Справа № 22-Ц-178/2007 р. Головуючий 1 інст. Савченко Г.М.
Категорія: відшкодування шкоди Доповідач Луспеник Д.Д.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді Луспеника Д.Д.,
суддів - Швецової Л.А., Яцини В.Б.,
при секретарі - Шевченко О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника (за дорученням) відкритого акціонерного товариства „Харківгаз"
на рішення Харківського районного суду Харківської області від 8 листопада 2006 р.
по цивільній справі за позовною заявою відкритого акціонерного товариства „Харківгаз" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2006 р. представник ВАТ «Харківгаз» (за дорученням начальник Мереф'янської філії) звернувся до суду зі вказаним позовом. Позивач посилався на те, що 7.02.2006 р. під час перевірки газоспоживаючого обладнання та вузлів обліку природного газу, встановлених у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, в якому проживає відповідач - абонент, було встановлено підозру на втручання в роботу двох побутових лічильників газу. За результатами перевірки згідно з актом обстеження та актами лабораторії по перевірці побутових лічильників природного газу встановлено самовільне підключення до системи газопостачання шляхом втручання в роботу лічильників.
З урахуванням наведеного, позивач просив стягнути з відповідача 34 161,24 грн. завданої матеріальної шкоди, розмір якої вирахувано по формулі закону фізики за аналогією з нарахуваннями збитків, завданих розкраданням електроенергії, а також просив стягнути сплачені судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, відповідач та його представник проти позову заперечували, зазначаючи, що самовільного втручання в роботу приладів обліку природного газу не було, плата здійснювалася згідно з обсягом використання газу.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 8 листопада 2006 р. у задоволенні позову ВАТ «Харківгаз» відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ «Харківгаз» (представник за дорученням) просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального і процесуального права.
2
При цьому зазначається, що суд не належним чином оцінив надані позивачем докази самовільного втручання позивача в лічильники, оскільки факт такого втручання підтверджений, а при встановленні лічильників у 2002 р. вони відповідали вимогам паспорту та Правилам безпеки систем газопостачання України з відбитками клейма державного повірника, тобто були справні і відповідач зобов'язався експлуатувати лічильники згідно цим вимогам.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин у справі та їх повноту, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних причин.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову ВАТ «Харківгаз», районний суд виходив з того, що позивач не довів факту неправомірного втручання в роботу лічильників з боку відповідача, а технічна перевірка лічильників проведена не у відповідності до встановлених правил і не підтверджені обставини того, що лічильники газу враховували менші обсяги спожитого природного газу.
Відповідно до пунктів 23, 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою KM України від 9.12.1999 р. № 2246 (зі змінами від 14.04.2004 p., № 476) (надалі - Правила), споживач зобов'язаний раціонально використовувати газ, обережно поводитись з газовими приладами і пристроями, а також забезпечувати збереження і цілість лічильників газу та пломб на них, за що несе відповідальність.
Згідно з п. 28 цих же Правил споживач має право на якісне та своєчасне технічне обслуговування та усунення пошкоджень внутрішньо будинкових систем газопостачання і дворових газопроводів, а за пунктами 32 і 33 Правил газотранспортна організація зобов'язана проводити не менше ніж один на шість місяців контрольне зняття показань лічильників газу у споживачів відповідно до затверджених графіків та забезпечувати планову повірку та здійснювати ремонт лічильників газу.
Судом встановлено, що відповідач є споживачем та використовує у своєму домоволодінні природний газ, для обліку якого в 2002 р. встановлені два лічильники, які відповідали всім вимогам паспортів та Правил безпеки систем газопостачання України, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 1.10.1997 р. № 254.
7.02.2006 р. у домоволодінні позивача представники Мереф'янської філії ВАТ «Харківгаз» обстежили стан засобів обліку витрат природного газу та газоспоживаючого обладнання, про що складений акт, підписаний відповідачем (а.с.7). В акті щодо двох лічильників в графі «експрес контроль роботи лічильника» зазначено про малий розхід газу. В цьому ж акті зазначено, що один з лічильників пройшов останню держповірку в 2002 p., інший в 2003 р.
У такому разі, позивач, як газотранспортна організація, повинна діяти чітко у відповідності до положень пунктів 25 і 26 вказаних вище Правил. Тобто, факт пошкодження
з
(втручання в роботу) лічильника газу з вини споживача, що призвело до заниження його показань, як вважає позивач, підтверджується спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право проводити експертизу.
Лише при підтвердженні цього факту споживач, згідно з п. 34 Правил, несе відповідальність за навмисне пошкодження лічильника газу, пломб на ньому, порушення цілості або пошкодження повірочного тавра, а також дії, що призводять до заниження показань лічильника.
Експертиза проводиться відповідними судово-експертними установами, зазначеними в ст. 7 Закону України „Про судову експертизу", як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим цим Законом, і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.
Крім того, позивач не виконав наказ Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. № 619 „Про затвердження Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті".
Замість цього, позивач надав суду не висновки експертизи, а технічні акти визначення причини відмови і виконання ремонту лічильника газу, проведеними начальником лабораторії з технічного обслуговування та ремонту побутових газових лічильників, яка є структурним підрозділом ВАТ „Харківгаз" (а.с. 8,9), і має лише свідоцтво про атестацію на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду (а.с.40). Згідно з акту від 13.02.2006 р. вказані лічильники зняті саме для повірки, а не для проведення експертизи (а.с.46).
В цих актах висновки про втручання в механізм лічильників не містить свого обґрунтування, немає дослідницької частини, що повинно бути у висновку експертизи.
Відповідно до ст.ст. 147, 212 ЦПК України висновок експерта не є для суду обов'язковим і жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Проте позивач не довів іншими, передбаченими ст. 57 ЦПК України, доказами навмисні дії відповідача по втручанню в роботу лічильників, які могли би призвести до заниження показань лічильників та причинний зв'язок між ними.
Крім того, позивач не довів розмір завданої шкоди, оскільки, як зазначає, керується законами фізики, а не постановою KM України № 619 від 8.06.1996 р. „Про затвердження норм споживання природного газу населенням у випадку відсутності газових лічильників". У п. 35 вказаних вище Правил зазначено, що розмір збитків визначається відповідно до законодавства, а не за законами фізики, чи за аналогією з іншими наданими населенню послугами, наприклад при користуванні електроенергією.
У зв'язку з наведеним, судова колегія погоджується з висновком районного суду про те, що позивач не виконав своїх обов'язки з доказування, зазначені в ст. ст. 10,60 ЦПК України та не довів обставини заявленого позову.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.І ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
4
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника (за дорученням) відкритого акціонерного товариства „Харківгаз" відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 8 листопада 2006 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2 місяців із дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.