Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.06                                                                                            Справа №  3/58

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Рибченко А.О. (доповідач по справі),

суддів:                                 Шевченко  В. Ю. суддів:                                 Ткаченка  Б.О.  

                                                                                                                               .

при секретарі судового засідання: Сувид О.В.

за участю представників сторін:

від позивача:          Баранова В.І., дов. № 04 від 12.01.2006 р. –представник;

                              Лук’яненко О.А., дов. № 13 від 25.01.2006 р. –представник;

від відповідача:           Перцева О.Л., дов. № 9/10-044 від 12.09.2006 р. –представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської області від 07.07.2006 р.

у справі № 3/58 (суддя Бунякіна Г.І.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ВАТ «Полтавагаз», м. Полтава

до Державної податкової інспекції в м. Полтаві, м. Полтава  

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 19.04.2006 р. № 0000341504/0/5077/21-065 про визначення зобов’язання зі сплати штрафу у розмірі 10% - 96 830 грн. за платежем 3014010100 «податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)»за несвоєчасність сплати цього податку в 968 299,95 грн., що є частиною задекларованої суми його в листопаді 2005 року, -

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Полтавської області звернулось Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації ВАТ «Полтавагаз»з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Полтаві про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 19.04.2006 р. № 0000341504/0/5077/21-065 про визначення зобов’язання зі сплати штрафу у розмірі 10% - 96 830 грн. за платежем 3014010100 «податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)»за несвоєчасність сплати цього податку в 968 299,95 грн., що є частиною задекларованої суми його в листопаді 2005 року.

В судовому засіданні 07.07.2006 р. позивачем подано місцевому господарському суду уточнення позовних вимог, в яких останнім уточнено предмет вимог позовної заяви.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ВАТ «Полтавагаз»мотивовані тим, що ДПІ у м. Полтаві, прийнявши податкове повідомлення-рішення від 19.04.2006 р. № 0000341504/0/5077/21-065, порушила пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі в тексті –Закон України № 2181-ІІІ).

Постановою господарського суду Полтавської області від 07.07.2006 р. по справі № 3/58 позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Полтаві від 19.04.2006 р. № 0000341504/0/5077/21-065. З Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ВАТ «Полтавагаз»стягнуто 203,00 грн. судових витрат.

Постанова суду першої інстанції мотивована зокрема тим, що посилання ДПІ в м. Полтаві при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення на п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (зі змінами і доповненнями) є помилковим, оскільки дана норма стосується рівності бюджетних інтересів, а саме, державного та місцевих при погашенні податкового боргу.

Не погоджуючись із прийнятою постановою господарського суду Полтавської області від 07.07.2006 р., відповідач –ДПІ в м. Полтаві звернувся до апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою № 10190/9/10-044 від 01.08.2006 р., в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник вважає, що судом було порушено норми матеріального права та не в повному обсязі досліджено обставини справи.

Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 21.08.2006р. по справі № 3/58 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою від 22.08.2006 р. апеляційним господарським судом проведено необхідні підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.08.2006 р. закінчено підготовку та призначено справу до розгляду в судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

04.09.2006 р. (вх. № 2-05/6004) до апеляційного господарського суду від позивача –Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ВАТ «Полтавагаз»надійшло заперечення на апеляційну скаргу ДПІ в м. Полтаві, в якому останній вважає вимоги скарги безпідставними, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Полтавської області від 07.07.2006 р. –без змін.

Згідно розпорядження в.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.09.2006 р. склад колегії суддів змінено, справа слухається в складі колегії суддів: головуючого судді Рибченка А.О., суддів –Ткаченка Б.О., Шевченка В.Ю.

Перегляд судового рішення здійснюється апеляційним господарським судом в порядку, передбаченому КАС України, який набрав чинності з 01.09.2005 року.

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.08.2006 р. у справі № 3/43.

Представник відповідача вказав, що дана ухвала не стосується  предмету спору у даній справі, оскільки податковий борг існував у позивача до 02 серпня  2006 р.

Колегією суддів апеляційного господарського суду задоволено клопотання позивача та приєднано до матеріалів справи вище вказану ухвалу.

В судовому засіданні представник ДПІ в м. Полтаві (скаржника) підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в позові. Представник скаржника наполягав на тому, що сплачені позивачем суми податку на додану вартість, із зазначенням в платіжних дорученнях терміну по якому повинна проводитись сплата, правомірно зараховані в обліковій картці платника податків у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань у відповідності до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають її безпідставною, просили залишити постанову суду від 07.07.2006 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представники позивача вказали, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації ВАТ «Полтавагаз»діяло в межах положень п. 5.3.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, за яким платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Також представники позивача вказали на відсутність у позивача податкового боргу з посиланням на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02.08.2006 р. у справі № 3/43.

В судовому засіданні 14.09.2006 р. Київським міжобласним апеляційним господарським судом було проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін,

проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Полтаві підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Державною податковою інспекцією в м. Полтаві проведено перевірку ВАТ «Полтавагаз»з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість по податкових деклараціях за жовтень, листопад, грудень 2005 р., січень 2006 р. за результатами проведення якої складено акт № 37/21-053 від 07.04.2006 р. (а.с. 11-15).

          На підставі встановлених в акті перевірки порушень, ДПІ в м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000341504/0/5077/21-065 від 19.04.2006 р. про визначення ВАТ «Полтавагаз»зобов’язання зі сплати штрафу у розмірі 10% - 96 830 грн. за платежем 3014010100 «податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)»за несвоєчасність сплати цього податку в 968 299,95 грн., що є частиною задекларованої суми його в листопаді 2005 року (а.с. 10).

