Справа № 329/635/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 серпня 2015р. Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,  

при секретарі – Богдан І.І.,

адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа – Чернігівський РС УДМС України в Запорізькій області, -

В С Т А Н О В И В:

        Позивач зазначив, що є власником житлового будинку 32 по вул.Зарічній в смт Чернігівка Запорізької області.

26.09.1996р., після досягнення 16-тиріччя, в зазначеному будинку зареєстрований відповідач по справі - його син ОСОБА_3, який в 2005р. одружився та переїхав на інше місце проживання.

Просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку 32 по вул.Зарічній в смт Чернігівка Запорізької області, оскільки бажає його продати, але реєстрація сина перешкоджає позивачу повною мірою розпоряджатися належною йому нерухомістю.

Представник позивача позов підтримав, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

В судовому засіданні 02.07.2015р. позов не визнав, суду пояснив, що дійсно зареєстрований в будинку батька з 1996р. В 2005р. створив свою родину та переїхав з дружиною на інше місце проживання – в квартиру АДРЕСА_1, де прожив 7 років, а в 2014 році переїхав до хати своєї баби, де проживає дотепер. Перешкод в проживанні на спірній житловій площі батьки йому не чинили. Не заперечує знятися з реєстрації за умови, що батьки вирішать питання про його реєстрацію в будинку, де він мешкає зараз.

Представник третьої особи до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, судову повістку отримав завчасно, про що в матеріалах справи мається розписка.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.  

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав і інтересів осіб. Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами Цивільного кодексу України.

За тлумаченням категоріального апарату, які були надані в рішенні Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї"), відповідач є членом сім’ї позивача.

Зміст ст. 405 ЦК України передбачає, що члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користування цим житлом. Право користування житлом втрачає член сім ’ ї власника у разі відсутності без поважних причин понад один рік.

Згідно свідоцтва від 24.07.2003р. про право власності на нерухоме майно, позивач є власником житлового будинку 32 по вул.Зарічній в смт Чернігівка Запорізької області (а.с.6-7).

В зазначеному будинку з 1996р. зареєстрований відповідач як дитина, що досягла 16 років (а.с.8-10).

По справі встановлено та сторонами не спростовується, що відповідач фактично з 2005р. не проживає в батьків, оскільки створив власну родину та переїхав. Позивач як власник не чинив відповідачу перешкод в проживанні та користуванні спірною житловою площею.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи викладене, причини відсутності відповідача в житлі, яке належить позивачу, поважними назвати не можна. Суд також бере до уваги, що відповідач фактично не заперечує знятися з реєстрації, однак за умови, що батьки вирішать питання про його прописку за іншою адресою.

Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.

Тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити за положеннями ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.16, 405 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 224-225 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа – Чернігівський РС УДМС України в Запорізькій області – задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку 32 по вул.Зарічній в смт Чернігівка Запорізької області.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, мешкає по вул.Леніна, 502 в смт Чернігівка Запорізької області, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, мешкає по вул. Зарічній,32 в смт Чернігівка Запорізької області, 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його отримання.

Відповідач може подати до Чернігівського районного суду заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Д.О.  Покопцева