Апеляційний суд Кіровоградської області

м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63

Справа № 22-4918/'2010 Головуючий у 1 інстанції '— ОСОБА_1 А,

Доповідач - Спірідонова Л, С.

УХВАЛА

19 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних спгавах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Полежая В. Д.

суддів - Спірідонової Л„ С.

ОСОБА_2

при секретарі - Салабай М. В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровоград: справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 червня 2010 року, -

встановила :

18 січня 2010 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання недійсним договору про іпотечний кредит та іпотечного договору.

Зазначала, що 21 березня 2008 року з банком в особі його Кіровоградської філії, вона уклала договір про іпотечний кредит, -за яким отримала 34653 доларів СІЛА зі сплатою до 09 березня 2018 року з урахуванням процентної ставки за користування кредитом в розмірі 13 %.

З метою забезпечення виконання зобов'язання між ОСОБА_4 та банком укладено, нотаріально посвідчений іпотечний договір, за яким відповідачем передано в заставу двокімнатну квартиру №1 розташовану в м. Кіровограді по вул. Карабінерній, 14.

Вважає, що національна валюта гривня є єдиним законним платіжним засобом на території України, а тому використання іноземної валюти як засобу платежу по кредитному договору не відповідає вимогам законодавства України щодо валютного регулювання, а тому такий договір є недійсним, крім того, зазначала, що недійсність основного зобов'язання є похідним для іпотечного договору.

В доповненнях до позову вказує , також на те, що відповідачем порушено її краво як споживача, оскільки їй в повному обсязі не роз'яснено умови кредитування, його Істотні умови, зокрема порядок обчислення процентних доходів, розрахунок комісій банку, чим порушені права позичальника. Виходячи з цього вважає, що недійсність основного зобов'язання не підлягає забезпеченню.

Просила визнати недійсним, з моменту укладення, договір про іпотечний кредит №248 від 21 березня 2008 року, а також визнати недійсним іпотечний договір від 21.03.2008 р., укладений між банком та ОСОБА_4.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої Інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредит©давєць) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

1

Судом першої Інстанції встановлено, що 21 березня 2008 року між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний нромислово-інвєстиційний банк» (надалі Промінвестбанк) було укладено договір про іпотечний кредит №248, за яким позивачці було надано кредит в сумі 34653 доларів СІЛА, що по курсу Національного банку України на момент отримання становить 174997 грн. 65 коп. зі сплатою 13 % річних.

Цього ж дня, між Промїнвестбанком та ОСОБА_4, що притягнута до участі у справі як третя особа, укладено іпотечний договір для забезпечення вимог кредитного договору.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Іноземна валюта в Україні може використовуватися у випадках 1 порядку встановлених законом (ч. 2 єт. 192 ЦК).

Декрет КМУ від 19.02.1993 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» не містить заборони щодо надання банком кредиту в іноземній валюті.

' Вирішуючи спір суд встановив, що Промінвестбанк має банківську ліцензію на право здійснення операцій в іноземній валюті, яка видана йому Національним банком України, відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Не знайшли свого підтвердження і доводи щодо відсутності інформації про істотні умови кредитування, оскільки ця інформація викладена в третьому розділі договору №248 про умови кредитування.

Враховуючи наведене суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених ст. ст. 203. 215 ЦК України підстав для визнання кредитного договору недійсним.

При цьому судова колегія зазначає, що іпотечний договір, укладений між Промїнвестбанком та ОСОБА_4, тобто ОСОБА_3 не є стороною даного договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що під час розгляду справи порушені права третьої особи. ОСОБА_4, оскільки справу розглянуто за її відсутності і представник позивача був позбавлений права задавати їй питання, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки це суперечить нормам процесуального права, зокрема п. З ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

ОСОБА_4 рішення суду не оскаржила, повноважень на представлення її інтересів у судах нікому, в тому числі і представнику ОСОБА_3 не надавала.

Рішення суду узгоджується з наявними у справі доказами І відповідає вимогам закону, а тому колегія судів не знайшла підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Суддя