Справа № 33-349/11            Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1Ю,

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 2-й інстанції - Румянцев П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2011 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Румянцев П.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2011 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік,-

ВСТАНОВИВ:

Суддею Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська 01 березня 2011 року розглянуто справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, по результатам якої ОСОБА_2 було визнано винною в тому, що вона 01 грудня 2010 року о 14 годині 35 хвилин, рухаючись по вул. Московській в м. Дніпропетровську, керувала транспортним засобом «Хюндай Туксон»д/н НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп’яніння та на вимогу правника ДАІ пройти відповідний огляд на стан сп’яніння у присутності двох свідків відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу у встановленому ч. 4 ст. 294 КУпАП порядку, а саме 10 березня 2011 року через місцевий суд, в строк передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі порушує питання про скасування постанови суду, через відсутність складу адміністративного проступку в своїх діях.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з’явилася про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про причину своєї неявки суду не повідомила, клопотань про відкладання слухання справи від неї не надходило. На підставі зазначених обставин вважаю можливим провести слухання справи у відсутність апелянта.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність й обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність настає як за керування транспортним засобом в стані сп’яніння, так і за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу (а.с.2) ОСОБА_2 01 грудня 2011 року о 14 годині 35 хвилин, керувала транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп’яніння та на вимогу працівника ДАІ пройти відповідний огляд на стан сп’яніння відмовилася, що підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 4-5).

В своїй апеляції ОСОБА_2 свою провину заперечує, обґрунтовуючи це тим, що вона не відмовлялася від проходження огляду на стан сп’яніння, і готова була слідувати до медичного закладу, однак не хотіла, щоб її автомобілем керував працівник ДАІ, який, як їй здалося перебував в стані алкогольного сп’яніння. Після того як вона відмовилася передати керування транспортним засобом інспектор ДАІ почав вести себе неадекватно витягувати її з автомобілю і лише після того, як вона натиснула на звуковий сигнал автомобіля він відпустив її, поклавши на капот автомобіля документи, відійшов. Крім цього, вона зазначила, що свідок по справі ОСОБА_3 є лжесвідком, оскільки, будучи допитаний в судовому засіданні, зазначив, що на її автомобілі відсутні хромовані декоративні елементи. При цьому посилається на те, що правдивість її пояснень підтверджується поясненням свідків, які перебували з нею в салоні автомобіля та зробленим відео.

Викладені в апеляції доводи викликають сумніви стосовно їх правдивості з наступних підстав. Доводи того, що працівник ДАІ був в стані сп’яніння не підтверджується жодним доказом по справі, а навпаки спростовується результатами перевірки правомірності дій інспектора ДАІ (а.с.35-36), крім того, як вбачається з постанови суду, допитаний в якості свідка ОСОБА_3 чітко вказав на те, що ОСОБА_2 в його присутності відмовилася від огляду на стан сп’яніння, мотивуючи свою відмову, поспіхом. А доводи того, що свідок дає неправдиві свідчення, оскільки неправильно відповів на питання стосовно наявних на автомобілі хромових елементів,- є безпідставним, тому що на фотокартці (а.с. 40) відсутні будь-які елементи за допомогою яких можна було б ідентифікувати автомобіль, і стверджувати, що на фотознімку саме той автомобіль, яким керувала ОСОБА_2, крім того зазначені хромовані елементи можуть легко накладатися і зніматися з кузову автомобіля. Жодних носіїв з відеозаписом, на які посилалася в своїй апеляції ОСОБА_2, в матеріалах справи немає.

А відтак, до доводів викладених в апеляційній скарзі відношусь критично вважаю їх способом уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, під час розгляду справи судом першої інстанції порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, а докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, а вчинене правопорушення правильно кваліфікував за ч. 1 ст.130 КУпАП, як ухилення від огляду на стан сп’яніння.

Обираючи вид і міру стягнення, суддя врахував суспільну небезпечність адміністративного проступку, особу правопорушниці, ступінь її вини, суспільну небезпечність вчиненого, а також обставини, що пом’якшують відповідальність та відсутність обтяжуючих її відповідальність обставин, і відповідно до ст.ст. 30, 33, 130 КУпАП, призначив стягнення у межах відповідної санкції.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, переконливих доказів зворотного –не наведено. А тому постанова винесена законно і обґрунтовано, і перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 252, 294 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2011 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік –без змін.

          Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                           П.О. Румянцев