а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2009 р. Справа № 2-а-1364/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,
При секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
За участю:
представника позивача: Мельника В.І.
відповідач: в судове засідання не з"явився. Про час дату і місце судового засідання повідомлений завчасно і належним чином. Причини неявки суду невідомі.
представник прокуратури: в судове засідання не з"явився. Про час, дату і імсце судового засідання повідомлений завчасно і належним чином. Причини неявки суду невідомі.
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: ОСОБА_2
про: стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 заявлено позов до ОСОБА_2 про відшкодування коштів в сумі 413,07 грн.
Позов мотивовано тим, що безробітна ОСОБА_2, в порушення вимог п.2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", після надання їй статусу безробітної була працевлаштована, однак не подала відомості про це до ОСОБА_3. За вказаних обставин, згідно п.2 та п.3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, наявні всі підстави для повернення виплаченої гр. ОСОБА_2 допомоги по безробіттю.
Відповідно до ст. 39 вказаного Закону спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Оскільки кошти станом на 25.02.2009 року останньою в добровільному порядку не сплачені, прокуратура ОСОБА_3 ОСОБА_3 - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, керуючись ст.60 КАС України, звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із зазначеними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 12.03.2009 року провадження по справі відкрито.
В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та послався на докази, викладені в адміністративному позові.
Представник прокуратури в судове засідання не з"явився. Про час, дату і місце судового засідання повідомлений завчасно і належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Позиція відповідача щодо позову не відома, оскільки вона в судове засідання, призначене на 26.03.2009 року, не з'явилась, заперечень на позовну заяву не подала та повноважного представника у судове засідання не направила. Відповідно до ч.8 ст.35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за його адресою. Проте, конверт з ухвалою та судовою повісткою повернуті відділом зв'язку з відміткою "Адресат за вказаною адресою не проживає".
За вказаних обставин та за клопотанням представника позивача від 26.03.2009 року за вх.№НОМЕР_1, з урахуванням положень ст. 39 КАС України, виклик відповідача був здійснений через засоби масової інформації, зокрема: опубліковано оголошення в газеті “ОСОБА_4”від 06.04.2009 року. При цьому, оголошення містить відомості, що в разі неявки відповідача справа буде розглянута за його відсутності. Водночас, відповідача про час та місце судового засідання було повідомлено судовою повісткою, факт вручення якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №НОМЕР_2 від 31.03.2009 року. Окрім того, слід зазначити, що повістка була надіслана за тією ж адресою, що і на минуле судове засідання.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з її участю та реалізації нею права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач, яка належним чином повідомлена, умисно ухилилась від представництва в судовому засіданні.
В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання щодо розгляду справи за відсутності представника прокуратури та відповідача, оскільки останні були належним чином повідомлені. На підставі вищенаведеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника прокуратури та відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до п.п.1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 2.1. "Порядку надання допомоги по безробіттю", у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.12.2000 р. № НОМЕР_3, гр. ОСОБА_2, яка перебувала на обліку як безробітна у ОСОБА_3, було виплачено допомогу по безробіттю.
В силу пунктів 2 і 5 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 року №НОМЕР_4, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право перевіряти достовірність даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені у документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної шляхом звіряння з відомостями органів Державної податкової адміністрації, ОСОБА_5, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, державних реєстраторів, управлінь праці та соціального захисту населення, відділів (управлінь) субсидій; використання даних перевірок цих органів, Держнаглядпраці, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях у порядку, встановленому законодавством.
Як з"ясовано в судовому засіданні, при проведенні аналогічної перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку як безробітна в ОСОБА_3 та в цей же час була працевлаштована робітницею по збиранню цукрових буряків в САТ "ОСОБА_6" с. Обухів, на якому працювала з 30.09.2007 року по 10.11.2007 року. Дана особа звільнена 10.11.2007 року згідно п.2 ст.36 КЗпП України у зв"язку з закінченням терміну договору, що підтверджується витягом з наказу від 15.11.2007 року №НОМЕР_5.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про зайнятість населення”, не можуть бути визнані безробітними громадяни, ямі самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, особи, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю відповідно до законодавства України.
За результатами перевірки ОСОБА_3 було складено акт №7 від 21.01.2009р. розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", в якому зафіксовано період роботи ОСОБА_2 на САТ "ОСОБА_6" (з 30.09.2007 року по 10.11.2007 року) та вказано заробітну плату за час роботи в сумі 548,19 грн. Окрім того, в акті зазначається, що період її роботи на даному підприємстві співпадає з періодом отримання допомоги по безробіттю.
Відповідно до розрахунку суми боргу гр. ОСОБА_2 за період перебування у трудових відносинах за час перебування на обліку як безробітна з 30.09.2007 року по 10.11.2007 року сума отриманої допомоги по безробіттю складає: за вересень 2007 року 293,70/-304,74 грн.; жовтень 2007 року - 295,22 грн., листопад 2007 року - 293,70 грн. Сума боргу помісячно складає: вересень - 304,74/30*1=10,16, жовтень - 294,22 грн., листопад - 293,70/30*11=107,69 грн.
Отже, загальна сума боргу ОСОБА_2 перед центром зайнятості складає 413,07 грн.
В судовому засіданні встановлено, що директором ОСОБА_3 09.02.2009 року прийнято наказ №2 про відшкодування коштів, виплачених безробітній ОСОБА_2 за період з 30.09.2007 року по 10.11.2007 року, а також надіслано лист відповідачу з проханням повернути на рахунок центру зайнятості протягом 15 календарних днів незаконно виплачені їй кошти в сумі 413,07 грн.
Однак, судом з"ясовано, що станом на 25.02.2009 року кошти добровільно не повернуті відповідачем.
Згідно ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
ОСОБА_3 діє на підставі „Положення про Вінницький районний центр зайнятості", відповідно до якого він є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості. Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" центру зайнятості делеговано повноваження щодо стягнення у судовому порядку виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок навмисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
В свою чергу пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Згідно ст.60 КАС України прокурор може здійснювати в суді представництво інтересів держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.
В силу вимог ч.2 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" №НОМЕР_6 від 05.11.1991 року підставою до реалізації прокурором визначених Конституцією України повноважень, є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд погоджується із позицією прокурора та представника позивача, що бездіяльність ОСОБА_2, яка полягає в утриманні від повернення незаконно виплачених коштів, зачіпає інтереси держави, оскільки перешкоджає поповненню державного бюджету, за рахунок коштів якого фінансуються державні установи. На підставі викладеного, а також враховуючи, що станом на час розгляду справи в суді відповідач не сплатила борг в сумі 413,07 грн, та те, що рішення про повернення даних коштів не оскаржене останньою, а відтак не є скасованим, зазначена сума боргу підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 (р/р НОМЕР_7, МФО НОМЕР_8, код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ГУДКУ у Вінницькій області, одержувач: держбюджет НОМЕР_10) кошти в сумі 413,07 грн.
Копію даної постанови направити представнику прокуратури та відповідачу по справі рекомендованим листом.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 21.04.09
Суддя /підпис/ Гонтарук Віктор Миколайович
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: