Судове рішення #4608913
Справа №> 22ц-3036/2008

Справа №> 22ц-3036/2008                                                                               Категорія ЦП: З

Головуючий у першій інстанції Погрібний С О. Доповідач Левенець Б.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2008 року                                                                                                               м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Левенця Б.Б., суддів: Галушко Л.А., Плавич Н.Д. при секретарі - Кодінцевій С.В., за участі Грачової О.П., представника Каранфілової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Малиновського районного суду м. Одеси від 14 травня 2008 року і матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного банку України, Управління Національного банку України в Одеській області, заступника начальника управління Національного банку України в Одеській області ОСОБА_2 про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді, відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 14 травня 2008 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1до Національного банку України, Управління Національного банку України в Одеській області, заступника начальника управління Національного банку України в Одеській області ОСОБА_2 про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді, відшкодування моральної шкоди.(а.с.1)

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01 липня 2008 року задоволено заяву Грачової і поновлено процесуальний строк на оскарження ухвали суду(а.с. 23-25)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просила скасувати оскаржувану ухвалу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, зазначила, що суд не врахував вимог ч. 1 ст. 110 ЦПК України, за якою позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтись за місцем проживання позивача, (ас. 6).

В судовому засіданні апелянт підтримала скаргу, яку попросила задовольнити, представник Каранфілова заперечувала проти скарги, яку попросила відхилити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

На обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на незаконне позбавлення її права на проходження державної служби, просила поновити її на посаді, зобов'язати відповідача підвищити ранг, відшкодувати завдану шкоду(а.с.2-3)

Додані до позовної заяви наказ про звільнення, інші документи свідчать, що позивачка перебувала на посаді завідувача сектора обслуговування інформаційних систем

 

2

відділу інформаційного забезпечення центру інформатизації   управління  Національного банку   України   в   Одеській   області,   її   посада   віднесена  до   категорії   державних службовців(а.с. 4, 31-37)

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах місцевого самоврядування.

Згідно до ст. 64 Закону України „Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року N 679-XIV умови найму, звільнення, оплати праці, надання відпусток, службові обов'язки та права, система дисциплінарних стягнень, питання соціального захисту службовців Національного банку визначаються Законом України "Про державну службу".

Службовці Національного банку є державними службовцями, і до них застосовуються норми Закону України "Про державну службу", якщо цей Закон не встановлює іншого.

Відповідно до ст. 23 цього Закону філії (територіальні управління) Національного банку не мають статусу юридичної особи, діють від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень.

Згідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання(перебування, знаходження) позивача.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами виник

спір з приводу проходження і обґрунтованості звільнення з державної служби, тобто

публічної служби у розумінні КАС України. Цей спір, зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 19 КАС

України має розглядатись за місцем проживання позивачки Одеським окружним

адміністративним судом за правилами цього Кодексу.

За наданими до суду доказами, вищевказані вимоги позивачки за її адміністративним позовом до відповідачів розглядаються Одеським окружним адміністративним судом.(а.с. 38-43)

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, оскаржувана ухвала є законною і обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, тому мають бути відхилені.

Керуючись ст.ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Малиновського районного суду м. Одеси від 14 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація