Справа № 2-656/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2008 p.     Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області В складі: головуючого, судді -       Хільчука І.І.

секретаря -       Костромін Н.Р. з участю: позивача-       Сербенюка В.В. відповідача-        Ковбаснюк М.В. представників відповідачів-       Ковбаснюка І.П., ОСОБА_1, ОСОБА_2 Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за   позовом ОСОБА_3 до виконкому Верхньовербізької сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання членом колишнього     колгоспного     двору,      визнання     незаконним     рішення     виконкому Верхньовербізької сільської ради за №33 від 25.11.2003 р. і нечинним свідоцтва про право власності на будинок від 08.06.2004 р., -

встановив:

 Позивач звернувся до суду з даним позовом 14.02.2008р. , підтримуючи який в судовому засіданні, пояснив, що з часу свого народження проживає в будинковолодінні № 67-а по вул.  Шевченка, що в с.Верхній Вербіж Коломийського р-ну, яке було колгоспним двором станом на 15.04.1991 р. Його батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 теж: проживали за вказаною адресою та були членами колгоспного двору , але в 2002 р. батько ОСОБА_6 помер і з того часу розпочались судові позови між: ним та відповідачами.

До січня 2008 р. йому не було відомо, що виконком Верхньовербізької сільської ради своїм рішенням за №33 від 25.11.2003 р. за його батьками визнав право власності по 1/2 частині будинку № 67-а по вул.  Шевченка в с Верхній Вербіж: Коломийського р-ну і на підставі даного рішенння видав 08.06.2004 року свідоцтво про право власності на вказаний будинок.

Дійсно їх будинковолодіння в 1964 році було поділено на два двори і він фактично проживав у колгоспному дворі №67-а, хоча формально значився зареєстрованим в дворі №67, це зробила його покійна бабуся без його згоди, про що він довідався лише в 1997 році при оформленні паспорта, що ствердили свідки в судовому засіданні.

Просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про застосування судом строку позовної давностів, а також: постановити рішення яким визнати що він станом на 15.04.1991 р. був членом колишнього колгоспного двору, який знаходиться в с.Верхній ОСОБА_7: по вул. Шевченка, 67-а Коломийського р-ну; визнати незаконним і скасувати рішення виконкому Верхньовербізької сільської ради за №33 від 25.11.2003 p., яким за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнано право власності на будинок №67-а по вул.  Шевченка в с.Верхній Вербіж: , Коломийського р-ну; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно -будинок №67-а по вул.  Шевченка в с.Верхній Вербіж:, Коломийського р-ну, яке видане виконкомом Верхньовербізької сільської ради 08.06.2004 р.

Відповідачі та їх представники не визнали позову та пояснили , що позивач з 1964 року не проживав у спірному колгоспному дворі №67-а, не приймав участі у веденні господарства з 1985 року, так як вибув в інше господарство і не міг бути членом двох колгоспних дворів, знав про те, що за батьками визнано право власності по 1/2 частині, що спростовується судовими справами № 2-1248/2003 p., № 2-340/2005 p., оскільки сам позивач звертався із заявою про встановлення факту прийняття ним спадщини після смерті батька на 1/2 частину будинку, тому просять суд у відповідності до ст. 268 ЦК

України застосувати строк позовної давності - відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача - виконкому Верхньовербізької сільської ради визнав позов та пояснив, що виконком дійсно прийняв незаконні рішення №33 від 25.11.2003 року та відповідно видав свідоцтво 08.06.2004 р. про право власності на нерухоме майно -будинок №67-а по вул.  Шевченка в с.Верхній Вербіж, включивши померлого ОСОБА_6, тому згідний щоб суд скасував спірні рішення та свідоцтво. Знає що проживав позивач у спірному будинковолодінні і не заперечує щодо визнання його членом спірного колгоспного двору.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників та свідків, дослідивши матеріали справи , суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з таких підстав.

Позивач народився в 1962 році в с Верхній ОСОБА_7: Коломийського р-ну і з часу свого народження проживає в даному селі в будинковолодінні № 67-а по вул.  Шевченка, однак на той час у паспорті не вказувались вулиці та номера будинків /а.с.43-45/, там же проживали його батьки -ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , що стверджується випискою з погосподарської книги, тип двору колгоспний /а.с.9-12/, де були зареєстровані як позивач так і відповідачі.

ОСОБА_6 помер 29.11.2002 року, а відповідачка ОСОБА_8 і на даний час проживає в одному із позивачем господарстві.

Доведено, що в 1964 р. господарство ОСОБА_8 за згодою всіх повнолітніх членів двору було поділено на два двори - і в існуючому дворі залишилися проживати батьки батька позивача( його дід ОСОБА_9 та його бабуся ОСОБА_10В.), а членами новоутвореного господарства стали батьки позивача, позивач та його сестра - відповідачка ОСОБА_5 В./ дівоче прізвище ОСОБА_10/.

