УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015р. Справа № 876/3373/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Іщук Л.П.,

судді Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): ОСОБА_1,

відповідача у справі: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Техно-Дизайн”, м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012р. у справі №2а-5879/12/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Техно-Дизайн”, м.Львів

до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова, м.Львів

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2012р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Техно-Дизайн" звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача: Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0001292321, №0001282321 від 09.04.2012р., прийнятих за наслідками позапланової виїзної перевірки з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ "Металбуд цент" за період з 01.09.2011р. по 31.12.2011р. та ПП "Вікторія Галкомсервіс" за період з 01.05.2011р. по 30.09.2011р., оформленої актом перевірки №92/23-209/33805728 від 21.03.2012р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки посадових осіб в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій з контрагентами ТзОВ "Металбуд центр" та ПП "Вікторія Галкомсервіс" не відповідають дійсності. Платник податку не може відповідати за податковими зобов'язаннями іншого, а тому прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем в ході розгляду справи на підтвердження своїх доводів надавалися документи, які різняться між собою за змістом, з огляду на що вони не можуть вважатись належними та допустимими доказами на підтвердження позовних вимог. Також суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази вказують на неможливість ПП "Вікторія Галкомсервіс" та ТзОВ "Металбуд цент" бути реальними учасниками господарських відносин.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (сторона позивача у справі): Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Техно-Дизайн" оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Апеляційна скарга вмотивована тим, що господарські операції позивача з ТзОВ "Металбуд центр" та ПП "Вікторія Галкомсервіс" по проведенню підрядних робіт та купівлі-продажу будівельних товарів носять реальний характер, підтверджуються належним чином складеними первинними документами, зміст яких не суперечить вимогам закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а зміст господарських операцій однозначно свідчить про їх безпосередню пов’язаність із господарською діяльністю позивача. Крім цього, на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що на час укладення та виконання договорів контрагенти позивача мали всі необхідні для здійснення господарських операцій підтверджуючі документи та обсяг відповідних повноважень; не дано належної оцінки наказу №206 від 06.03.2012р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, з яким позивача не було ознайомлено в належний спосіб; в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження невідповідності договорів позивача із контрагентами дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов’язків а також, що позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання податкових зобов’язань іншими платниками податків.

У судове засідання апеляційного суду прибув представник апелянта *сторони позивача у справі): ОСОБА_1, яким надавались усні пояснення на підтримку правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі та позовній заяві.

Представником відповідача у справі ОСОБА_2 у засіданні апеляційного суду вимоги апеляційної скарги повністю заперечено, надано усні пояснення та висловлено свою правову позицію на підтримання заперечень

Заслухавши суддю-доповідача у справі, сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини колегія суддів прийшла до наступного висновку:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що в період з 06.03.2012р. по 14.03.2012р., ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ "Компанія "Техно-дизайн" з питань правильності обчислення та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ "Металбуд центр" за період з 01.09.2011р. по 31.12.2011р. та ПП "Вікторія Галкомсервіс" за період 01.05.2011р. по 30.09.2011р.

В ході перевірки встановлено порушення ТзОВ "Компанія Техно-дизайн": п.п.138.1.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 17109,00грн., а саме за 2-3 квартали 2011р. в сумі 6086,00грн. та за 2-4 квартали 2011р. в сумі 17109,00грн., та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6ст.198 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами і доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 23950,00грн, а саме за червень 2011р. на 9783,00грн та за вересень 2011р. на 14167,00грн.

За результатами перевірки складений ОСОБА_3 №92/23-209/33805728 від 21.03.2012р.

На підставі вказаного ОСОБА_3 перевірки, ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС винесено податкові повідомлення - рішення №0001292321 та №0001282321 від 09.04.2012р.

Відносно господарських операцій позивача з ПП "Вікторія Галкомсервіс", то судом першої інстанції встановлено наступне:

27.05.2011р. ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" укладено з ПП "Вікторія Галкомсервіс" договір про виконання робіт №17.

Згідно з умовами такого договору, ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" (Замовник) доручає, ПП "Вікторія Галкомсервіс"(Виконавець) приймає на себе виконання ремонтно- будівельних робіт на об'єктах Замовника. За 2011р. ПП "ОСОБА_4 будівельних робіт ТзОВ "Компанія Техно-дизайн"на загальну суму 58700,00грн. (в т.ч. ПДВ 9783,33грн). Суму ПДВ - 9783,33грн. включено до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за червень 2011р. Вартість послуг без ПДВ до складу витрат включено в декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011р. в сумі 26458,64грн. (вартість послуг на суму 22458грн. до складу витрат не'включена).

