Справа № 22ц-2195/08 Категорія ЦП: 37
Головуючий у першій інстанції Катаева Е.В.. Доповідач Левенець Б.Б
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2008 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Галушко Л.А., Плавич Н.Д.
при секретарі - Кодінцевої С.В.
за участі представника ОСОБА_1, позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності та позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу частини будинку -
встановила:
06 вересня 2005 року ОСОБА_2 звернулась із позовом доОСОБА_5 на обґрунтування якого зазначила, що 10 червня 2005 року у простій письмовій формі уклала з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу 1/10 частини АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_5 не виконала обов'язку щодо нотаріального оформлення, просила визнати угоду дійсною та визнати за нею право власності на 1200 кв.м. земельної ділянки за зазначеною адресою.(а.с. 26)
23 вересня 2005 року ОСОБА_5 звернулася із позовом до районної адміністрації, зазначила, що її чоловік ОСОБА_6, з яким вона перебувала у шлюбі з 1974 року, за життя фактично отримав у спадщину від матері ОСОБА_7 АДРЕСА_1, де подружжя було зареєстроване і проживало разом. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, а позивачка фактично прийняла спадщину, залишившись проживати у вказаному будинку.
Просила встановити факт прийняття у спадщину ОСОБА_6 вказаного жилого будинку і визнати за ним право власності на цей будинок, встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 і визнати за нею право власності на вказаний будинок із спорудами, розташованими на земельній ділянці площею 2448 кв.м. .(ас. 3-4)
Ухвалою місцевого суду від 19 жовтня 2005 року справи були об'єднані в одне провадження(а.с. 42)
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2005 року, вищевказані позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задоволені.(а.с.46-47)
28 березня 2008 року до суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_4 у якій останній посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і
2
процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, а справу повернути на новий розгляд(а.с.49-52).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2008 року поновлено строк Костенку на апеляційне оскарження.(а.с. 142-144)
09 липня 2008 року Одеська міська рада подала заяву про приєднання до апеляційної скарги Костенка, просить апеляційну скаргу задовольнити, посилаючись на те, що судом першої інстанції вирішено питання про права та обов'язки міської ради, яка не брала участі у справі(а.с. 166-169)
В судовому засіданні представник апелянта підтримав скаргу, яку попросив задовольнити. Позивачка ОСОБА_2 та її представник заперечували проти скарги і попросили її відхилити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення прибувших осіб, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повно і всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, що були досліджені в судовому засіданні, вирішив справу згідно із законом.
Проте цих вимог суд першої інстанції не дотримав.
Встановивши судовим рішенням від 19 жовтня 2005 року факт прийняття ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщини у вигляді житлового АДРЕСА_1, суд першої інстанції усупереч вимогам ст. 9 ЦК України(в редакції Закону від 1963р.), статей 27-31 ЦПК України вирішив питання про права 6%>би, цивільна та цивільна процесуальна правоздатність і дієздатність якої припинена у зв'язку з її смертю(а.с. 16).
В матеріалах справи відсутні дані, що вказаний будинок і земельна ділянка належали ОСОБА_6 за його життя на праві власності.
За копією свідоцтва про право власності від 09 вересня 1992 року на АДРЕСА_1 ОСОБА_7, мати ОСОБА_6, зазначена як власник будинку, проте остання померла майже за п'ять років до дня його видачі, тобто 20 листопада 1987 року. Оригіналу цього свідоцтва до суду не надано(а.с. 16, 19)
Відповідно до доданого до позовної заяви технічного паспорту, проектна документація на будинок відсутня, а частина земель на яких він розташований є самовільно захопленою(а.с. 8-14)
Про наявність права на вказану земельну ділянку стверджує Одеська міська рада(а.с. 166-169)
Ухвалюючи рішення у справі за позовом ОСОБА_5 про визнання права власності на вказаний будинок, розташований на земельній ділянці загальної площі 0,24га, суд не врахував, що належним відповідачем у справі має бути не районна адміністрація, а Одеська міська рада, до компетенції якої належить вирішення питань щодо розпорядження землями територіальної громади м. Одеси, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності (стаття 12 ЗК України), вирішення питання вибору, вилучення (викупу) земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування; вирішення питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального
3
ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій (ст. 12 Закону України "Про планування і забудову територій").
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 доОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу 1/10 частини вищевказаного будинку та частини земельної ділянки, укладеного у простій письмовій формі 10 червня 2005 року, суд не з'ясував чи була ОСОБА_5 власником цього майна на час укладання договору, а якщо так, то якими доказами це підтверджується.
Тому, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального права, розглянув справу і вирішив питання про права та обов'язки Одеської міської ради, як особи, що не брала участі в справі і належним чином не була повідомлена про час та місце судового засідання, чим порушив вимоги ст. 6, 27, піч. 1 ст. 169 ЦПК України.
Вказане, зважаючи на вимоги п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Інші доводи апелянта не спростовують вищевказаних висновків колегії суддів і мають бути відхилені.
Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене і вирішити питання про залучення до участі у справі, окрім ОСОБА_4 - сина ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, осіб, які є спадкоємцями останньої, оскільки судове рішення може вплинути на їх права та обов'язки.
Керуючись ст. 303, п.5 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК
України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2005 року -скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.