Справа № 22ц-2876/08 Категорія ЦП: 57
Головуючий у першій інстанції Максимович Г.В. Доповідач Левенець Б.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2008 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Галушко Л.А., Плавич Н.Д.
при секретарі - Кодінцевої С.В.
за участі прокурора Латій О.В., ОСОБА_1, представника відповідача Тренчука П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу прокурора м. Іллічівська Одеської області(надалі - прокурор) на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 квітня 2008 року по справі за позовом прокурора в інтересах ОСОБА_1 до товариства із обмеженою відповідальністю «АББО»(надалі - ТОВ «АББО»), Іллічівської міської ради, виконавчого комітету Іллічівської міської ради про зобов'язання забезпечити жилим приміщенням,-
встановила:
У листопаді 2007 року прокурор звернувся до суду із позовом на обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1.
У липні 2007 року на виконання рішення Іллічівсьаого міського суду Одеської області від 12.06.07р. будинок був знесений, ОСОБА_1 житлом не забезпечений. Тому, із посиланням на застосування аналогії закону, ст.ст. 111, 113 ЖК України, прокурор просив зобов'язати ТОВ «АББО» забезпечити ОСОБА_1 жилим приміщенням із дотриманням вимог ст. 50 ЖК України.(а.с.2-31)
Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що отримав земельну ділянку від Іллічівської міської ради під забудову, самовільна будівля ОСОБА_1 за рішенням суду була знесена, підстав для забезпечення останнього житлом не має(а.с.51-58)
Судом першої інстанції до участі у справі як відповідачі були притягнуті Іллічівська міська рада, виконавчий комітет Іллічівської міської ради
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 15 квітня 2008 року в задоволенні вимог прокурора до відповідачів відмовлено у повному обсязі.(а.с. 109-113)
Не погоджуючись із рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити (ас. 116-118).
В суді апеляційної інстанції прокурор та ОСОБА_1 підтримали скаргу, яку попросили задовольнити. Представник ТОВ „АББО" заперечував проти скарги і попросив її відхилити.
2
Інші особи до суду не прибули, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином про що у справі є докази(а.с. 145-148)
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24 жовтня 1979 був зареєстрований і проживав в самочинному будівництві за адресою поАДРЕСА_1(а.с 6,19-23)
У вказаному будинку були зареєстровані і проживали, окрім позивача, його колишня дружина ОСОБА_2, яка отримала житло на час знесення самочинного будівництва і ОСОБА_3 - донька позивача, забезпечена житлом.(а.с. 22-23)
Представник відповідача ТОВ „АББО" в суді апеляційної інстанції пояснив, що відповідач пропонував відселення із наданням житла ОСОБА_1у від якого останній відмовився, (а. с. 139-143)
Відповідно до п.п. 1 і 2 рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 29 вересня 2006 року № 93-V, знесення самовільно зведених житлових будинків, АДРЕСА_2 не може здійснюватись до забезпечення громадян, що здійснили самочинне будівництво, членів їх сімей, що постійно проживають в цих будинках, іншими благоустроєними житловими приміщеннями, які мають відповідати встановленим санітарним і технічним умовам. Забезпечення жилими приміщеннями громадян, які здійснили самочинне будівництво, за рішенням міської ради, має здійснюватись підприємствами, установами, організаціями, заінтересованими у вилученні земельних ділянок.(а. с. 152-154)
Іллічівською міською радою, із 1979 року і до жовтня 2003 року коли земельну ділянку було передано ТОВ „АББО" під забудову, не було ужито заходів щодо знесення вказаного самочинного будівництва.
Тому, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про забезпечення ОСОБА_1 жилим приміщенням є передчасним.
Крім того, відповідно до договору про сумісну діяльність укладеному виконавчим комітетом Іллічівської міської ради та ТОВ „АББО", міськвиконком надає товариству майданчики для будівництва багатоквартирних будинків в м. Іллічівську, а товариство надає жилу площу для відселення мешканців будівель розташованих на цій території, окрім будівель, що попадають в межі забудови житлового будинку будівельний № 9. Відповідно до додатку 2 до цього Договору, будинок у якому проживав позивач віднесений до переліку будівель, що підлягають знесенню та відселенню Іллічівським морським торгівельним портом, про що представник відповідача ТОВ „АББО" зазначав у письмових запереченнях(а.с 15-18, 51-54).
На думку колегії суддів, дослідження обставин і висновок суду про наявність або відсутність обов'язку Іллічівського морського торгівельного порту щодо відселення ОСОБА_1 і надання останньому жилого приміщення має відбуватись лише за участі особи відносно якої вирішується вказане питання.
На ці обставини суд першої інстанції уваги не звернув і не притягнув Іллічівський морський торгівельний порт до участі у справі як співвідповідача(ст. 33 ЦПК України), що перешкоджає колегії суддів виправити цей недолік і зважаючи на вимоги п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції із спрямуванням справи на новий розгляд.
3
Керуючись ст. 303, п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Алеляційну скаргу прокурора м. Іллічівська Одеської області задовольнити частково.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 квітня 2008 року -скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.