Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.06                                                                                            Справа №  199/18-06

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Агрикової  О.В. (доповідач по справі),

суддів:                                 Рибченко А.О. суддів:                                 Мамонтової  О.М.  

                                                                                                                               .

розглянувши апеляційні скарги Броварської міжрайонної державної податкової інспекції та прокурора Київської обласної прокуратури на постанову господарського суду Київської області від 07.07.2006року

у справі № 199/18-06  (суддя Кошик А.Ю. )

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Інтел»,м. Славутич;

до          Броварської міжрайонної державної податкової інспекції;

за участі          прокуратури Київської області

про          скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 15.05.2006р.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Інтел»звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення Броварської міжрайонної державної податкової інспекції від 15.06.2006р. № 0000012301/0.

Постановою господарського суду Київської області від 07.07.2006р. позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської міжрайонної державної податкової інспекції від 15.06.2006р. № 0000012301/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,4 грн. по сплаті державного мита.

Постанову місцевого господарського суду мотивовано тим, що враховуючи ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік», п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі –ПДВ) та з огляду на те, що протягом 2004-2005р.р. контрагенти позивача були зареєстровані в установленому законом порядку та перебували на податковому обліку в момент виписання податкових накладних, у них виникали податкові зобов’язання. При цьому, факт здійснення господарських операцій відповідачем в акті перевірки не заперечується, відомостей про відсутність таких фактів під час проведення перевірки не встановлено.

Крім того, зваживши на п. п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п. 4 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165 та те, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що податковими органами зустрічними перевірками встановлені порушення при сплаті податкових зобов’язань з ПДВ продавцями товарів (робіт, послуг), суд першої інстанції дійшов висновку, що в момент отримання податкових накладних за наслідками господарських операцій, позивач не знав і не міг знати про їх недійсність, тому правомірно та за наявності обґрунтованих підстав включив до податкового кредиту спірні суми ПДВ, підтверджені податковими накладними, виписаними у порядку, встановленому Законом України «Про ПДВ».

Також, беручи до уваги п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», місцевий господарський суд вважає, що податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.

Водночас, в рішенні суду першої інстанції вказано, що так як спірні податкові накладні виписані особами, свідоцтва платника ПДВ яких були анульовані, але вони на момент складання цих податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ, то в силу приписів п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту суми, сплачені в ціні придбаних товарів.   

Крім цього, враховуючи абз. 2  п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», зваживши на ст. 61 Конституції України, законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язаннями іншої юридичної особи, в т. ч. за податковими зобов’язаннями.

До того ж, судом першої інстанції вказано, що жоден нормативний акт, на який посилається відповідач, не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого придбання податкового кредиту сум ПДВ, фактично сплачених в ціні придбання товарів, на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентами правил господарської діяльності. Оскільки, згідно вимог чинного законодавства, обов’язок контролювати звітність контрагента на суб’єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того, суб’єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов’язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Отже, зваживши на п. 8 ст. 19 ГК України, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у разі порушення контрагентами платника податку вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обов’язковими до виконання. Крім того, необхідно враховувати, що виявлення порушень при державній реєстрації юридичної особи, містять ознаки злочинного умислу, який підлягає кримінальному покаранню винних осіб зі стягненням завданої злочинними діями шкоди.

Також, суд першої інстанції вважає, що порушення вимог п. п. 7.4.2., п. п. 7.4.3., п. п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»з боку ТОВ «Дніпро-Інтел», щодо завищення податкового кредиту з ПДВ протягом 2004-2005р.р. на суму 3 189 621,3 грн., відсутні, а тому, до позивача не може бути застосована відповідальність за порушення даних положень. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано позбавлено позивача права на бюджетне відшкодування сум ПДВ з посиланням на відсутність належним чином оформлених податкових накладних.

Таким чином, місцевий господарський суд задовольнив позов повністю з огляду на те, що визначення податковим повідомленням-рішенням № 0000012301/0 від 15.05.2006р. податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 3 189 621,3 грн. та застосування штрафних санкцій на підставі п. п. 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у сумі 3 189 621,3 грн. за несвоєчасне погашення податкових зобов’язань є неправомірними.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Броварська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Київської області від 07.07.2006р скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що постанова місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права. Зокрема, на думку відповідача, позивачем в порушення підпунктів 7.4.2, 7.4.3, 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п. 5 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 до податкового кредиту віднесені суми по придбанню товарів (робіт, послуг) на підставі податкових накладних виданих суб’єктами господарювання щодо яких поставлено судові рішення про визнання установчих документів недійсними з моменту їх реєстрації; запису про державну реєстрацію недійсними з моменту реєстрації, чим завищено податковий кредит та занижено податкове зобов’язання з ПДВ на суму 3 189 621,3грн.

