АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ас-10/2007р. Оскаржувана постанова винесена
Категорія 14 під головуванням Татарського В.О.
Доповідач Іванюк М.В.
ПОСТАНОВА Іменем України
10 січня 2007р. колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів Колодійчука В.М. та Камзалова В.В, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу військової частини А 0780 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.10.2006р. у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-0780 про стягнення надбавки за безперервну військову службу,--
ВСТАНОВИЛА:
У своєму позові ОСОБА_1 зазначив, що проходив службу у військовій частині А 0780. Надбавка до грошового забезпечення, визначена Указом Президента України № 389 від 05.03.2003р. « Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу», йому виплачувалася у заниженому розмірі, хоча на його думку, вона йому мала виплачуватися у розмірі, що відповідає 50 відсоткам від грошового забезпечення, а з 01.08.2004р. - 70 відсоткам. Тому просив зобов'язати військову частину сплачувати йому вказану надбавку у повному об'ємі. При цьому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок виплати цієї надбавки з 01.05.2003р. по серпень 2004р. по 50 відсотків, а з серпня 2004р. до моменту звільнення - по 70 відсотків. Також просив зобов'язати відповідача виплатити йому різницю між розміром фактично виплаченої надбавки та належним розміром надбавки за період з 01.05.2003р. по 01.03.2005р.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.10.2006р. позов ОСОБА_1 було задоволено. При цьому визнано неправомірними дії командування військової частини по виплаті позивачу вказаної надбавки у заниженому розмірі.
Військова частина А 0780 у своїй апеляційній скарзі просить дану постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.10.2006р. скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права. Внаслідок цих порушень суд дійшов до невірного висновку і безпідставно задовольнив позов. Тому апелянт просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав :
Задовольняючи позов, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що відповідно до п.1 Указу Президента України № 389 від 05.05.2003р. « Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» Міністрові оборони України було надано право, а не обовязок встановлювати військовослужбовцям, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення. Конкретний розмір надбавки у відсотках від грошового забезпечення зазначеним Указом Президента України не визначено. За його змістом позивач, який з моменту введення в дію цього Указу мав стаж служби понад 15 років, повинен був отримувати вказану надбавку у розмірі, який не перевищує 50 відсотків від грошового забезпечення, а з серпня 2004р. стаж його служби став перевищувати 20 років і тому він мав отримувати надбавку у розмірі, який не перевищував би 70 відсотків від грошового забезпечення. Як вбачається з довідки на а.с. 7, ОСОБА_1 таку надбавку, розмір якої відповідає межам, визначеним Указом Президента України, отримував і положення даного Указу відповідачем не були порушені. Тому вимоги позивача щодо виплати йому надбавки за безперервну службу в максимальному розмірі, а саме по 50 відсотків від грошового забезпечення кожного місяця до серпня 2004р. і по 70 відсотків починаючи з серпня 2004р, не є обґрунтованими і судом першої інстанції були задоволені безпідставно.
Оскаржувана постанова підлягає скасуванню. У справі слід ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207 КАС України, п.1 Указу Президента України № 389 від 05.05.2003р. « Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу військової частини А 0780 задовольнити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.10.2006р. у даній справі скасувати.
ОСОБА_1 в задоволенні позову до військової частини А 0780 про стягнення грошової надбавки до грошового забезпечення за безперервну військову службу відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.