Справа № 2-а-485
2008 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2008 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі колегії суддів: головуючого - судді Ковальської І.А., суддів Сичука М.М. та Чезганової А.М., при секретарі Кононенко О.Б., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника управління праці і соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці Федчишиної Л.А.,
представника Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради Іщука Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, Управління праці і соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та стягнення недоплачених коштів щорічної разової допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці і соціального захисту населення в Замостянському району м. Вінниці та Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про стягнення разової щорічної допомоги за 2007 рік.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що він є учасникам війни, що підтверджується посвідченням, серії НОМЕР_1, виданим Замостянським РВК м. Вінниці 8.11.1996 року.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною, захисту" позивачу щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки дана допомога не виплачувалася в повному обсязі. В зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недоплати йому щорічної разової допомоги за 2007 рік, яка підлягає виплаті учасникам війни та стягнути з відповідача на його користь недоплачену частину разової грошової допомоги за 2007 рік.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги і просив суд винести постанову, якою визнати дії суб'єктів владних повноважень щодо виплати надбавок ОСОБА_1, як учаснику бойових дій, в заниженому розмірі незаконними, а також стягнути з Міністерства фінансів України шляхом списання Державним казначейством України грошових коштів в сумі 3 865 гривень 30 копійок, перерахувавши їх на рахунок Міністерства праці і соціальної політики України для подальшої їх виплати ОСОБА_1 як недоплачені кошти щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки через Головне управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради.
Представник відповідача Федчишина Л.А. позов не визнала і, заперечивши проти його задоволення пояснила, що згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком повинен враховуватись при обчисленні пенсії за віком особам, які мають відповідний страховий стаж, а при обчисленні разової грошової допомоги ветеранам війни враховуються вимоги Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, якими встановлюються розміри грошової допомоги окремим, категоріям осіб. Це в повній мірі відповідає вимогам ст. 95 Конституції України, згідно якої будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямуванні, цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України. Крім того вона зазначила, що з 01.08.2006 року Головне управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської раді здійснює виплату за рахунок коштів державного бюджету щорічної разової допомоги.
Представник Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради також позов не визнав, суду пояснив, що Головне управління ніколи до квітня 2007 року не здійснювало ані призначення, ані виплати щорічної разової допомоги до 5 травня ветеранам війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ніколи не приймало будь-яких рішень та не вчиняло будь-яких дій щодо виплати зазначеного виду допомоги. Зазначені виплати у 2004 - 2006 роках позивачу здійснювало управління праці і соціального захисту населення Замостянської району ради м. Вінниці - виконавчий орган Замостянської районної ради, а відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку встановленому законом. Крім того, єдиною підставою для виплати даного виду допомоги для Головно управління згідно вищезазначеного рішення міської ради від 30.03.2007 р. № 845 є розрахункові документ, що подаються управліннями праці і соціального захисту населення міської ради у районах міста Вінниці, які безпосередньо здійснюють нарахування зазначеного виду допомоги. Крім того, згідно наданих Головному управлінню повноважень, воно здійснює виплату за рахунок коштів державного бюджету щорічної разові допомоги, відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань", виключно у розмірах, передбачених Законом України ,,Про державний бюджет України" на відповідний рік, на підставі розрахункових документів, подані зазначеними вище виконавчими органами міської ради. Головне управління створене лише 01.08.2006 р., виконавчим органом Вінницької міської ради і не може відповідати за рішення та дії виконавчих органі районних в місті рад, а тому не є належним відповідачем у даній справі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, виданим Замостянським РВК м. Вінниці 8.11.1996 року, позивач являється учасником війни, в зв’язку з чим відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем, з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, дана допомога не виплачувалася в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних, не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод, тому відсутність коштів на виплату учаснику війни такої допомоги не є підставою для відмови в позові.
З огляду на вищенаведене та відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, яка зазначена в його рішеннях N 20-рп/2004 від 1.12.2004 року, № 6-рп від 9.07.2007 року про недопущення звуження змісту та обсягу права громадян України, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог позивача, а саме стягнення на його користь невиплаченої одноразової грошової допомоги за 2007 та 2008 роки.
В 2007 році щорічна разова грошова допомога позивачу виплачена у розмірі 280 грн., а в 2008 році – 310 грн.
Розмір мінімальної пенсії за віком у 2007 році становив 406 грн., а в 2008 році – 481 грн.
Правовідносини, що виникли, регулюється ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
За таких обставин, слід визнати, що виплатою позивачу щорічної грошової допомоги в зменшеному розмірі у відповідних роках, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", порушено його конституційні права і свободи, в зв’язку з чим дії відповідачів слід визнати незаконними та стягнути недоплачену грошову допомогу учаснику війни за 2007-2008 роки в сумі 3865 гривень 30 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-12, 70, 94, 159-163 КАС України, п. 7 Прикінцевих перехідних положень КАС України, ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати дії суб'єктів владних повноважень щодо виплати надбавок як учаснику бойових дій ОСОБА_1 в заниженому розмірі незаконними.
Стягнути з Міністерства фінансів України шляхом списання Державним казначейством України грошових коштів в сумі 3865 гривень 30 копійок, перерахувавши їх на рахунок Міністерства праці і соціальної політики України для подальшої їх виплати ОСОБА_1 як недоплачені кошти щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки через Головне управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий :
Судді :