Крім цього, скаржник зазначає, що за результатами перевірки органом державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2006р. № 0000012301/0 про донарахування позивачу податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 6 379 242,6 грн. Отже, відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у повній відповідності до чинного законодавства, а позовні вимоги ТОВ «Дніпро-Інтел»безпідставні.

22.08.2006р. в судовому засіданні прокурором Київської обласної прокуратури було подано апеляційну скаргу на постанову господарського суду Київської області від 07.07.2006року та заявлено клопотання про об’єднання даної апеляційної скарги в одне провадження з апеляційною скаргою Броварської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області від 07.07.2006року.

Колегія суддів вважає подані матеріали достатніми для об’єднання апеляційної скарги  прокурора Київської обласної прокуратури на постанову господарського суду Київської області від 07.07.2006року у справі № 199/18-06 з апеляційною скаргою Броварської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області від 07.07.2006року у справі № 199/18-06  в одне апеляційне провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів задовольнила клопотання прокурора Київської обласної прокуратури про об’єднання апеляційної скарги прокурора Київської обласної прокуратури на постанову господарського суду Київської області від 07.07.2006року у справі № 199/18-06 з апеляційною скаргою Броварської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області від 07.07.2006року у справі № 199/18-06  в одне апеляційне провадження.

В апеляційній скарзі прокурор Київської обласної прокуратури просить оскаржувану постанову  господарського суду Київської області від 07.07.2006р. у справі №199/18-06 скасувати повністю, мотивуючи її наступним.

При прийнятті рішення, місцевий господарський суд посилався на те, що на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законодавством порядку та перебували на податковому обліку. Таким чином, на момент отримання податкових накладних за наслідками господарських операцій позивач не міг знати про їх недійсність. Саме тому включив до податкового кредиту спірні суми ПДВ.

Однак, таке рішення судом прийнято у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст.198 КАС України, є підставою для його скасування. Так, постанова господарського суду Київської області від 07.07.2006р., на думку прокурора, прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме п.п.7.4.2, 7.4.3, 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Таким чином, прокурор зазначає, що в порушення п. п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” ТОВ „Дніпро-Інтел” до податкового кредиту віднесені суми по придбанню товарів на підставі податкових накладних, виданих суб’єктами господарювання, щодо яких постановлено судові рішення про визнання установчих документів, запису про державну реєстрацію недійсними з моменту реєстрації, чим завищено податковий кредит та занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 3189612,30грн., а саме:

- згідно податкових накладних, виписаних ПП „Еконокс” на суму ПДВ-847532,99грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17.03.2006р. визнано недійсним статут та установчий договір ПП „Еконокс” з моменту їх складання. Крім того, скасовано свідоцтво платника ПДВ №36372967 від 08.02.2004р. ПП ”Еконокс” з моменту внесення його до реєстру платника ПДВ. Згідно акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва №51/43 від 28.03.2006р. свідоцтво ПП „Еконокс” к платника ПДВ анульовано.

- згідно податкових накладних, виписаних ПП „Діал” На суму ПДВ –235558,08грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.03.2005р. визнані недійсними статут ПП „Діал” З моменту його реєстрації, тобто з 12.11.2002р., свідоцтво про державну реєстрацію підприємства з моменту його отримання, тобто з 12.11.2002р., та свідоцтво платника ПДВ №36354163 з моменту його внесення до реєстру платників податків, тобто з 04.12.2002р.

- згідно податкових накладних, виписаних ПП „Клото-плюс” на суму ПДВ –2106530,23грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.03.2006р. по справі № 12/32 пн-ад визнано недійсним запис про державну реєстрації. ПП „Клото-плюс” в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ України. Крім того, згідно акту ДПІ у м. Лисичанську Луганської області від 31.03.2006р. свідоцтво про державну реєстрацію платника податку на додану вартість ПП „Клото-Плюс” анульовано.

