Справа № 2-7579/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді Дрішлюка А.І., при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, треті особи Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління капітельного будівництва, ВАТ „Одеський домобудівельний комбінат”, позов ОСОБА_2 до Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, треті особи Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління капітельного

будівництва, ВАТ „Одеський домобудівельний комбінат”, про визнання права користування, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м.Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова про визнання права користування житловим приміщенням (а.с.3-5). Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 02.12.2010 року були об’єднанні в одне провадження позовні

вимоги з цивільної справи №2-7579/10 за позовом ОСОБА_1 до

'Одеського національного університету ім.Т.І.Мечникова про визнання права користування

житловим приміщенням (головуючий суддя Дрішлюк А.І.) та позовні вимоги з цивільної

справи № 2 - 7465/10 за позовом ОСОБА_2 до Одеського національного

університету ім. І.І. Мечникова про визнання права користування житловим приміщенням

(головуючий суддя Макарова С.В.) (а.с.72),

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, надали заяви про розгляд їх позовних вимог без їх особистої участі та надали згоду на прийняття по справі заочного рішення (а.с.133-134).

Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Суд у зв’язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 || ДПК України, зі згоди представника позивача ухвалив заочне рішення на підставі наявних у Тсправі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

10 вересня 2001р. між Одеським національним університетом ім. 1.1.Мечникова Замовник) та ВАТ „Одеський домобудівельний комбінат" (Підрядник) був укладений Контракт ра капітальне будівництво № 202, згідно якого Підрядник, за свій рахунок та на свій ризик Лвиконує власними та залученими силами та засобами всі передбачені замовленням роботи по будівництву 10-ти поверхового жилого будинку з інженерними мережами, здає в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію (а.с.17-20). Відповідно до ст. 5 Контракту у власність замовника безкоштовно переходить 23% загальної площі будівництва шляхом передачі квартир безз урахування земельної ділянки.

Зазначену квартиру було передано Одеському національному університету імені ш.І.Мечникова згідно акту передачі від 14 липня 2006 року Відкритим акціонерним товариством І» Одеський домобудівельний комбінат» (а.с.9).

Як вбачається з матеріалів справи спільним рішенням адміністрації та профкому лівробітників Одеського національного університету імені 1.1.Мечникова протокол від

16.03.2007 року № 7 позивачам було виділено трикімнатну ізольовану квартиру № 15 «итловою площею 47,23 кв. м., будинку № 81, по вул. Парковій, на склад родини 2 особи; та трикімнатну ізольовану квартиру № 56 житловою площею 47, 23 кв.м. будинку 81 по вул. Парковій у м. Одесі (а,с.6).

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 1470 від

25.07.2007 р. було затверджено зазначений протокол та вирішено видати ордер (а.с.8),

В березні 2010 року ОНУ імені 1.1.Мечникова звернувся до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради з проханням видати ордер позивачці ОСОБА_1 а.с.10).

Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було направлено лист про Івід 18.03.2010 р. № 01-08/511, в якому відповідач посилався на те, що ордер на зазначену квартиру можливо бути отримати після приймання будівлі в експлуатацію та дозволу Управління капітального будівництва Одеської міської ради на заселення (а.с.11).

Управління капітального будівництва Одеської області в листі від 28.05.2010р. № 754/1,

741/2 повідомило, що ВАТ „Одеський домобудівельний комбінат" намагається здійснити

реєстрацію актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію житлових

будинків будівельні №№ 1 і 3-А по вул. Паркової в інспекції ДАК і отримати свідоцтва про

йдповідність збудованих об'єктів проектної документації, вимогам державних стандартів і БН і

П.(а.с.15-16).

Як вбачається з матеріалів справи рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради

іїд 19.03.2009 р. № 336 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про готовність

йкінчених будівництвом двох 10-поверхових жилих будинків №№1, 3-а, розташованих за

адресою: м. Одеса, вул. Паркова, замовник будівництва - ВАТ „Одеський домобудівельний

юмбінат», було затверджено акт державної приймальної комісії про готовність закінчених

іудівництвом двох 10-поверхових жилих будинків №№1, 3-а, розташованих за адресою: м.

Одеса, вул. Паркова та зобов'язано замовника будівництва внести об'єкт до державної

статистичної звітності (а.с.21).

