Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.06 Справа № 02/3242а
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Рудченка С.Г. (доповідач по справі),
суддів: Яковлєв М.Л.
Міщенко П.К. .
при секретарі судового засідання –Огієнко В.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: | Слуцька Н.Ю. –дов. № 391/06-4 від 21.03.2006 р., представник; |
від відповідача: | Номерчук А.О. –дов. № 167 від 06.09.2006 р., представник, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Черкаської області від 07.08.2006 р.,
по справі № 02/3242а (суддя –Пащенко А.Д..,)
за позовом Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів,
м. Черкаси,
до малого приватного підприємства фірми «Олява», м. Сміла,
про стягнення 3296,00 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2006 р. Черкаське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту –ФСЗІ, позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до малого приватного підприємства фірми «Олява»(далі по тексту –МППФ «Олява», відповідач) про стягнення 3296,00 грн. штрафних санкцій за невиконання відповідачем встановленого нормативу робочих місць для інвалідів у 2005 році.
Постановою господарського суду Черкаської області від 07.08.2006 року у справі № 02/3242а відмовлено ФСЗІ в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із вказаною постановою господарського суду Черкаської області, позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФСЗІ про стягнення з МППФ «Олява»адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3296,00 грн. за незайняте 1 робоче місце інвалідом у 2005 році.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2006 року апеляційну скаргу позивача після проведення необхідних підготовчих дій прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 02/3242а в судовому засіданні 08.09.2006 р. за участю представників сторін.
Розпорядженням Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.09.2006 року у зв’язку з виробничою необхідністю розгляд справи № 02/3242а призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді –Рудченка С.Г, суддів Яковлєва М.Л. та Міщенка П.К.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати постанову місцевого господарського суду та прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
МППФ «Олява»скористалося наданим їм ст. 191 КАС України процесуальним правом на подання заперечень на апеляційну скаргу, в яких відповідач не погоджуються з вимогами апеляційної скарги, та просить оскаржувану постанову господарського суду Черкаської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у тексті заперечень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що постанова місцевого господарського суду підлягає скасуванню з підстав невідповідності вимогам чинного законодавства, а апеляційна скарга ФСЗІ –частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі –Закон), для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Згідно зі ст. 18 Закону працевлаштування інвалідів на підприємствах здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
Як вбачається зі звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ за 2005 рік та вірно встановлено судом першої інстанції, середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві відповідача у 2005 році складала 27 чоловік. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача розраховується, виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників на підприємстві, а саме 27 х 4%= 1,08, тобто складає 1 робоче місце.
Разом з цим місцевим господарським судом було зроблено висновок про те, що відповідачем було вжито у 2005 році всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»і забезпечення встановлених Законом нормативу створення робочого місця для працевлаштування інваліда, тобто відсутність вини МППФ «Олява».
Але колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки як вбачається з листа Смілянського міськрайонного центру зайнятості № 1960/03 від 30.06.2006 р., відповідач подавав звіти до центру зайнятості форми 3-ПН «Про наявність вільних робочих місць на потребу в працівниках»станом на: 01.06.2005 р.; 15.08.2005 р.; 29.06.2005 р.; 16.09.2005 р.; 28.12.2005 р., і лише тільки в звіті за 16.09.2005 р. відповідач вказав наявність вільних вакансій для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Пунктами 5, 10, 11, 12, 13, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1995 р. № 314, передбачено, що підприємства інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням повноважень, стану здоров’я, здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(з подальшими змінами та доповненнями), сума штрафних санкцій, яку необхідно перерахувати за незайняті робочі місця інвалідами у зв’язку з невиконанням 4% нормативу, визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.
Тому виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає встановленим факт інформування центру зайнятості про наявність на підприємстві вільного робочого місця лише в вересні 2005 року.
Таким чином на протязі 8-ми місяців 2005 року МППФ «Олява»не виконувала вимоги діючого законодавства щодо інформування відповідних органів про наявність вільного робочого місця, а тому у суду першої інстанції були всі підстави для стягнення штрафних санкцій за даний період.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а також було невірно оцінено наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, що призвело до порушення норм матеріального права, у зв’язку з чим постанова господарського суду Черкаської області від 07.08.2006 р. по справі № 02/3242а підлягає скасуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню в розмірі 2197,33 грн.
Відповідно до п.п. 1, 4 статті 202 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ч. 1 ст. 94, ст. 198, п.п. 1, 4 ст. 202, ст. 207 розділом VII «Прикінцеві та перехідні положення», КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Черкаської області від 07.08.2006 р. по справі № 02/3242а задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Черкаської області від 07.08.2006 року по справі № 02/3242а скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково та стягнути з малого приватного підприємства фірми «Олява», м. Сміла на користь Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси штрафних санкцій в розмірі 2197,33 грн.
4. Видати наказ, видачу якого доручити господарському суду Черкаської області.
5. Копію постанови надіслати учасникам провадження.
6. Матеріали справи № 02/3242а повернути до господарського суду Черкаської області.
7. Постанова апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.
8. Постанова апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.ст. 211, 212 КАС України
Головуючий суддя: Рудченко С.Г. Судді: Яковлєв М. Л. Судді: Міщенко П. К.