Судове рішення #4577627

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2009                                                                                       Справа№  В8/562-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів:  Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Ролдугіної Н.В.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 16.04.09 р.:

від позивача:  ОСОБА_1 (дов. № 226  від 21.01.09 р.);

від відповідача:  Лащенко В.А. (дов. б/н  від 15.04.09 р.);

від третьої особи-1:  ОСОБА_3 фіз.особа, (паспорт НОМЕР_1  від 03.04.97 р.);

від третьої особи-2:  ОСОБА_4 (дов. № 673  від 15.04.09 р.);

від третьої особи-3:  ОСОБА_5 фіз.особа., (паспорт НОМЕР_2  від 18.12.07 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Приватного підприємця ОСОБА_6 АДРЕСА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від  25.02.2009 р.  у справі № В8/562-09

за позовом  Приватного підприємця ОСОБА_6 АДРЕСА_1

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Побут” АДРЕСА_2

3-тя особа-1: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3-тя особа-2: ОСОБА_7  АДРЕСА_1

3-тя особа-3: ОСОБА_5 АДРЕСА_3

про  визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, зобов’язання укласти договір купівлі-продажу приміщення № 2, витребування у відповідача рішення

   В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 25.02.09 р. у справі № В8/562-09 (суддя Дубінін І.Ю.) відмовлено у прийнятті позовної заяви приватному підприємцю ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Побут” АДРЕСА_2 3-тя особа-1: ОСОБА_3 АДРЕСА_2 3-тя особа-2: ОСОБА_7  АДРЕСА_2; 3-тя особа-3: ОСОБА_5 АДРЕСА_3 про:

-  визнання недійсним договору купівлі-продажу 4/25 частин нежитлової будівлі від 17.10.08 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Побут” в частині приміщення № 2, № 6 та частини приміщення № 31 на першому поверсі, загальною площею 41 кв.м;

-          зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Побут” укласти з позивачем договір купівлі-продажу приміщення № 2, № 6 та частини приміщення № 31 на першому поверсі загальною площею 41 кв.м в будинку побуткомбінату за  адресою: 53600 АДРЕСА_4

-          витребування  у відповідача рішення Покровської селищної ради № 71 від 28.04.07 р. про виділення із комплексу будівель майна ТОВ “Побут” в натурі та технічну документацію з відповідними змінами.

Позивач не погодилася з вказаною ухвалою, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу і направити справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської обл.

Оскаржуючи ухвалу скаржник вказує, що не згодна з ухвалою з наступних причин.

Приватний підприємець ОСОБА_6 зазначає, що вона уклала договір оренди частини нежитлового приміщення з юридичною особою –ТОВ “Побут”, використовує орендоване приміщення в господарської діяльності, і, згідно закону та умов договору, мала першочергове право на купівлю орендованого приміщення в разі його продажу. В господарських правовідносинах з третіми особами позивач не перебуває, а заявлені позовні вимоги випливають з неналежного виконання відповідачем своїх обов’язків за договором оренди з позивачем.

Позивач вважає, що розгляд позовної заяви в господарському суді не суперечить вимогам ст. 1 та 12 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, в інформаційних листах Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. № 01-8/2351 (пункт 9) та 14.12.2007 р. № 01-8/973 (пункт 6) дано роз’яснення, що залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, громадянина, що не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності, не впливає на підвідомчість справи господарським судам.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Побут” просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як вважає, що ухвала є законною і позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, зважаючи на наступне.

Позивач фактично звернувся з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу недійсним, однією з сторін якого повинні бути фізичні особи –ОСОБА_7 та ОСОБА_5

Відповідно до ст. 1, 21 ГПК України сторонами в судовому процесі можуть виступати тільки юридичні особи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на інформаційні листи Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. № 01-8/2351 та 14.12.2007 р. № 01-8/973 і зазначає, що відповідно до них у розгляду справи можуть залучатись громадяни в якості третьої особи, які не заявляють самостійних вимог.

Але, дане твердження безпідставне, так як вказані в позовній заяві треті особи  являються власниками оспорюваної частини приміщення і тому не можуть бути третіми особами, та ще й такі, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 16.04.09 р. до 23.04.09 р. до 10 год.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що позивач звернувся до відповідача з позовом про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу 4/25 частин нежитлової будівлі від 17.10.08 р. в частині приміщення № 2, № 6 та частини приміщення № 31 на першому поверсі, загальною площею 41 кв.м;

- зобов’язання відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу приміщення № 2, № 6 та частини приміщення № 31 на першому поверсі, загальною площею 41 кв.м в будинку побуткомбінату за  адресою: 53600 АДРЕСА_4

- витребування  у відповідача рішення Покровської селищної ради № 71 від 28.04.07 р. про виділення із комплексу будівель майна ТОВ “Побут” в натурі та технічну документацію з відповідними змінами.

Позивачем заявлено позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачем та громадянином ОСОБА_7 та ОСОБА_5

За таких обставин вказані громадяни повинні бути залучені до участі у справі у якості відповідачів, а не третіх осіб.

Відповідно до ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

П.4 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Таким чином, єдиним випадком, коли у господарському процесі можуть приймати участь фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, є справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

В усіх інших випадках фізичні особи не можуть бути учасниками господарського процесу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно зробив висновок, що фізичні особи ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не можуть бути учасниками господарського процесу, оскільки не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності, а також те, що пред’явлена позивачами позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу та ін., не є корпоративним спором у розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.ст. 15, 30 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Таким чином, оскільки господарський суд позбавлений можливості залучити до участі у справі фізичних осіб, які можуть бути учасниками цивільного процесу, вказана справа підвідомча районному суду загальної юрисдикції.

При викладених обставинах, суд першої інстанції вірно зробив висновок, що необхідно відмовити у прийнятті позовної заяви, оскільки вона не підлягає розгляду в господарських судах України.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 21, ч.1 ст. 62, 99,  103-106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_6 АДРЕСА_1  залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2009 р. у справі № В8/562-09 залишити без змін.

                                             

Головуючий                                                                                        Р.М. Бахмат

Судді:                                                                                   Л.О. Лотоцька  

О.С. Євстигнеєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                     І.Г.Логвиненко

23.04.2009 р.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація