Липовецький районний суд Вінницької області

м. Липовець, вул. Шевченка, 1, 22500, (04358) 2-13-92

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 року

складі: головуючого судді ПОРОХОВОГО Г.І.

при секретарі ПОПРОЦЬКІЙ О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Липовець, Вінницької області справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області про визнання бездіяльність протиправною Управління Пенсійного Фонду України у Липовецькому району, зобов'язання виплатити недоплачену її, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по ЗО березня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Липовецького районного суду, з цивільним позовом до Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області про зобов'язання виплатити недоплачену її, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по ЗО березня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсїі за віком, в розмірі, передбаченому законом, мотивуючи тим, що він має статус "Дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" її повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В здійснені перерахунку доплати її відповідачем відмовлено. Не доплата до її пенсії значно порушує права. У зв’язку з тим, що вона наділена державою відповідним статусом «дитини війни», який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, закріплене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» право на отримання надбавки до пенсії, яку її відповідач не нараховував та не виплачував в повному обсязі за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року і по даний час, вважаю, що дії Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі є протиправними. Тому відповідач зобов’язаний здійснити її щомісячне нарахування підвищення до пенсії у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що вона має статус "Дитина війни" та відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" її повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В 2006 році її така допомога не виплачувалась, а в 2007-2009 роках виплачувалась не в повному обсязі. Сума недоплати становить 5789 гривень. Просить суд визнати протиправними дії управління пенсійного фонду України в Липовецькому районі. Зобов'язати здійснити перерахунок її пенсії у відповідності з Законом України “Про соціальний захист дітей війни” та в подальшому здійснювати виплату у розмірі, передбаченому законом.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що з 1 січня 2008 року позивачеві який має статус "дитина війни" виплачується щомісячна соціальна допомога в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" та внесених до нього змін, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Отже в 2006 році підвищення до пенсії дітям війни не передбачено. Законами України "Про державний бюджет України" на 2007 - 2008 роки зупинялась дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Хоча рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року визнано неконституційними положення Законів "Про державний бюджет України" на вказані роки щодо зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Урядом не прийнято жодного нормативного акту та вони не мали законних підстав та фінансування виплати вищевказаної надбавки. Крім того позивачем пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав, який встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України та поважність причини пропуску відсутні. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши усі матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Позивач належить до категорії «діти війни». При визначені права на пенсію, управління Пенсійного фонду керується Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ, від 18,11.2004 року. Відповідно до ст.4 Закону, Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо соціального захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням. ОСОБА_3 про соціальний захист дітей війни повинні бути відображені в програмах діяльності Кабінету Міністрів України, які схвалюються Верховною Радою України. Відповідно до п. 12 ст. 7 і Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік та внесених до нього змін, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, на 2007 рік було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону. Згідно ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України» у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Отже, згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2007рік» підвищення до пенсії у 2007році «дітям війни не було передбачено», а оскільки в пенсійній справі позивачки відсутні дані про наявність інвалідності, то протягом 2007 року надбавка, як дитині війни за наявними документами не виплачувалась.

11 липня 2007 року Конституційний Суд України оприлюднив прийняте 9 липня 2007 року рішення у справі № 6-рп/2007, за конституційним поданням 46 народних депутатів України про конституційність зокрема, п, 12 ст.71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік щодо встановлення підвищення «дітям війни» та визнав відповідні положення зазначених статей такими, що не відповідають Конституції України. ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення.

Після винесення рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007 року № 6- рп/2007, Урядом не прийнято жодного нормативно-правового акту, отже управління Пенсійного фонду України Липовецькому районі не мало законних підстав та фінансування виплати вищезгаданої надбавки. Крім того, відповідно до ст. 7 Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Так відповідно до внесених змін, згідно ст. 6 дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «По статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту» до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними внесені вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них Верховною Радою України не приймалося. Отже порядок обчислення пенсій та підвищення, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» знову залишився неврегульованим. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищення, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється відповідно до Постанови Кабінету України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», єдиного нормативно-правового акту, який регулює дане питання.

В позовній заяві позивачка просить суд, визнати бездіяльність управління протиправною та зобов’язати управління здійснити їй щомісячне нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ЗУ »Про соціальний захист дітей війни», «Про державний бюджет України на 2008рік» за період з 09.07.2007року по 31.12.2007року, з 22.05.2008р.по 31.07.2010 року з врахуванням положень ст..28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Суд звернути увагу на те, що такі позовні вимоги не можуть бути задоволені з огляду на те, що при розрахунку невиплаченої на її думку щомісячної державної соціальної допомоги позивачки не правильно застосовує чинне законодавство, керуючись ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зазначаючи, що мінімальна пенсія встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому , ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» дійсно визначає мінімальний розмір пенсії за віком, але частина третя ст.28 зазначає, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статі, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, та не може застосовуватись для розрахунку підвищення до пенсії.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що управління Пенсійного фонду України Липовецькому районі не мало законних підстав та фінансування виплати вищезгаданої надбавки, та діяло в межах чинного законодавства, про що свідчить пенсійна справа, а отже визнати бездіяльність протиправною Управління Пенсійного Фонду України у Липовецькому району, суд не знаходить правових підстав. Змінити позовні вимоги позивач в судовому засіданні не бажає. За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 64 Конституції України, ст. ст. З, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 р. «Справа про соціальні гарантії громадян», рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 208- 209, 212-215, 224 - 226 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області про визнання бездіяльність протиправною Управління Пенсійного Фонду України у Липовецькому району, зобов'язання виплатити недоплачену її, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по ЗО березня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, - відмовити.

Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: Г.І.Пороховий