Копія.Справа № 2а-287/08/1170
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2009 року Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Притули К.М.
при секретарі: Трофімовій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовомОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту настелення Добровеличківського району Кіровоградської області за участю третьої особи, Головного управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої суми щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до суду з позовом в якому просить визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Добровеличківського району Кіровоградської області в частині відмови від виплати їй суми недоплаченої щорічної разової допомоги, як учаснику бойових дій за 2005-2008 роки в розмірі 6799 грн., стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Добровеличківського району Кіровоградської області на її користь недоплачену суму щорічної допомоги, як учаснику бойових дій за 2005-2008 роки в розмірі 6799 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є учасником бойових дій і у відповідності до ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на щорічну разову грошову допомогу до 05 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком .
В судове засідання позивач не з'явилась, від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що позовні вимоги вона підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі з у рахуванням наданих письмових заперечень.
Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації позов не визнала, в обґрунтування своєї позиції зазначила, що ОСОБА_1., так як і іншим ветеранам війни протягом 2007-2008 років Управлінням праці та соціального захисту населення Добровеличківського району Кіровоградської області було виплачено разову грошову допомогу в розмірах, передбачених законом про Державний бюджет України за рахунок коштів, які надійшли від Мінпраці, як головного розпорядника коштів. В разі проведення виплати громадянці ОСОБА_1. одноразової грошової допомоги в розмірах відповідно до мінімальної пенсії за віком управлінням було б порушено ст. 24, 95 Конституції України відносно інших ветеранів війни, так як коштів, що надійшли до управління було передбачено на пропорційний розподіл згідно чинного законодавства між усіма ветеранами війни, що зареєстровані на території району. Для забезпечення виплати одноразової допомоги до Дня Перемоги усім ветеранам війни у розмірах відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком, установленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідні додаткові кошти, надходження яких можливе до управління праці та соціального захисту населення Добровеличківської райдержадміністрації тільки в разі внесення відповідних змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та затвердження вказаних змін Верховною Радою України.
Суд, заслухавши пояснення представника Головного управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, щоОСОБА_1є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії АБ №209978 від 05.05.1996 року.
Відповідно до ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України , для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 був пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом за 2005-2006 роки.
Крім того, дію частини п'ятої статті 12 Закону„Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни згідно із Законом України від 20.12.2005 № 3235.
За наведених обставин, суд вважає, що в частині визнання незаконними дій Управління праці та соціального захисту населення Доброеличківського району Кіровоградської області щодо відмови від виплати ОСОБА_1 суми недоплаченої щорічної разової допомоги, як учаснику бойових дій за 2005-2006 роки та в частині стягнення з відповідача суми недоплаченої щорічної разової допомоги, як учаснику бойових дій за 2005-2006 роки необхідно відмовити.
Згідно ст.17 України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Статтею 17 - 1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними) положення Законів України «Про Державний бюджет україни на 2007 рік», зокрема, в частині зупинення дії ч.5 ст.ст.12,13,14,15,16,Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та встановлення розміру одноразової грошової допомоги у 2007 році в розмірі 360 грн.
Згідно пп.2 п.20 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. №107-VI, ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” викладено в новій редакції, згідно якої, щорічно до 05 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п.20 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано неконституційним.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Пунктом шостим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.
Відповідно до ст.17 - 1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року учасника бойових дій поновлено право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Проте, відповідачем будь - яких дій на виконання зазначеного рішення Конституційного Суду України та ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не вжито, щорічна разова грошова допомога виплачена позивачу не в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, є безпідставним.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” встановлено конкретні розміри виплат у визначеній сумі, що суперечить вимогам Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Цим законом встановлено розмір таких виплат як кратну відносно до розміру мінімальної пенсії за віком на час виплати.
Таким чином, враховуючи загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Враховуючи те, що позивач є учасником бойових дій, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій у відповідному розмірі.
Наділивши зазначеною соціальною гарантією учасників бойових дій, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.
Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист інвалідів війни.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Оскільки виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій були їй нараховані не в повному обсязі, суд не може взяти на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.
Враховуючи те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, суд визнав необхідним зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Добровеличківського району Кіровоградської області здійснити нарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, у відповідності до ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, за 2007 та 2008 роки, та здійснити виплату.
Керуючись ст. ст. 162 , 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ПозовОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Доброеличківського району Кіровоградської області, яка полягає у невиплаті Буряковій Людмилі Володимирівні в 2007 та 2008 роках щорічної разової допомоги до 5-го травня, в належному розмірі.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Доброеличківського району Кіровоградської здійснити перерахунок і виплатити за 2007 та 2008 роки Буряковій Людмилі Володимирівні невиплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня, відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя-підпис
з оригіналом згідно
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду К.М. Притула
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 28 квітня 2009 року