У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2010 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого-судді - Собіни І.М.,

суддів - Пашкевича О.Є., Шеремет А.М.

з участю секретаря судового засідання - Приходько Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду від 22 вересня 2010 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського міського суду від 22 вересня 2010 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1 для подачі до належного суду за підсудністю.

Не погодившись з ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що ухвала постановлена з порушенням закону, оскільки стверджує, що торгівельний павільйон не є об'єктом нерухомого майна, а тому позов про визнання права власності на таке майно заявлено ним вірно за загальними правилами підсудності.

В обґрунтування своїх доводів покликається на п.1.6. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, яким встановлено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об*єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об*єкти.

Вказує, що згідно копії сертифіката на малу архітектурну форму за №69 від 15 березня 2010 року, виданого КП «Кузнецовське міське бюро технічної інвентаризації», торгівельний павільйон, що розміщений в м. Кузнецовськ по вулиці Енергетиків на території МПП «Ринок», не є об*єктом нерухомого майна, а тому не підлягає державній реєстрації.

Стверджує, що дотримався правил підсудності при подачі позову про визнання права власності на торгівельний павільйон, оскільки останній не є об*єктом нерухомого майна.

Просить скасувати ухвалу Рівненського міського суду від 22 вересня 2010 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають і приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Посилання позивача на копію сертифікату КП «Кузнецовське міське бюро технічної інвентаризації» від 15 березня 2010 року, як на доказ того, що торгівельний павільйон не є

Справа 22-1772-10 Головуючий у суді і інстанції – ОСОБА_3М

Р №2 Доповідач – Пашкевич О.Є

об'єктом нерухомого майна, помилкові та невірні.

Пунктом 1 Пам'ятки зазначено, що даний сертифікат .засвідчує право власника на будівлю, що немає адреси і не підлягає державній реєстрації, як об'єкт нерухомості. Зокрема, і в технічній характеристиці сертифікату вказано, що об'єкт одноповерховий, стаціонарний з стрічковим бетонним фундаментом, стіни - металевий каркас, обшитий «сендвіч» панелями, покрівля - односхила з металочерепиці, підлога - плитка. Тобто, з характеристики вбачається, що переміщення даного об'єкту неможливе без його знецінення. Доводи позивача про те, що торгівельний павільйон не являється об*ктом нерухомого майна - безпідставні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду від 22 вересня 2010 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її оголошення.

Головуючий: Судді :