2-231/07
рішення
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
12 січня 2007 року Іллічівський міський суд Одеської області у
складі:
головуючого судді - Максимович Г.В.
при секретарі - Гербенській О.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду
Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про захист честі та
гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Іллічівського міського суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 з позовом в якому просив:
визнати непідтверджену та необґрунтовану інформацію відносно зловживання ОСОБА_1 службовим становищем на посадах ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, яка викладена у надрукованій статті в газеті ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_1, під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3, неправдивою, незаконною та такою, що не відповідає дійсності; зобов'язати редакцію газети ІНФОРМАЦІЯ_5 після набрання чинності рішення суду спростувати зазначену недостовірну інформацію на тому самому місці, де була надрукована зазначена інформація та зобов'язати відповідача принести вибачення;
- стягнути з газети ІНФОРМАЦІЯ_5 моральну шкоду у розмірі 50000 гривень;
стягнути з відповідачів витрати на допомогу юриста у розмірі 5000 гривень. Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги. Представник відповідача позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що у статті, яка за думкою позивача зачіпає його честь, гідність та ділову репутацію викладені не факти, а оціночні судження, які мають право висловлювати всі громадяни України на підставі Конституції України, а тому позовні вимоги не можуть бути задоволені.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
17-24 лютого 2006 року в Іллічівській щотижневій міській газеті ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2) НОМЕР_1) було надруковано статтю ІНФОРМАЦІЯ_3 в якій:
· у першому абзаці зазначено: «в профсоюзе, как бы это помягче сказать ... Подворовывают, в общем»;
у третьому абзаці статті: «Итак, согласно справке использования средств на культурно-массовую и спортивно-оздоровительную работу, предоставленной руководству порта профсоюзом ОСОБА_1, (и подписанной лично ІНФОРМАЦІЯ_1), спортивному клубу «Ильичевец» профсоюз перечислил 291338 гривен. Однако внутренним аудитом морпорта установлено, что
«Ильичевец» получил от профсоюза лишь 214000 гривен и ни копейки больше.
Разница - 77338 гривен, согласитесь небольшая. Но для г-на ОСОБА_1,
надо полагать, очень приятная»;
- у сьомому абзаці: «Вопросом, как г-н ОСОБА_1 стал ІНФОРМАЦІЯ_2 (есть подозрение, что путем элементарной подделки
документов), что он на этой должности натворил (есть подозрение-занимался
поборами и «разворовыванием средств») как раз сейчас и должна заниматься
Ильичевская . транспортная прокуратура», що підтверджується* газетою
(а.с.16-23, 36-43]
Із тексту зазначеної статті у НОМЕР_1 (а.с.16-23) вбачаєть*ся, що вона складається з двох частин, перша частина (початок) надрукована у НОМЕР_2, а друга частина (закінчення) у НОМЕР_1, що підтверджується посиланням в оскаржуваній статті в НОМЕР_2, а саме: «Окончание. Начало вНОМЕР_2 Ст.34 Конституції України передбачає, - кожен має право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.
П.1 ст.10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, -кожен має право на свободу вираження поглядів.
ч.1 ст.47-1 Закону України «Про інформацію», передбачає - ніхто не
може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних
суджень.
ч.2 ст.47-1 Закону України «Про інформацію», - оціночними
судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не
містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також
висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять
фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів,
зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не
підлягають спростуванню та. доведенню їх правдивості.
Суд вважає, що у статті ІНФОРМАЦІЯ_3, надрукованій ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2) були викладені оціночні судження, а не факти, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі ЗО гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.