На підставі розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.06.2009р. № 332/01-06 «Про присвоєння поштової адреси 10-поверховим жилим Зупинкам №№ 1, 3-а розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Паркова» було присвоєно юштові адреси: м. Одеса, вул. Паркова, 79 та м. Одеса, вул. Паркова 81 (а.с.22).

Як вбачається з матеріла справи акт державної приймальної комісії про прийняття в (експлуатацію житлових будинків будівельні №№ 1 і 3-А по вул. Паркової в інспекції ДАК не зареєстрований, не отримано свідоцтва про відповідність збудованих об'єктів проектної документації, вимогам державних стандартів і БН і П. Тобто, відкрите акціонерне товариство «ЙЮдеський домобудівельний комбінат» не виконав зобов'язання по Контракту на капітальне будівництво № 202, а саме не здав в експлуатацію житлову будівлю по вул. Паркової 83, а з боку відповідача не було зроблено ніяких заходів для усунення цих порушень.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) ревну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші

асники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання чином відповідно до ^кону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 58 ЖК України єдиною підставою для вселення у житлове приміщення ордер, який видається виконавчим органом місцевої ради на підставі рішення про надання житлового приміщення у будинках громадського чи житлового фонду. Ордер на жиле іриміщення є адміністративним ом. що видається виконавчим органом місцевого самоврядування до компетенції якого входить вирішення питань, пов'язаних з наданням житлових приміщень.

Відповідно до ст.4 ЖК УРСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд. Державний житловий фонд [утворюють жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі. Згідно ст.

5 ЖК УРСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад. У відповідності до ст.

ЖК УРСР періодично проводиться обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду. Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської Ради народних депутатів. Управління житловим фондом згідно ст. 18 ЖК УРСР здійснюється власником або уповноваженим ним органом у ежах, визначених власником. Згідно з п. п. 5 п.6 ст. ЗО Закону України "Про місцеве моврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад залежить ведення обліку відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його «користанням. Крім того, користування жилим приміщенням у будинках державного і омадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого имігцення, що передбачено ст. 61 ЖК УРСР. Предметом договору найму жилого приміщення будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване киле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий І іудинок - ст. 63 ЖК УРСР.

Відповідно до ст. 9 ЖК УРСР, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за іалежне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в іудинках житлово-будівельних кооперативів. Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Відповідно до ст.ст. 379, 382 ЦК України житлом фізичної особи є житловий І іудинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. У відповідності до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа кіроживає постійно, переважно або тимчасово.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі вселились в спірні жилі приміщення, користуються ними, сплачують комунальні послуги. Експлуатуючою організацією виступає ГОВ „Метабуд” (а.с. 132). Оскільки в правовідносинах між позивачами та балансоутримувачем - ТОВ „Метабуд” вбачаються ознаки договору найму житлового приміщення, суд доходить висновку про можливість задоволення позову в частині визнання права користування житловим приміщенням.

Таким чином, на підстав зібраних по справі доказів, з врахуванням заочного розгляду справи та відсутності будь-яких обґрунтованих заперечень відповідачів суд задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 4, 9, 18, 61, 63 ЖК УРСР, ст. ст. 1,3, 29, 379, 382, 509, 526 ЦК України, ст.ст. 1,3, 6, 10, 60, 169, 214-215, 224-225 ^ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеського національного університету ім.

Мечникова, треті особи Приморська районна адміністрація Одеської міської ради,

правління капітельного будівництва - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та членами її родини донькою

ОСОБА_3 право користування житловим приміщенням у трикімнатної

зольованій квартирі № 15 житловою площею 47, 23 кв.м., будинку 81 по вул. Парковій у м.

і'деса.

Позов ОСОБА_2 до Одеського національного університету ім.

II. Мечникова, треті особи Приморська районна адміністрація Одеської міської ради,

Управління капітельного будівництва, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 та членами його родини - дружиною:

ОСОБА_4, сином ОСОБА_5 право

користування трикімнатною ізольованій квартирі № 56 житловою площею 47, 23 кв.м. будинку

81 по вул. Парковій у м. Одесі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою

відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному

порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до

апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний

строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем

в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного

рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої

інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з

дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без

задоволення.