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем порушено граничний строк сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), передбаченого пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (зі змінами і доповненнями) в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов’язань з ПДВ по податковій декларації за листопад 2005 р. в частині суми 968 299,95 грн., а саме, з затримкою 28 днів.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 р. сума податку, яка підлягала сплаті до бюджету по строку 30.12.2005 р., склала 1 082 073 грн. (а.с. 17-18).

Закон України № 2181-ІІІ передбачає, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до положень пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

На момент сплати узгодженого податкового зобов’язання по податковій декларації за листопад 2005 р. (30.12.2005 р.) підприємство позивача мало податковий борг в сумі 150 700,05 грн.

Згідно Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 р. № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. № 843/11123, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється з використанням автоматизованої інформаційної системи (АІС), яка підлягає тестуванню у ДПА України для забезпечення відповідності програмного комплексу нормам чинного законодавства.

Проведення операцій в особових рахунках платників податків здійснюється в хронологічному порядку відповідно до пп. 1.6 розділу 1 даної Інструкції № 276.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) –у рівних пропорціях.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що сплачені позивачем суми податку на додану вартість, із зазначенням в платіжних дорученнях № 13630 від 19.12.2005 р. та № 14373 від 26.12.2005 р. терміну, по якому повинна проводитись сплата, були правомірно зараховані ДПІ в м. Полтаві в обліковій картці платника податків у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань.

Фактично сума податкового зобов’язання по декларації за листопад 2005 р. погашена в розмірі 968 299,95 грн. - 27.01.2006 р., платіжним дорученням № 15069 від 27.01.2006 р., тобто із затримкою на 28 днів (31.12.2005 р.-27.01.2006 р.).

Кошти, перераховані ВАТ «Полтавагаз»платіжним дорученням № 14373 від 26.12.2005 р. були зараховані в погашення податкового боргу по повідомленню-рішенню № 0001022600 від 23.03.2005 р.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах –при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі вказаної норми, ДПІ в м. Полтаві і було нараховано ВАТ «Полтавагаз»штраф у розмірі 10% - 96 830 грн. за платежем 3014010100 «податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)»за несвоєчасність сплати цього податку в 968 299,95 грн., що є частиною задекларованої суми його в листопаді 2005 року.

Висновок місцевого господарського суду про помилкове застосування відповідачем п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ є безпідставним. Судом першої інстанції зроблено довільне тлумачення вказаної норми. Закон № 2181-ІІІ не містить жодного положення про рівність державного та місцевих бюджетів при погашенні податкового боргу у визначеному судом ракурсі.

Не прийнято колегією суддів до уваги і посилання представника позивача на відсутність у ВАТ «Полтавагаз»податкового боргу, оскільки ухвала Вищого адміністративного суду у справі № 3/43, якою скасовано постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.11.2005 р., на яку посилається позивач як на доказ відсутності податкового боргу, набрала законної сили з моменту її проголошення –лише 02.08.2006 р. На момент проведення позивачем вище вказаних проплат у його обліковій картці платника податків значився податковий борг, так як постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.11.2005 р. ВАТ «Полтавагаз»було відмовлено в позові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 12.10.2004 р. № 0001022600/0, яким позивачу було донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1 253 649 грн. Вказана постанова апеляційного господарського суду набрала законної сили з моменту її проголошення. Ухвали суду касаційної інстанції про зупинення дії даної постанови апеляційного господарського суду позивачем суду не надано.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000341504/0/5077/21-065 від 19.04.2006 р., прийнятого ДПІ в м. Полтаві, немає.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що постанову господарського суду Полтавської області від 07.07.2006 року прийнято з порушенням норм матеріального права.

У відповідності до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно скасувати повністю, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Полтаві слід задовольнити та постановити нову постанову суду, якою в позові Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ВАТ «Полтавагаз»про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000341504/0/5077/21-065 від 19.04.2006 р. відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Господарський суд Полтавської області, прийшовши до висновку про задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ВАТ «Полтавагаз», стягнув на користь позивача з Державного бюджету 203,00 грн. судових витрат (85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Проте, даний розподіл судових витрат не відповідає нормам КАС України.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита.

Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б»пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»і становить 3 грн. 40 коп.

Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу нормами КАС України взагалі не передбачена.

Керуючись Розділом VІІ  «Прикінцеві та перехідні положення», статтями 17, 94, 195-207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської області від 07.07.2006 р. у справі № 3/58 задовольнити.

2.           Постанову господарського суду Полтавської області від 07.07.2006 р. у справі № 3/58 скасувати повністю та постановити нову постанову суду, якою у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ВАТ «Полтавагаз»про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Полтаві від 19.04.2006 р. № 0000341504/0/5077/21-065 відмовити.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ВАТ «Полтавагаз»(36039, м. Полтава, вул. Енгельса, 2, п/р 260070137488 в ВАТ «Інпромбанк», МФО 351878, код ЄДРПОУ 03351912) на користь Державного бюджету України 1 гривню 70 копійок судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4.          Видачу виконавчого документа доручити господарському суду Полтавської області.

5.           Судове рішення апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.

6.           Судове рішення апеляційного господарського суду на наслідками перегляду відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту проголошення.

7.          Матеріали справи № 3/58 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                          Рибченко А.О.                                            Судді:                                                                                      Шевченко  В. Ю.  Судді:                                                                                      Ткаченко  Б.О.