СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
06 червня 2006 року | Справа № 2-3/5572-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Горошко Н.П.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача: Афанасьєва З.І., дов. № 07 від 27.02.2006, Роік В.М., директор відповідача: Тарасова Т.О., дов. від 17.04.2006 (приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй");
відповідача : не з'явився (товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал");
відповідача: не з'явився (Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим в особі СДПЧ-13 ),
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 04.04.2006 у справі № 2-3/5572-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-2000"
(вул. Київська, 133,Сімферополь,95050)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал"
(вул. Гер. Сталінграда, 13,Запоріжжя,69000)
приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй"
(вул. Адм. Азарова, 21,Севастополь,99014)
Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим
(вул. Павленка,26, Сімферополь,95000)
в особі СДПЧ-13 Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій
(вул. Павленка, 26,Сімферополь,95000)
про стягнення матеріальних збитків у розмірі 13874,00 грн. і моральної шкоди у розмірі 6000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2006 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-2000" задоволено. З приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй" стягнуто на користь позивача матеріальні збитки в сумі 13874,00 грн., моральна шкода в сумі 6000,00грн. та судові витрати.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріал" і Сімферопольське міське управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим в особі СДПЧ-13 звільнені від відповідальності у даній справі.
Не погодившись з зазначеним судовим актом, приватне підприємство "Фірма "Окси-Юг-Строй" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 04.04.2006 скасувати, в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-2000" відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі заявник вказує на неповне з’ясування обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, недоведеність фактів, які місцевий господарський суд визнав встановленими, що призвело до необґрунтованого застосування норм матеріального і процесуального права.
Основні доводи апеляційної скарги полягають в наступному:
- суд порушив вимоги статей 34, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України, а також положення статей 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України;
- висновки суду про наявність моральної шкоди не підтверджені належними засобами доказування.
Розпорядженням першого заступника голови суду від 06.06.2006 суддя Гонтар В.І. у зв’язку з відпусткою був замінений на суддю Прокопанич Г.К.
Представники товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал", Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій і СДПЧ-13 Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим в судове засідання не з'явились, про час і місце якого були повідомлені належним чином. Однак, враховуючи те, що участь сторін не визнавалась обов’язковою, судова колегія визнала наявні у справі матеріали достатніми для розгляду справи по суті за відсутністю нез’явившихся учасників судового процесу.
Суд апеляційної інстанції розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення матеріальних збитків у розмірі 13874,00 грн. і моральної шкоди у розмірі 6000,00 грн. на підставі статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування деліктної відповідальності, передбаченої зазначеною статтею, необхідна наявність обов’язкових умов, утворюючих склад правопорушення, якими є: протиправна поведінка або бездіяльність; наявність прямої дійсної шкоди; причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що майнова шкода була заподіяна неправомірними діями приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй", а тому, воно повинне відшкодувати матеріальні збитки та моральну шкоду в повному обсязі. При цьому, суд послався на акт, складений по факту пожежі від 20.09.2005, та постанову № 17 про відмову у порушенні кримінальної справи від 27.09.2005, згідно якої у діях працівників приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй" хоча і формально, але вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого статтею 270 Кримінального кодексу України.
Однак, як слід з акту про пожежу від 20.09.2005 (арк.с. 11, зворот), комісією встановлено, що „порушення правил пожежної безпеки при здійсненні зварювальних робіт є ймовірною причиною пожежі ”.
Згідно постанові № 17 від 27.09.2005 про відмову у порушенні кримінальної справи (арк.с.84), порушення правил пожежної безпеки виразилось у тому, що „до здійснення зварювальних робіт були допущені особи, які не пройшли навчання по пожежно-технічному мінімуму, у зв’язку з чим після закінчення електрозварювальних робіт не зробили огляд місця здійснення названих робіт”.
Виходячи з вказаної постанови, судова колегія вважає, що протиправні дії приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй" матеріалами справи встановлені. Однак, аналізуючи вищезазначені документи, апеляційна інстанція вважає, що факт того, що вказані дії працівників приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй" знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з пожежним спалахом, що мало місце 18.09.2005, не доведений, оскільки дійсна причина виникнення початку пожежі не вбачається. Як слідує із акту від 20.09.2005, порушення правил пожежної безпеки при здійсненні зварювальних робіт є ймовірною причиною пожежі.
Також, на думку апеляційної інстанції, не встановлений безпосередній причинно-наслідковий зв’язок між неправомірними діями відповідача і шкодою, яка була заподіяна.
Як вбачається з тексту позовної заяви (арк.с.3, абз.3), на думку позивача, „шкода була збільшена у наслідок непрофесійних дій СДПЧ-13 Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим, які двічі гасили пожежу і без необхідності заливали приміщення”.
Відповідно до оскарженого рішення суду (арк..с. 139, абзац 9), „після пожежі відповідачі –товариство з обмеженою відповідальністю „Аріал” і приватне підприємство "Окси-Юг-Строй" розібрали крівлю над приміщеннями будівлі, у наслідок чого у приміщенні позивача виникли нові затікання після дощів, чим був завданий додатковий матеріальний збиток”.