За таких обставин, за результатами перевірки Броварською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012301/1 від 15.05.2006р. про донарахування ТОВ „Дніпро-Інтел” податкового зобов’язання  з податку на додану вартість у розмірі 6379242,60грн., з яких основного платежу –3189621,30грн. та штрафна санкція в розмірі 3189621,30грн.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, у разі коли на момент перевірки платника податку органом ДПІ суми податку, попередньо включені до складу  податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих  на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, на думку прокурора, оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення Броварської МДПІ є таким, що прийнято у повній відповідності до чинного законодавства, а висновок господарського суду Київської області про його незаконність - помилковим.

21.08.2006р. в судове засідання  представником позивача було подано заперечення на апеляційну скаргу Броварської МДПІ на постанову господарського суду Київської області від 07.07.2006року, яке мотивоване тим, що  рішення №0000012301/1 від 10.05.2006р. винесене Броварською міжрайонною ДПІ за результатами перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Дніпро-Інтел”, неправомірне, оскільки в ньому  було порушено право ТОВ „Дніпро-Інтел” на підтвердження податкового кредиту –п. п. 7.4.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” .

У п.1.17 акту №15/23/30547623 від 25.04.2006р. вказано, що в ході перевірки встановлено факти проведення господарських операцій з суб’єктами господарювання по яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, угоди та первинні документи визнано рішенням Святошинського районного суду м. Києва №2-1989 від 21.03.2005р. щодо підприємства „Еконокс” та рішенням №2а-160 від 17.03.2006р. щодо ПП „Діал” недійсними статутів - з моменту реєстрації, свідоцтва про державну реєстрацію –з моменту його отримання, свідоцтва платника ПДВ –з моменту його отримання. Дане ствердження перевіряючого не відповідає дійсності. Вищевказане судове рішення не містить визнання недійсними угод та первинних документів ПП „Діал”, ПП „Еконокс” відносно ТОВ „Дніпро-Інтел”

Крім того, було порушено норми законодавства в наступних епізодах:- в акті перевірки(абз.8 ст.9) акту №15/23/30547623 від 25.04.2006р. перевіряючий встановив, що „ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва складено акт анулювання свідоцтва платника ПДВ від 28.03.2006р. №51/43”. Так як ТОВ „Дніпро-Інтел” працювало з ПП „Еконокс” у 2004р., на той час ПП „Еконокс” був зареєстрований платником податку на додану вартість та усі податкові накладні видані ПП „Еконокс” Товариству „Дніпро-Інтел” відповідають п.7.2.1 Закону України „Про податок на додану вартість”, Броварською міжрайонною ДПІ порушено право ТОВ „Дніпро-Інтел” на податковий кредит - п. п. 7.4.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” , позивач має право відносити суми по правовідносинам з підприємствами „Діал”, „Еконокс” до податкового кредиту за даний період.

В акті перевірки (абз.6 ст.9) зазначеного вище акту перевіряючий встановив, що рішенням господарського суду Луганської області було визнано недійсним запис та припинено юридичну особу ПП „Клото-плюс” та нічого про скасування свідоцтва ПДВ, угод та первинних документів визначено не було. Крім того, представник позивача повідомляє, що постановою Луганського апеляційного господарського суду від 30.05.2006р. по справі №12/32пн-ад було задоволено скаргу ПП „Клото-плюс”. Постанову господарського суду Луганської області від 24.03.2006р. по справі №12/32 пн-ад скасовано.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.04.2006р. №24/251 вирішено визнати право позивача на включення до складу податкового кредиту сум по придбанню товарів у ПП „Діал”, які включені в декларації з ПДВ за жовтень-грудень 2004р, січень та березень 2005р. Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не допускаються при розгляді інших справ, у яких бере участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На період укладення договорів з контрагентами –підприємствами „Діал”, „Еконокс”, „Клото-плюс” ТОВ „Дніпро-Інтел” підприємства „Діал”, „Еконокс”, „Клото-плюс” перебували на податковому обліку як платники ПДВ. Позивач, звертає увагу на те, що немає жодних документів, які б визнавали недійсними договори, укладені між ТОВ „Дніпро-Інтел” та підприємствами „Діал”, „Еконокс”, „Клото-плюс”.

Таким чином, Броварською міжрайонною ДПІ порушено право ТОВ „Дніпро-Інтел” на податковий кредит. Позивач має право відносити суми по правовідносинам з підприємствами „Діал”, ”Еконокс”, „Клото-плюс” до податкового кредиту за даний період.

