Справа №22ас-57 2007р.                                     рішення постановлено під головуванням

Категорія: 12                                                         Зайцева А.Ю.

Доповідач: Щолокова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 січня 2007 року                                                                                                      м. Вінниця

Колегія суддів судової палати апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої:     Щолокової О.В.

суддів: Морозовського В.І., Міхасішина І.В.

при секретарі:  Яблонській І.Л.

за участю:             позивачки ОСОБА_1,

адвоката позивачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника Вінницької міської ради Федчишина В.А. на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від ЗО жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання рішень Вінницької міської ради та державних актів про право власності на земельні ділянки недійсними, зобов'язання постановити нові рішення та видати нові державні акти про право власності на земельні ділянки, -

встановила:

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 жовтня 2006 року позов задоволено, Визнано недійсним рішення Вінницької міської ради НОМЕР_1 від 21.06.2004 року про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та зобов'язано Вінницьку міську раду, після відновлення меж в натурі по даним земельно-кадастрової документації в порядку ст. 107 Земельного кодексу України, постановити нове рішення. Визнано недійсним рішення Вінницької міської ради НОМЕР_2 від 26.11.1999 року про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 та зобов'язано Вінницьку міську раду, після відновлення меж в натурі по даним земельно-кадастрової документації в порядку ст. 107 Земельного кодексу України, постановити нове рішення. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 25.06.2003 року на ім'я ОСОБА_1 та зобов'язано Вінницьку міську раду видати державний акт на право власності на земельну ділянку відповідно до вимог «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів» № 43 від 04.05.1999 року. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 30.03.2005 року на ім'я ОСОБА_3 та зобов'язано Вінницьку міську раду видати державний акт на право власності на земельну ділянку відповідно до вимог «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів» № 43 від 04.05.1999 року. Стягнуто з Державного бюджету м Вінниці на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8,50 гривень, по оплаті судової експертизи в сумі 544,80 гривень, по оплаті правової допомоги в сумі 1500 гривень.

В апеляційній скарзі представника Вінницької міської ради Федчишена В.А. ставиться питання про скасування постанови суду, оскільки судом неправильно застосовано норму матеріального та процесуального права, та про ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до рішення Вінницької міської ради НОМЕР_2 від 26.11.1999 року, передано безоплатно у спільну сумісну власність ОСОБА_4 і ОСОБА_1 земельну ділянку площею 600 кв.м, по АДРЕСА_2, а земельну ділянку площею 43 кв.м, залишено у тимчасовому довгостроковому спільному користуванні згідно з інвентарними даними від 17.02.1999 року та вирішено видати державний акт на право приватної власності на землю. Згідно з Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03.03.2003 року ОСОБА_1 отримала у спадщину майно, що належало померлій ОСОБА_4

На виконання рішення Вінницької міської ради та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 600 кв.м, по АДРЕСА_2 серії НОМЕР_3 від 25.06.2003 року.

Відповідно до рішення Вінницької міської ради НОМЕР_1 від 21.06.2004 року, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку ОСОБА_3 та передано безоплатно у її приватну власність земельну ділянку площею 632 кв.м, по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд згідно з даними матеріалів інвентаризації від 25.02.2004 року. Вирішено видати державний акт на право приватної власності на землю.

На виконання рішення Вінницької міської ради, ОСОБА_3 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 632 кв.м, поАДРЕСА_1 серії НОМЕР_4 від 30.03.2005 року.

Матеріалами справи встановлено, що стосовно даних суміжних між собою земельних ділянок позивачки та ОСОБА_3 склався певний порядок їх користування.

Разом з тим, після отримання державних актів на право власності на вказані земельні ділянки, з'ясувалось, що їх розмір вказаний в технічній документації на видачу державних актів на право власності на землю не відповідає фактичному землекористуванню, що також вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи № 331 від 29.08.2005 року.

Судом встановлено, що при виконанні робіт по складанню технічної документації по передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_1, межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) не відновлялись, роботи здійснювались не за допомогою геодезичних методів, довгострокові межові знаки встановлені не були, відповідні акти не складались.

Порушення порядку складання та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3, не вчинення обов'язкових дій, визначених спеціальним нормативним актом - «Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» № 43 від 04.05.1999 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року за № 354/3647, призвело до виникнення розбіжностей між розмірами земельних ділянок по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 в м. Вінниці по фактичному користуванню та розмірами земельних ділянок визначених у актах відведення земельних ділянок та технічних документаціях, що також підтверджується висновком експерта.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов вірного висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки останні ґрунтуються на повно з'ясованих обставинах справи. Судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому немає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Вінницької міської ради Федчишена В.А. залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця з дня її проголошення до Вищого адміністративного суду України.