення ОСОБА_2 крадіжки його мобільного телефону «Нокія Н 73» з сім картою оператора мобільного зв’язку «Київстар" (а. с. 2); протоколом огляду домоволодіння №22 по вул . Чапаєва в с. Хоньківці Могилів-Подільського району Вінницької області, де було вчинено крадіжку належного ОСОБА_3 мобільного телефону ( а.с. 4) протоколом добровільної видачі ОСОБА_4 мобільного телефону "Нокіа Н 73", який, як пояснив сам ОСОБА_4, йому продав його знайомий ОСОБА_2 (а. с. 8); протоколом огляду мобільного телефон;- "Нокіа Н 73" (а. с. 16); висновком судово-товарознавчої експертизи № 2794 від 29 листопада 2009 рокл. згідно із яким залишкова вартість мобільного телефону "Нокіа Н 73" станом на 16 жовтня 2009 рок;. становила 1286 гривень 44 копійки (а. с. 49-50); актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 244 від 10 грудня 2009 року, згідно із яким в період вчинення злочину ОСОБА_2 на хронічне душевне захворювання не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а. с. 72-74) та іншими матеріалами справи.

Зібрані в судовому засіданні докази свідчать, що підсудний ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення належного ОСОБА_3 мобільного телефону марки "Нокіа Н 73" з сім-картою оператора мобільного зв'язку "Київстар" на загальну суму 1306 гривень 44 копійки (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка, вчинена повторно, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу винного - посередньо характеризується за місцем проживання, і обставини справи.

Пом'якшуючими покарання обставинами згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, відшкодування потерпілому заподіяної шкоди та вчинення злочину неповнолітнім.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 185 ч. 2 КК України, пов'язане із позбавленням волі, однак у відповідності до ст. 104 КК України звільнити його від призначеного покарання із випробуванням.

Також суд приходить до висновку, що на ОСОБА_2 необхідно покласти обов'язок, передбачений п. З ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

По справі понесені судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 1333 гривні 38 копійок, які згідно із ст. 93 КПК України підлягають стягненню з винних осіб на користь держави. Однак експерт науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Вінницькій області безпідставно та невмотивовано витратив на дослідження 35,5 годин, тобто більше, ніж чотири робочі дні. хоча мобільний телефон йому взагалі не направлявся. Суд приходить до висновку, що товарознавчу експертизу мобільного телефону можливо провести за більш короткий термін, вартість проведеної експертизи є необгрунтованою і завищеною, а тому питання про судові витрати необхідно залишити без розгляду.

Питання про речові докази підлягає вирішенню у відповідності до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно із ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарань, призначених за вироками Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 28 жовтня 2009 року і Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 листопада 2009 року, остаточну міру покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк на 2 (два) роки.

У відповідності до п. З ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки "Нокіа Н 73", що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3, - повернути потерпілому ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя