Справа № 33-897/11            Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 2-й інстанції - Румянцев П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2011 року

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Румянцев П.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2011 року, якою

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючий, проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_2

притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік,-

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 30 травня 2011 року 0 19 годині 00 хвилин в с. Вишневе Софіївського району Дніпропетровської області по вул. Татарця, керував мотоциклом ІЖ-П-3 без державного номерного знака, з ознаки алкогольного сп”яніння, на вимогу працівника міліції, в присутності двох свідків, відмовився пройти медичний огляд для встановленя стану алкогольного сп”яніння.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити постанову судді в частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, застосувавши до нього інший вид покарання мотивуючи це тим, що вину свою визнав, дійсно вживав спиртні напої. Пройти медичний огляд за таких обставин вважав не доцільним, так, як сам визнав факт вживання алкоголю. Вважає, що призначене суддею покарання занадто сурове, оскільки він проживає разом з матір”ю пенсіонеркою, яка є дитиною війни, а також згідно рішення суду він зобов”язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 просив призначити йому стягнення у виді громадських робіт, а також не позбавляти його права керування транспортним засобом так, як він вперше притягується до адміністративної відповідальності, проживає разом з матір”ю, яка є пенсірнеркою та дитиною війни, а також згідно рішення суду він зобов”язаний сплачувати аліменти на утримання його неповнолітньої дитини.

          Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно Правил дорожнього руху, а саме п.2.5: „Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленосу порядку медичний огляд для визначення стану алкогольноо сп”яніння. впливу наркотичних чи токсичних речовин”.

Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп”яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Під час розгляду справи та під час проведення засідання допущених суддею порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не вбачається, і докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно кваліфікувавши вчинене особою за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Обираючи вид і міру стягнення, суддя врахував явно зневажливе ставлення порушника до встановленого порядку керування транспортними засобами, враховуючи суспільну небезпечність адміністративного проступку, особу порушника, відповідно до ст.ст. 33, 130 КУпАП, та наклав стягнення.

Проте, призначаючи адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя не врахував, що ОСОБА_2І вперше притягується до адміністративної відповідальності, на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, на яку він сплачує аліменти, характеризується за місцем свого проживання з позитивної сторони, проживає разом зі своєю матір”ю, яка є пенсіонеркою та дитиною війни, а також згідно його пояснень в судовому засіданні апеляційного суду та клопотання про застосування до нього адміністративного стягнення у виді громадських робіт, яке знаходяться в матеріалах справи, з огляду на що накладене стягнення не відповідає його законній меті за ст. 23 КУпАП.

Враховуючи, що правопорушник виявив готовність понести суворі обмеження його прав у зв`язку з відбуванням стягнення для спокутування своєї вини, на виконання вимог ст. 33 КУпАП, апеляційний суд знаходить можливим постановити рішення про скасування постанови суду з винесенням нової постанови, призначивши громадські роботи, що відповідатиме вимогим законості та справедливості, будучи відповідно до ст. 23 КУпАП достатнім і необхідним для виховання, а так само співмірною карою за вчинене.

Керуючись ст. ст. 7, 30-1, 252, 294 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

          Постанову судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2011 року, в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП –скасувати.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком 40 годин.

Посвідчення водія на ім’я ОСОБА_2 повернути за належністю після виконання громадських робіт.

          Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду                                П.О.Румянцев