Як випливає з матеріалів справи, розбір крівлі було зроблено у зв’язку з її реконструкцією на підставі договору підряду № 60 від 20.07.2005, укладеного між приватним підприємством "Фірма "Окси-Юг-Строй" і товариством з обмеженою відповідальністю "Аріал" (арк.с. 123,124,125).
Таким чином, між додатковими матеріальними збитками і пожежею також відсутній причинно-наслідковий зв’язок.
Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, однак позивач повинен довести розмір відшкодування.
Позивачем, відповідно до вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, не надані належні докази, які б підтверджували факт належності саме товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-2000" меблі та обладнання, пошкоджених внаслідок пожежі, зокрема, договори купівлі-продажу зазначеного майна, накладні та платіжні документи, бухгалтерські документи з обліку товарів та інше.
Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні які-небудь документи, підтверджуючи вартість пошкоджених товарно-матеріальних цінностей на день подання позову і розгляду спору по суті, перелічені позивачем у актах від 30.09.2005, 08.12.2005 (арк.с. 12,46) та технічних висновках фірми „ТУ БИ” від 29.09.2005 і 30.09.2005 (арк.с. 22,23).
Також, на думку судової колегії, підлягає сумніву достовірність даних локального кошторису 2-1-2 на меблі, який був наданий позивачем (арк.с. 61-62), оскільки із даного документу безспірно вбачається, що пошкоджені оргтехніка і меблі підлягають ремонту. Але, згідно вказаному технічному висновку фірми „ТУ БИ” і акту утилізації, всі пошкоджені товарно-матеріальні цінності ремонту не підлягають, у зв’язку з чим і були утилізовані. (арк.с. 22,23,46).
Ухвалюючи рішення про стягнення збитків, суд виходів із акту від 309.09.2005, підписаного керівництвом товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія -2000” (арк.с. 139, 4 абзац знизу), однак судом не було прийнято до уваги невідповідність відомостей, викладених в акті, даним локального кошторису 2-1-1 на ремонт приміщень. Так, в акті йдеться про пошкодження побілки стін, а в кошторису передбачений такий різновид робіт, як окрас поверховості стен водоемульсійною фарбою, що, в свою чергу потребує збільшення затрат на виконання зазначених робіт за рахунок приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй".
Вищевикладене дозволяє апеляційній інстанції зробити висновок про те, що розмір шкоди позивачем не доведений.
Крім того, відповідно до положень статті 1192 Цивільного кодексу України, враховуючи обставини справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992, з останніми змінами від 24.10.2003 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Однак, зазначене питання судом першої інстанції не досліджувалось взагалі.
Вимога позивача про відшкодування моральної шкоди в сумі 6000,00 грн. задоволена судом першої інстанції на підставі статті 1167 Цивільного кодексу України.
В силу зазначеної статті, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідності з пунктом 3 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 зі змінами від 25.05.2001 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою, заподіяної юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Згідно пункту 5 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з’ясувати чім підтверджується факт спричинення позивачу моральної шкоди, при яких обставинах і якими діями (бездіяльністю) вони спричинені; в якій грошовій сумі або в якій іншої матеріальної формі позивач вважає необхідним відшкодувати йому шкоду та з чого він виходив при цьому, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в залежності від ступені зниження престижу, ділової репутації, а також зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.
Однак, вказані вище обставини суд першої інстанції в повному обсязі по суті у судовому засіданні не дослідив.
Докази, підтверджуючи спричинення моральної шкоди позивачу, а також обґрунтований розмір шкоди, в матеріалах справи відсутні, у зв’язку з чим висновки суду про наявність такої шкоди не ґрунтуються на законі, не відповідають обставинам справи і не підтверджені належними засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що склад правопорушення, який тягне настання деліктної відповідальності відсутній, у зв’язку з чим правові підстави для задоволення позову про стягнення матеріальних збитків і моральної шкоди також відсутні, а тому рішення суду першої інстанції від 04.04.2006 підлягає скасуванню.
Крім того, приймаючи рішення про звільнення відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал" і Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим в особі СДПЧ-13 від відповідальності, суд першої інстанції допустив порушення статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Згідно вимог вказаної статті, якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується , як вирішено спір щодо кожного з них.
Таким чином, суд відносно вказаних осіб повинен був прийняти рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 101, 103, 104 (частина 1, пункти 1,4),105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй" задовольнити .
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2006 у справі № 2-3/5572-2006 скасувати.
Постановити нове рішення .
Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-2000" у позові до приватного підприємства "Фірма "Окси-Юг-Строй", товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал", Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим в особі СДПЧ-13 Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим про стягнення матеріальних збитків у розмірі 13874,00 грн. і моральної шкоди у розмірі 6000,00 грн. відмовити.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Н.П. Горошко
Г.К. Прокопанич