Оплата за товар проводилася в безготівковій формі згідно платіжних доручень: №155 від 21.07.2011р. на суму 15000,00грн; №201 від 12.09.2011р. на суму 5000,00грн; №202 від 15.09.2011р. на суму 5000,00грн; №204 від 16.09.2011р. на суму 25000,00грн; №208 від 20.09.2011р. на суму 5000,00грн; №217 від 23.09.2011р. на суму 3700,00грн;

До перевірки надано акт виконаних робіт КБ-2В, КБ-3 № 6-27004 за червень 2011р. та податкову накладну №15 від 27.06.2011р.

В податковому обліку отримані будівельні роботи від ПП "Вікторія Галкомсервіс" відображено в рядку 06.1 Декларації "загальновиробничі витрати" за 2-3 квартали 2011р. в сумі 26458,64грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" відобразило у бухгалтерському обліку господарські операції, щодо придбання будівельних робіт у ПП "Вікторія Галкомсервіс" на загальну суму 58700,00грн. Згідно з актом КБ-2В роботи виконувались ПП "ОСОБА_5 власних матеріалів, власними силами, обладнанням із залученням власних машин, механізмів, транспорту, працівників в кількості, необхідній для своєчасного і якісного виконання робіт з дотриманням усіх будівельно-монтажних норм.

Матеріалами перевірки ПП "Вікторія Галкомсервіс", проведеної працівниками ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших основних фондів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності. Чисельність працюючих відповідно до бази даних 1 - ДФ на ПП „Вікторія-Галкомсервіс" складала 0 осіб.

Наявність складських та офісних приміщень за податковою адресою юридичної особи ПП "Вікторія-Галкомсервіс": 79058, м.Львів, пр.В.Чорновола,67, підприємство за місцезнаходженням відсутнє.

Перевіркою встановлено, що на ПП "Вікторія-Галкомсервіс" відсутні транспортні засоби, тобто підприємство не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами.

Таким чином, в ході перевірки встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ПП "Вікторія-Галкомсервіс" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Відносно господарських операцій позивача з ТзОВ "Металбуд центр", судом першої інстанції встановлено наступне:

05.09.2011р. ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" укладено з ТзОВ "Металбуд центр" договір купівлі - продажу №110905. Згідно із умовами такого договору ТзОВ "Металбуд центр" (Продавець) зобов'язується поставити та передати у власність ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" (Покупця) будівельні матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. З моменту підписання документу на отримання товару (робіт, послуг) власником товару стає покупець, який несе повну відповідальність при його транспортуванні.

За 2011р. ТзОВ "Металбуд центр" реалізовано ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" будівельних матеріалів на загальну суму 85000грн (в т.ч. ПДВ 14166,67грн).

Суму ПДВ - 14166,67грн. включено до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за вересень 2011р. Вартість товарів без ПДВ до складу витрат включено в декларації з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011р. в сумі 47930,00грн.

Оплата за товар здійснювалась на підставі платіжних доручень: №251 від 28.10.2011р. на суму 45000,00грн; №253 від 31.10.2011р. на суму 40000,00грн.

При дослідженні взаємовідносин ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" та ТзОВ "Металбуд центр" для перевірки надано видаткову накладну № 1300008 від 13.09.2011р. та податкову накладну № 37 від 13.09.2011р.

Документів на транспортування товару до перевірки не надано.

При прийнятті рішення по суті спору суд першої інстанції керувався наступними нормами матеріального права.

У відповідності до ст.42 ГК України, підприємництво - це самостійча, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Для досягнення такої мети дії платника податку мають бути обґрунтовані наміром одержати економічний ефект, і тому націлені на максимальне зниження витрат, у тому числі у частині придбання ТМЦ, основних засобів чи послуг шляхом пошуку на ринку якнайдешевших пропозицій.

Відповідно до вимог ст.55 ГК України, учасниками господарських відносин визнаються суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна.

Відповідно до приписів статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” від 24.05.95 №88, господарські операції - це факти підприємницької діяльності та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, основою формування бухгалтерського, а відтак податкового обліку є господарська операція, яка впливає на стан зобов'язань, в тому числі і податкових.

