Справа № 2-а-374/08
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2008 року Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Яковлєва О.В;
при секретарі - Дигас В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ТОВ Агрофірма «Паліївська» до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Маловисківської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень №0000222310/0 від 25.03.2008 року про стягнення 96023 гривень та №0002401720/0 від 25.03.2008 року про стягнення 1695гривень. Позов обґрунтовано тим, що Маловисківською МДПІ проведено перевірку ТОВ “Агрофірма “Паліівська”, за результатами якої складено акт №57/23-30746534 від 19.03.2008р. На підставі акту перевірки Маловисківською МДПІ винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Не погоджуючись з результатами перевірки та винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, ТОВ “Агрофірма “Паліівська” оскаржила останні, в порядку передбаченому п.5.2 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Апеляційні скарги позивача залишенні без задоволення. На підставу своїх вимог позивач вказує, що відповідачем порушено вимоги п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, ст.ст. 14, 15 Закону України „Про систему оподаткування", п. 2 ст. 19 Конституції України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення, у відповідності до обґрунтувань викладених у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно уповноваженими особами Маловисківської МДПІ проведено перевірку, за результатами якої складено акт №57/23-30746534 від 19.03.2008р. На підставі акту перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Вважає, що винесені податкові повідомлення - рішення повністю відповідають вимогам чинного законодавства. Детальні пояснення викладено у запереченнях.
Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали адміністративної справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Уповноваженими особами Маловисківської МДПІ проведено виїздну позапланову документальну перевірку ТОВ “Агрофірма “Паліївська”, за результатами якої складено акт №57/23-30746534 від 19.03.2008р.
На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000222310/0 від 25.03.2008р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання, у сумі 96023грн., в тому числі за основним платежем 12911грн. та за штрафними санкціями 83112грн. Окрім того відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0002401720/0 від 25.03.2008р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання, у сумі 1695грн., в тому числі за основним платежем 565грн. та за штрафними санкціями 1130грн.
Пунктом 7 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах встановлених законом.
З тексту податкового повідомлення - рішення №0000222310/0 від 25.03.2008р. вбачається, що винесено воно згідно з п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ за порушення п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону.
Згідно п. «б» п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
При цьому перевіркою не встановлено факту заниження або завищення суми податкових зобов'язань позивача, заявлених у податкових деклараціях, зумовлених встановленням нецільового використання коштів, а тому безпідставно застосовано п. «б» п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ
Таким чином, за відсутності підстав, викладених у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, податковий орган неправомірно визначив позивачеві штраф у відповідності до вимог п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.
Кошти, які мають обліковуватися на спеціальному рахунку з податку на додану вартість згідно із приписами п.п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та «Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», затвердженого постановою від 26.02.1999р. № 271, не відповідають ознакам податкового зобов'язання, встановленим п. 1.2., 1.3 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181ІІІ.
З огляду на викладене, за використання не за цільовим призначенням коштів, які мають обліковуватися на спеціальному рахунку, не можуть визначатися податкові зобов'язання шляхом прийняття такої форми акту ненормативного характеру, як податкове повідомлення-рішення.
Судом враховується, що СТОВ “Агрофірма Паліївська” для зарахування сум ПДВ на виконання постанови КМУ №271 від 26.02.1999р., у Маловисківському відділені Кіровоградської ОД “Райффайзен банк Аваль” відкрито спеціальний рахунок №260442036 і в період з 23.03.2007р. по теперішній час на нього виконавчою службою Маловисківського району Кіровоградської області накладено арешт. Відповідно під час арешту спеціального рахунку в діях позивача відсутні ознаки нецільового використання коштів. Вказані обставини відповідачем при проведенні перевірки та апеляційному перегляді не враховано.
Також, сума штрафних санкції зазначена у п.2,3 розділу 4 “Висновки” акту перевірки №57/23-30746534 від 19.03.2008р. (9299грн. + 68270грн) не відповідає сумі штрафних санкцій визначених у податковому повідомленні - рішенні №0000222310/0 від 25.03.2008р. (83112грн.) і відповідно збільшена відповідачем без будь - яких підстав.
За таких обставин податкове повідомлення - рішення №0000222310/0 від 25.03.2008р. повинно бути визнано нечинним в частині визначення СТОВ “Агрофірма Паліївська” штрафних (фінансових) санкцій в сумі 83112грн., як податкового зобов'язання.
Доказів порушення вимог чинного законодавства при визначенні суми податкового зобов'язання за основним платежем 12911грн., згідно податкового повідомлення - рішення №0002401720/0 від 25.03.2008р., та зобов'язання, у сумі 1695грн., в тому числі за основним платежем 565грн., та за штрафними санкціями 1130грн., згідно податкового повідомлення - рішення №0002401720/0 від 25.03.2008р. - позивачем не надано.
Керуючись пунктом 7 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. «б» п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, п.п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, Порядком акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», затвердженого постановою від 26.02.1999р. № 271, ст.ст. 158-163, 167 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ТОВ «Агрофірма «Паліївська»» до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області № 0000222310/0, № 0002401720/0 від 25.03.08 року відносно ТОВ«Агрофірма «Паліївська»» .
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агрофірма «Паліївська»» судові витрати, у сумі 3,40 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови - з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Повний текст постанови виготовлено 3.12.08 року.
Суддя О.В. Яковлєв