ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2010 р. Справа № 2-а-1467/10/0270
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Гонтарук Віктор Миколайович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: прокурора Шаргородського району в інтересах держави та органу державної влади, який її уособлює - кредитора Державної податкової інспекцї у Шаргородському районі
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця
В С Т А Н О В И В :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява прокурора Шаргородського району в інтересах держави та органу державної влади, який її уособлює - кредитора Державної податкової інспекцї у Шаргородському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до статті 104 КАС України особа має право звернутися до суду з адміністративним позовом, якщо вона вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно –правових відносин. Відповідний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що передбачені статтею 106 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 106 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Однак, всупереч вищенаведеному, прокурором в адміністративному позові не обґрунтовано, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави та не обґрунтовано необхідність їх захисту.
Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Прокуратура є публічно-правовим інститутом держави, на яку покладені відповідні функції, визначені Конституцією України та Законом України “Про прокуратуру”. При цьому, прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-які стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” встановлено, що підставою представництва прокурора у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
За загальним правилом в основі дій або бездіяльності особи лежать певні юридичні факти, що потягли за собою порушення інтересів держави. При цьому такі дії чи бездіяльність носять явний характер, тобто повинні підтверджуватись відповідними доказами. Водночас, прокурором не надано пояснень з посиланням на норми матеріального та процесуального права, в чому полягає порушення інтересів держави саме відповідачем, а також на підтвердження даної обставини суду не надано жодних доказів.
Доказами в розумінні статті 79 вказаного Кодексу є документи, листи, телефонограми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Суд також звертає увагу на положення частини 3 ст. 48 КАС України якою визначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, підприємства, установи та організації мають здатність здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Зокрема, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" перебачено право звернення органів податкової служби до суду з позовами (заявами) у зв"язку з порушення податкового законодавства.
Таким чином, системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи податкової служби наділені державою адміністративно-процесуальною правоздатністю та дієздатністю для самостійного звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Заявлені прокурором вимоги віднесені чинним законодавством до компетенції суб’єкта владних повноважень, що призводить до дублювання виконання одних і тих самих державних функцій прокуратурою.
З огляду на вищенаведені норми, позов необґрунтований в частині відсутності в ньому зазначення причин неможливості пред'явлення позову самою особою, в інтересах якої його подано, із наданням підтверджуючих документів.
Окрім того, за змістом частини 3 вказаної норми, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
В поданій позовній заяві мають місце позовні вимоги немайнового характеру, однак, доказів оплати судового збору за немайнові вимоги чи доказів звільнення від такої сплати позивачем не додано.
За правилами визначеними частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статті 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись статтею 108 КАС України, –
У Х В А Л И В :
1. Позовну заяву прокурора Шаргородського району в інтересах держави та органу державної влади, який її уособлює - кредитора Державної податкової інспекцї у Шаргородському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця залишити без руху.
2. Надати позивачу десятиденний термін для усунення недоліків з моменту отримання даної ухвали.
3. Роз"яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде повернута позивачу.
4. Дану ухвалу направити позивачу.
Відповідно до ст. 186 КАС України ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали . Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя /підпис/ ОСОБА_2
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: