Справа № 22ц-2630/08 Категорія ЦП: 5
Головуючий у першій інстанції Погорєлова C.O. Доповідач Левенець Б.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2008 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Плавич Н.Д., Галушко Л.А.
при секретарі - Кодінцевої С.В.
за участі позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 березня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в особі відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб про застосування наслідків недійсності угоди купівлі-продажу, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, дарування заповіту, свідоцтва про право на спадщину, витребування з чужого незаконного володіння квартири, усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та зняття з реєстраційного обліку, -
встановила:
У січні 1996 року позивачка звернулась із позовом і уточненнями до нього, в якому посилаючись на те, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30.07.2001р., залишеним частково без змін ухвалою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 березня 2004 року, визнано недійсною біржову угоду від 17.10.1995р. купівлі-продажу АДРЕСА_1, просила:
- застосувати наслідки недійсності вказаної угоди, стягнувши з ОСОБА_3 на
користьОСОБА_1 4200 грн. переданих в оплату за придбану квартиру;
- визнати недійсними: договір купівлі-продажу вказаної квартири укладений
21.03.2002р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, договір дарування вказаної квартири
укладений 05.04.2002р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, визнати недійсним
заповіт щодо вказаної квартири укладений ОСОБА_7, визнати недійсним
свідоцтво про право на спадщину від 22.09.2004р., видане на ім'я ОСОБА_5;
· витребувати у ОСОБА_5 спірну квартиру, повернувши її у сумісну власність позивачки та ОСОБА_3;
· зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкод у користуванні, виселивши його із вказаної квартири, (т. 1 а.с. З, 204-207, 266-267, т. 2 ас. 9-10,131-132, 165-166, 291)
Відповідач ОСОБА_1 позову не визнав, зазначив, що є добросовісним набувачем, а угоди щодо відчуження спірної квартири відповідали чинному законодавству на час їх укладення.
Інші особи до суду не з'явились заперечень проти позову не висловлювали.
2
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 березня 2008 року позовні вимоги задоволені частково, застосовані наслідки недійсності угоди, постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4200 грн. переданих в оплату за придбану квартиру, визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину від 22.09.2004р., видане на ім'я ОСОБА_5, витребовано у ОСОБА_5 спірну квартиру, повернувши її у сумісну власність подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зобов'язано ОСОБА_6 не чинити перешкод у користуванні, виселено його із вказаної квартири, зобов'язано Малиновський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області скасувати реєстрацію ОСОБА_6 за вказаною адресою, у задоволенні решти вимог - відмовлено, (т. 2 а.с. 294-298).
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати із спрямуванням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.( т. 2 а.с. 301-303).
В судовому засіданні позивачка та її представник заперечували проти скарги, яку попросили відхилити.
Інші особи були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи про що у справі є докази. При цьому апелянт ОСОБА_1, його представник та Малиновський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області отримали судові повістки(т. 3 а.с. 31,35-38), ОСОБА_6, ОСОБА_4 відмовились отримати від кур'єра судові повістки і копії скарг(т. З а.с.49-52), ОСОБА_5 судові повістки та документи вручені особисто службою кур'єрської доставки(т.3 а.с. 33-34, 47-48, 58-59). Вказані особи до суду не прибули, про причини неявки не повідомили. Апелянт ОСОБА_1 посилався на неможливість явки до суду апеляційної інстанції 17 червня і 15 липня 2008 року через поїздки у приватних справах(т. 3 а.с. 27, 53). Зважаючи на вимоги ст. 157, ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Постановивши рішення, яким визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину від 22.09.2004р., видане на ім'я ОСОБА_5, витребував у останньої спірну квартиру, суд першої інстанції розглянув справу без участі відповідачки, пославшись на те, що повідомити її про розгляд справи судом неможливо через її виїзд на постійне місце проживання у Німеччину(т.2 а.с.294-298)
З таким висновком» колегія суддів не погоджується.
Відповідно до ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950р., яка є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий суд, тобто справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи(ч. 2 ст. 6 ЦПК України)
Згідно до ч. 7 ст. 76 ЦПК України, особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб.
3
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_5 проживає у Німеччині, перебуває на консульському обліку, її повідомлення є можливим, якщо суд вжитиме усіх передбачених процесуальним законом заходів спрямованих на повідомлення особи про розгляд справи судом. Проте, в матеріалах справи відсутні докази про належне її повідомлення про час та місце розгляду справи судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності особи, яка бере участь у справі, належним чином не повідомленої про час і місце судового засідання, чим порушив вимоги ст. 6, 27, п.1ч. 1 ст. 169 ЦПК України.
Вказане, зважаючи на вимоги п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 303, п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 311, ст.ст. 313-315, 317, 319 ЩІК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 березня 2008 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили, шляхом подання скарги до Верховного Суду України.