Членам існуючого господарства залишився у власність старий житловий будинок, 1918 року будівництва і всі господарські споруди, а члени новоутвореного колгоспного двору стали власниками житлового будинку, яким був збудований в 1960 році і якому після поділу був присвоєний номер 67-а і тому адреса новоутвореного господарства була - с. Верхній ОСОБА_7:, вул.  Шевченка, 67-а , що підтверджується світлокопіями виписок із погосподарських книг та довідкою виконкому Верхньовербізьської сільської ради за № 30/02-33/05 від 31.01.2008 року/а. с 9-14/.

Виділене господарство станом на 15.04.1991 року ( на момент ліквідації колгоспних дворів) відносилося до типу - колгоспний двір і його членами на той час були - позивач, який хоча і проживав в даному господарстві і був його членом, але зареєстрованим був формально в господарстві бабусі ОСОБА_10 під № 67; і його батьки, а відповідачка ОСОБА_5 вибула з цього господарства в 1983 році.

Фактично, з дати утворення господарства, яке знаходиться за адресою с Верхній ОСОБА_7:, вул.  Шевченка, 67-а позивач став його членом і проживає в даному господарстві з того часу і до сьогоднішнього дня, він лише тимчасово з поважних причин не проживав в цьому господарстві, а-саме: - в зв"язку зі службою в армії з 1981 року по 1983 рік, -та в період навчання в Снятинському сільськогосподарському технікумі з 1977 по 1981 p.p., що ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, Моду ляк І.І.

Оскільки з введенням в дію 15.04.1991 р. Закону України " Про власність" колгоспні двори ліквідовано і при вирішенні даного спору слід керуватися п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 20 від 22.12.1995р. "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", в якому зазначено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991р. мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991р. не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.

Майно спірного колишнього колгоспного двору в с ОСОБА_7:, вул.  Шевченка,

67-а збереглося і на даний час. Станом на 15.04.1991 року позивач та його батьки проживали в даному господарстві і були членами даного двору. Отже, кожному з вказаних осіб належало по 1/3 частині спірного будинку.

Спори про власність колгоспного двору регулювалися - ст., cm. 120 - 126 ЦК України (редакції 1963 року) і тому майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності та розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Оскільки позивач та його мати - відповідачка ОСОБА_4 і на даний час проживають в спірному будинку, кожен з них користується своїми частками в спірному майні, а тому кожен з них не втратив права на витребування своєї частки в майні колишнього колгоспного двору. Але рішенням виконкому Верхньовербізької сільської ради за №33 від 25.11.2003 р. і виданим на підставі цього рішення свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 08.06.2004 року порушене право власності як члена колишнього колгоспного двору на частку позивача в майні цього двору - будинку № 67-а по вул.  Шевченка в с Верхній Вербіж Коломийського р-ну , тому вказане рішення сільвиконкому слід визнати згідно ст. 21 ЦК України незаконним і скасувати, а свідоцтво про право власності на житловий будинок у відповідності до ст. ст. 203, 215 ЦК України слід визнати нечинним.

Більше того, оскільки батько позивача - ОСОБА_6 помер 29.11.2002 p., то на момент винесення оспорюваного позивачем рішення сільвиконкому та видачі вищевказаного свідоцтва він вже не міг мати на праві власності будь-яке майно, а тому на померлого видача такого рішення та свідоцтва є незаконною.

У відповідності до ст. 268 п.4 ЦК України на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове майно позовна давність не поширюється, тому слід відмовити з цих підстав відповідачам у задоволенні клопотання щодо застосування судом строку позовної давності по відмові в задоволенні позову з цих підстав.

Доводи відповідачів та їх представників, що позивач вибув із двору батьків у 1985 році і відповідно до ст. 126 ЦК України, 1963 р. (в редакції станом на 1993 р.) втратив частку в майні колгоспного двору, а також про його обізнаність про визнання за батьками права власності по 1/2 частині спірного будинковолодіння і підтвердження цього цивільними справами № 2-1248/2003 p., № 2-340/2005 p. судом не приймаються, оскільки спростовуються наведеними та перевіреними судом доказами. На підставі ст., ст. 16, 21, 203, 215, 268 п.4 ЦК України, ст., cm. 120, 123 ЦК України/в редакції 1963 p./та керуючись ст., cm. 214-216, 218 ЦПК У країни, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити  повністю.

Визнати, що ОСОБА_3 станом на 15.04.1991 р. був членом колишнього колгоспного двору, який знаходиться в с.Верхній ОСОБА_7; по вул. Шевченка, 67-а Коломийського р-ну.

Визнати незаконним і скасувати рішення виконкому Верхньовербізької сільської ради за №33 від 25.11.2003 p., яким за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнано право власності на будинок №67-а по вул.  Шевченка в с.Верхній Вербіж: , Коломийського р-ну.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно -будинок №67-а по вул.  Шевченка в с.Верхній Вербіж , Коломийського р-ну, яке видане виконкомом Верхньовербізької сільської ради 08.06.2004 р.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів після його проголошення та апеляційна скарга протягом 20 днів до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд після подачі заяви про апеляційне оскарження.