Відповідно до ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За приписами п.44.7 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 вказаної статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відтак, проаналізувавши усі фактичні обставини та вищенаведені норми матеріального права, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю, оскільки в ході розгляду справи позивачем на підтвердження своїх доводів подавалися документи, які різняться між собою за змістом, що унеможливлює встановити законність та юридичну силу якогось з них.

Такий висновок суду першої інстанції мотивовано тим, що під час проведення перевірки встановлено відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності в силу відсутності відповідного персоналу, приміщень і т.п., що, в свою чергу, вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП "Вікторія Галкомсервіс" та ТзОВ "Металбуд центр".

Представником позивача, на підтвердження реальності операцій з його контрагентами надано суду, зокрема, подорожній лист від 13.09.2011р., акт приймання-передачі внутрішнього переміщення) основних засобів, договір купівлі-продажу №26 від 04.05.2007р.

Однак, свідки ОСОБА_6 - водій та ОСОБА_3, в судовому засіданні не змогли пригадати обставини, які мають значення для справи.

Після допиту свідків, позивачем надано інші документи на підтвердження реальності господарських операцій з ПП "Вікторія Галкомсервіс" та ТзОВ "Металбуд центр", зокрема, товарну-транспортну накладну від 14.09.2011р., подорожній лист вантажного автомобіля від 14.09.2011р., видаткову накладну №РН9-1300008 від 13.09.2011р., акт приймання-передачі орендованого майна згідно договору оренди складських приміщень №30/04/11-1о від 30.04.2011р., відібрані адвокатом письмові пояснення ОСОБА_7 - керівника ПП "Вікторія-Галкомсервіс".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову з огляду на наступне.

Згідно із вимогами пунктом 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, на підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із нормами ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов’язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пункту 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень вбачається, що витрати платника, які зменшують базу оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість, мають бути реально понесеними, документально підтвердженими, а документи на обгрунтування таких витрат повинні містити повну та достовірну інформацію про учасників та умови господарських операцій.

Слід зазначити, що обов’язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту та сформованих витрат (валових витрат) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб’єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчислені суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та зменшує оподаткований дохід на суму витрат при визначені податку на прибуток.

У податкових правовідносинах неприпустимою є ситуація, яка дозволяє недобросовісним платниками за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі у вигляді зменшення бази оподаткування за рахунок безпідставно сформованих валових витрат та податкового кредиту.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обгрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об’єктивний предметний зв’язок з фактами та результами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірності первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами реальності здійснення господарських операції із ПП "Вікторія Галкомсервіс" та ТзОВ "Металбуд центр".

Щодо доводів апелянта стосовно незаконності наказу №206 від 06.03.2012р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, то колегія суддів вважає, що такі не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Тобто, згідно із правовою позицією Верховного Суду України саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні податкової перевірки. Відтак, позов платника податків, спрямований на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, дій або бездіяльності податкового органу щодо призначення та/або проведення перевірки, може бути задоволений лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Крім цього, в матеріалах справи наявні копія рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2012р. по справі №2а-14039/11/1370, яким визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ПП Вікторія-Галкомсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податок на прибуток та з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. та копія постанови Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2012р. по справі №2а-13818/11/1370, якою визнано протиправними дії ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки ТзОВ "Металбуд центр" з питань правомірності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту по деклараціях за період 01.07.2010р. по 30.09.2011р.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із наявної в матеріалах адміністративної справи копії ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2012р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2012р. по справі №2а-13818/11/1370 визнано нечинною, а провадження в справі закрито. Не зважаючи на це, колегія суддів вважає, що ці судові рішення не спростовують висновків суду першої інстанції в даній адміністративній справі, оскільки цими рішеннями дії по проведенню перевірок контрагентів позивача - ПП Вікторія-Галкомсервіс" та ТзОВ "Металбуд центр" визнано протиправними лише з формальних підстав, в той час як факти неможливості цих підприємств бути реальними учасниками господарських відносин залишилися неспростованими (відсутність працюючих, основних фондів, майна, відсутність самих суб’єктів за місцем знаходження). Відтак, посилання апелянта на вищезгадані інші судові рішення адміністративних судів не можуть послужити підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції в даній адміністративній справі.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Техно-Дизайн" про скасування податкових повідомлень-рішень №0001292321, № НОМЕР_1 від 09.04.2012р., з огляду на що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні даного адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Техно-Дизайн” на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012р. у справі №2а-5879/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Техно-Дизайн” до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012р. у справі №2а-5879/12/1370, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя Л.П. Іщук

Суддя Т.В. Онишкевич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 06.08.2015р.