Справа № 362/2494/15-п Головуючий у І інстанції Воробйова В.М.

Провадження № 33/780/530/15 Доповідач у 2 інстанції Костенко

Категорія 138 03.08.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.08.2015 року м. Київ.

Суддя Апеляційного суду Київської області Костенко І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за участю ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2015 року, якою, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку м. Василькова, Київської області, в/м-11АДРЕСА_1, не працюючу, -

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 /шість/ місяців, –

В С Т А Н О В И Л А:

За постановою суду, ОСОБА_1 12.05.2015 року о 10 год. 40 хв. в м. Василькові по вул. Декабристів керувала автомобілем Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1, виїжджаючи на дорогу з прилеглої території, а саме житлових будинків, не надала переваги в русі велосипедисту, який рухався по тротуару, чим порушила вимоги п. 2.3б, 10.2 ПДР України, внаслідок чого сталося зіткнення. В результаті ДТП велосипед та автомобіль отримали механічні пошкодження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді змінити, призначивши їй більш м’яке адміністративне стягнення в межах санкції статті 124 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказує, що у неї на утриманні знаходиться дитина-інвалід ОСОБА_3, якого вона утримує та виховує сама і автомобіль їй потрібен так як є єдиним джерелом для існування.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що адміністративне правопорушення вчинене нею з необережності, а також вважає, що в даному ДТП крім неї також винна і ОСОБА_4

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення на даний час визнала, попросила вибачення у ОСОБА_4, просила не позбавляти її прав керування транспортними засобами, адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1, другого учасника дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_4, яка щодо поданої апеляційної скарги послалась на погляд суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а також правильність кваліфікації її дій за ст.124 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою до нього, показаннями свідка ОСОБА_5 та другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, показаннями самої ОСОБА_1

Щодо накладення адміністративного стягнення на порушника, то суд повинен дотримуватись вимог ст.33 КУпАП та враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Приймаючи рішення про обрання адміністративного стягнення ОСОБА_1, суддею були дотримані дані вимоги закону та враховані всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, її відношення до скоєного, поведінку після ДТП, не визнання ОСОБА_1 своєї вини в суді першої інстанції, відсутність пом’якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, а тому обґрунтовано та законно наклав на неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Твердження апелянта про те, що інший учасник дорожнього руху – велосипедист ОСОБА_4 теж порушила вимоги ПДР України, що стало причиною ДТП ніяким чином не виключає наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та не спростовує її вини у його вчиненні. До того ж даний факт не є предметом розгляду даного провадження.

Доводи ОСОБА_1 про те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП вчинено нею з необережності та що на її утриманні знаходиться син ОСОБА_3М не спростовують висновків суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення.

Щодо доводів апелянта про те, що транспортний засіб є єдиним джерелом для її існування, то матеріали справи відповідних доказів цього не містять.

З огляду на наведене, адміністративне стягнення на ОСОБА_4 накладене з дотриманням вимог ст.33 КУпАП і підстав для зміни постанови судді, в зв’язку з пом’якшенням адміністративного стягнення немає.

Керуючись ст. 294КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2015 року залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Костенко