Позивач стверджує, що ПДВ було сплачено ТОВ „Дніпро-Інтел” у повному обсязі. Податковий кредит з зазначеними контрагентами є правомірним, а прийняте відповідачем рішення про донарахування позивачу ПДВ та застосування штрафних санкцій відповідно до спірного рішення –повідомлення  - безпідставним.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги з мотивів, викладених у матеріалах справи. Прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судовою колегією апеляційного суду встановлено наступне.

Броварською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області було проведено планову документальну виїзну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Дніпро-Інтел»за період з 01.10.2003р. по 31.12.2005р. в результаті якої було складено акт № 15/23/30547623  від 25.04.2006р.           про результати планової документальної виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Дніпро-Інтел»(далі –акт перевірки) (а. с. 10-20).

В ході перевірки встановлено факти проведення господарських операцій з суб’єктами господарювання, по яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця, угоди та (або) первинні документи визнано судовими органами недійсними. А саме, ПП «Еконокс»- рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17.03.2006р. (а. с. 92) про визнання недійсним статуту, скасування свідоцтва платника ПДВ №  36372967 від 08.02.2004р.; ПП «Діал»- рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.03.2005р. (а. с. 27) про визнання недійсним статуту, скасування свідоцтва платника ПДВ №  36354163 від 04.12.2002р., свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Діал»№ 11419 від 12.11.2002р.; ПП «Клото-плюс»- постанова господарського суду Луганської області від 24.03.2006р. (а. с. 22-23) про визнання недійсним запису в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -  підприємців від 24.06.2005р. № 1 381 102 0000 000553.

При цьому, в акті перевірки зазначено, що ПП «Еконокс»були виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 847 532,99 грн. у період з 14.07.2004р. по 01.09.2004р.; ПП «Діал» були виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 235 558,8 грн. у період з 30.04.2004р. по 02.02.2005р; ПП «Клото-Плюс»податкові накладні виписані позивачу на загальну суму 2 106 530,23грн. у період з 27.09.2005р. по 01.10.2005р., тобто, всі податкові накладні були виписані зазначеними контрагентами до прийняття відповідних судових рішень.

В акті перевірки констатовано, що позивачем в  порушення  п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»до податкового кредиту віднесені суми по придбанню товарів (робіт та послуг) у підприємства, установчі документи та свідоцтва платників ПДВ по яким рішеннями суду визнані недійсними,  в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податкове зобов’язання по ПДВ в сумі 3 189 621,3 грн.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду м. Києва по справі № 24/251 від 21.04.2006р. (а. с. 24-26) за позовом ТОВ «Дніпро-Інтел» до ПП «Діал», останнього зобов’язано визнати право ТОВ «Дніпро-Інтел»на включення до складу податкового кредиту сум по придбанню товарів у ПП «Діал», що включені до декларації з ПДВ за жовтень 2004р  та за березень 2005р.

Крім того, відповідно до постанови Луганського апеляційного господарського суду від 30.05.2006р. по справі № 12/32пн-ад (а. с. 77-79) постанову господарського суду Луганської області від 24.03.2006р. (про визнання недійсним запису в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -  підприємців від 24.06.2005р. № 1 381 102 0000 000553 ПП «Клото-Плюс») скасовано.

На підставі акту перевірки податковими органами було прийнято та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення  від 15.05.2006р. № 0000012301/0 (а. с. 9), відповідно до якого,  суму податкового кредиту ТОВ «Дніпро-Інтел»було зменшено, ПДВ донараховано та застосовано штрафні санкції згідно п. п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в сумі 3 189 621,3 грн. за несвоєчасне погашення податкових зобов’язань. Таким чином загальна сума податкового зобов’язання склала 6 379 242,6 грн.

ТОВ «Дніпро-Інтел»вважаючи, що його права та законні інтереси порушено звернувся з позовом до суду про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 15.05.2006р.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при ухваленні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач був зареєстрований як платник ПДВ відповідно до свідоцтва  № 14298298 від 06.09.1999р.

Згідно п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п. 8 ст. 19 ГК України, усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже, податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, повністю відповідають вимогам чинного законодавства. До того ж, акт перевірки теж не містить будь-яких заперечень з приводу здійснення господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами.

