2-а-44/09

У Х В А Л А

13 березня 2009 року.

Великоновосілківський районний суд Донецької області  в складі:головуючого-судді ОСОБА_1, при секреатрі ОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Новосілка адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов*язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни",-

встановив:

ОСОБА_3звернулась до суду з  позовом до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов*язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни",починаючи з 09.07.2007 року. При цьому позивач заявила про поновлення встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду, посилаючись  на те, що пропустила річний строк у зв*язку з тим, що не мала відомостей про порушення її прав.

Відповідач в запереченнях до позову просив суд відмовити позивачеві у задоволенні заявленого клопотання.

 Відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється із дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення прав, свобод чи інтересів.

 До норм законодавства, якими регулюється здійснення нарахувань і виплат до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", неодноразово вносилися  зміни, вони викладалися у новій редакції. Крім того, дію окремих із них було зупинено, зміни або нова редакція визнавалися рішеннями Конституційного  Суду України неконституційними.

Оскільки позивач не мала змоги отримати інформацію про періоди дії та чинності положень вказаного законодавства, а про порушення свої прав узналав тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, суд вважає причину пропуску позивачем строку для звернення до адміністративного суду поважною, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 102 КАС України, -

ухвалив :

Задовольнити клопотання  ОСОБА_3 ,поновивши пропущений нею строк для звернення до адміністративного суду із позовною заявою до Управління пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов*язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                                                      В.І. Єфименко

                                                                                                                                                                       2-а-44/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 березня 2009 року.

 Великоновосілківський районний суд Донецької області  в складі:головуючого- судді Єфименко В.І., при секретарі Тахтаровой Н.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Новосілка адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов*язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни",-

встановив :

ОСОБА_3звернулась до суду з  позовом до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов*язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", посилаючись  на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона є дитиною війни і згідно зі ст. 6 вказаного Закону повинна отримувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006-2008 роках така допомога їй не виплачувалась, що є порушенням законодавства України. На звернення позивачки до відповідача з вимогою здійснення належних нарахувань та сплати підвищення до пенсії їй було відмовлено в задоволенні вимог. Тому позивачка звернулась до суду і просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення належних виплат, зобов*язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як "дитині війни", починаючи з 09.07.2007 року в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач не з*явилась,хоча була про нього належним чином повідомлена.В позовній заяві і письмовому клопотанні від 16.02.2009 р.,ОСОБА_3прохає про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення, в яких зазначає, що органи Пенсійного фонду не повинні виплачувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" із бюджету Пенсійного фонду, оскільки відповідно до п. 5 ст. 18 Закону України "Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування" страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету  України,не підлягають вилученню з Пенсійного фонду і не можуть використовуватись на цілі, не передбачені вказаним законом. Крім того підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "про соціальний захист дітей війни", а саме,  статтею 6 передбачається, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до вказаного положення і сплачувалась надбавка позивачеві у 2008 році.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно пенсійного посвідчення  серії АД №  992781 від 28.03.2002 року ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером і отримує пенсію за віком. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона має статус дитини війни, про що є відмітка в пенсійному посвідченні.

Статтєю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-4 передбачена соціальна підтримка дітям війни.

Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20.12.2005 року № 3235-4, внаслідок чого недоплачені суми за 2006 рік стягненню не підлягають.

09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема пункт 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішенням визначено про те, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи із зазначеного позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-17 внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме статтею 6 передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

 Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу

                                                                                               2  

в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

 Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв*язку з прийняттям нової  редакції статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), редакція зазначеної статті, що існувала до 01.01.2008 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн. та з 01.10.2008 року - 49,80 грн. Підвищення позивачеві виплачувалось відповідачем відповідно до зазначеної постанови, а не Закону.

 Таким чином є протиправними дії, бездіяльність відповідача в порушенні права позивача на отримання підвищеного розміру пенсії з 22.05.2008 року відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

 З 22.05.2008 року у позивача виникло право на отримання підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".    

 Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.  Суд визнає  протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення на користь позивача належних виплат щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року, а також вважає необхідним зобов*язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни за вказаний період в редакції закону, яка діяла в цей період,відмовивши в задоволенні рештої частини позову.                                                                                                                                                                                                                                                            

 Відповідно зі ст. 94 КА України необхідно стягнути з Державного Бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн..

Керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186,  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області щодо нездійснення на користь ОСОБА_3 належних виплат  щомісячної соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року в повному обсязі.

Зобов*язати управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області здійснити на користь ОСОБА_3 нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни  за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  в редакції, яка діяла у вказані періоди.

В рештій частині позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у сумі 3 (три) гривні 40 коп.  

Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Донецької області через Великоновосілківсь-кий районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її прийняття  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя:                                                                                                                                                                          В.І.Єфименко