Як свідчить акт перевірки, відповідач визначив недійсність податкових накладних на підставі фактів анулювання свідоцтв платника ПДВ відповідних контрагентів, що стало причиною спростування права підпису податкових накладних. Проте, на момент їх виписання контрагенти ТОВ «Дніпро-Інтел»були зареєстровані у відповідному порядку та перебували на податковому обліку.

Акти про анулювання свідоцтв про реєстрацію платника ПДВ зазначених в акті перевірки контрагентів позивача були видані після того, як ними були виписані податкові накладні, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 6.2 наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення», є засвідченням факту придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також права покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ.

Відповідно до абз.1 п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до  п п.7.2.4  п.7.2  ст.  7  Закону  України  "Про податок на додану вартість"  право  на  складання податкових  накладних  надане  особам,  зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

    Як вбачається з матеріалів справи,  на дату укладання спірних договорів  контрагенти  позивача перебували на податковому обліку як платники податку на додану вартість та мали свідоцтво про реєстрацію платника податків.

Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону України  "Про податок на додану вартість" реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання. Анулювання реєстрації може здійснюватися з ініціативи як платника податків, так і податкового органу ( п. п. «г»п.9.8).  Відповідно до  п. 25.2. Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79 анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»- «ґ»пункту 9.8 Закону, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" –«г»цього пункту. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язане з банкрутством, або повідомлення державного реєстратора чи відомостей з Єдиного державного реєстру про внесення запису щодо такого рішення (підстава - підпункт «б»пункту 9.8 статті 9 Закону). Згідно із п. 25.2.2. рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх затвердження реєструються у журналі обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 6-РЖ (додаток 12). Номер акта відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Таким чином, повноваження особи, як платника податків припиняються на дату її виключення з Реєстру (тобто на дату анулювання реєстрації). Підтвердженням цього є норми вищезгаданого п. 9.8 Закону про ПДВ, в яких зазначається, що при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, що починається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується днем такого анулювання. Отже, саме в момент анулювання суб'єкт господарювання перестає бути платником ПДВ. Тому навіть якщо платник ПДВ з тих чи інших причин перестав відповідати критеріям «обов'язкового»платника податків, то фактично він перестане бути платником ПДВ на дату анулювання його ПДВ-реєстрації. До цього моменту всі повноваження платника ПДВ (виписування податкових накладних, право на податковий кредит тощо) за ним буде збережено.  І тільки з моменту анулювання свідоцтва платник ПДВ втрачає права на нарахування податкових зобов'язань щодо ПДВ, виписування податкових накладних, відображення податкового кредиту, отримання бюджетного відшкодування.

Як свідчать акти про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.09.2005р. № 30 ПП «Діал», від 28.03.2006р. № 51/43 ПП «Еконокс»та від 31.03.2006р. № 10 ПП «Клото-Плюс», контрагенти позивача на момент здійснення відповідних господарських операцій, що стали предметом планової документальної виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Дніпро-Інтел»за період з 01.10.2003 по 31.12.2005р.р., перебували на податковому обліку.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстави для визнання недійсними податкових накладних на підставі фактів анулювання свідоцтв платника ПДВ відповідних контрагентів позивача, оскільки, на момент здійснення відповідних господарських операцій та виписання зазначеними контрагентами податкових накладних, останні були зареєстровані у відповідному порядку як платники ПДВ та перебували на податковому обліку.

За таких  обставин,  колегія  судів вважає,  що постанова від 07.07.2006р. господарського суду Київської області прийнята у  відповідності  до  вимог  Закону України "Про податок на додану вартість",  у зв'язку з чим апеляційні скарги Броварської міжрайонної державної податкової інспекції та прокурора Київської обласної прокуратури на постанову господарського суду Київської області від 07.07.2006року не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 165, 198, 205 КАС України Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1.          Апеляційні скарги Броварської міжрайонної державної податкової інспекції та прокурора Київської обласної прокуратури на постанову господарського суду Київської області від 07.07.2006року по справі № 199/18-06 залишити без задоволення.

2.          Постанову господарського суду Київської області від 07.07.2006. по справі № 199/18-06  за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Інтел»до Броварської міжрайонної державної податкової інспекції за участі прокуратури Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 15.05.2006р. –залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 199/18-06 повернути до господарського суду Київської області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.

День складання ухвали в повному обсязі –22.08.2006р.

Головуючий суддя:                                                                          Агрикова  О.В.                                            Судді:                                                                                      Рибченко А.О.  Судді:                                                                                      Мамонтова  О.М.