Теребовлянський районний суд Тернопільської області

м. Теребовля, вул. Князя Василька, 116, 48100, (03551) 2-19-87

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2011 року Теребовлянський районний суд в складі:

головуючого судді Малярчука В.В.

при секретарі Пасько Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач–відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, у якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно - домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області, яке належало його матері ОСОБА_5, яка померла 11 січня 1999 року, посилаючись на мотиви, викладені ним у позовній заяві.

Відповідачка–позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, у якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно - домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області, яке належало її матері ОСОБА_5, яка померла 11 січня 1999 року, посилаючись на мотиви, викладені нею у зустрічній позовній заяві.

Відповідач–позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, у якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно - домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області, яке належало його дружині ОСОБА_6, яка померла 16 жовтня 2010 року, посилаючись на мотиви, викладені ним у позовній заяві.

В судовому засіданні позивач–відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що він вважає себе спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 11 січня 1999 року і просить визнати за ним право власності на спадкове майно - домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області. У задоволенні зустрічних позовів відповідачки–позивачки ОСОБА_2 та відповідача–позивача ОСОБА_3 до нього просив суд відмовити, так як вважає вказані позови безпідставними.

В судовому засіданні відповідачка-позивачка ОСОБА_2 свої зустрічнині позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що вона вважає себе спадкоємницею, яка прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 11 січня 1999 року, і просить визнати за нею право власності на спадкове майно - домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області. У задоволенні позову позивача-відповідача ОСОБА_1 та зустрічного позову відповідача–позивача ОСОБА_3 до неї просила суд відмовити, так як вважає вказані позови безпідставними.

В судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_3 свої зустрічні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що він вважає себе спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_6, яка померла 16 жовтня 2010 року, і просить визнати за ним право власності на спадкове майно - домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області. У задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову відповідачки–позивачки ОСОБА_2 до нього просить суд відмовити, так як вважає вказані позови безпідставними.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомивши суд про причини неявки.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, оцінивши матеріали справи, встановив наступне:

Домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області станом на 15 квітня 1991 року мало статус колгоспного двору, членами якого, згідно погосподарської книги за 1991 рік на особовий рахунок № 180 на вказане домоволодіння були ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 – мати та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 – донька.

Таким чином, відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до пункту 6 підпункту “а” та “б” постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”, положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Враховуючи вище наведене слідує, що власниками домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області були ОСОБА_5 та ОСОБА_6, із врахуванням рівності їх часток відповідно до частини 2 статті 123 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року).

11 січня 1999 року померла ОСОБА_5 і на її частку у майні вказаного колгоспного двору - ? частину домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області відкрилась спадщина.

Спадкоємцями першої черги за законом, відповідно до частини 1 статті 529 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) були її діти - донька ОСОБА_6, син, позивач-відповідач у справі ОСОБА_1 та відповідачка-позивачка ОСОБА_2.

Так, відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1, частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_6 успадкувала ? частину домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області, яке належало її померлій матері ОСОБА_5, вступивши в оперативне управління вказаним спадковим майном.

Вказана обставина у судовому засіданні знайшла підтвердження у показаннях її чоловіка, відповідача-позивача ОСОБА_3, відповідачки-позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області ОСОБА_7, також підверджується довідкою виконкому ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області № 723 від 19 квітня 2011 року (а.с. 7), згідно яких після смерті ОСОБА_5 з 11 січня 1999 року домоволодінням, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області стала володіти ОСОБА_6.

Ні позивач-відповідач ОСОБА_1, ні відповідачка-позивачка ОСОБА_2 не представили суду жодного доказу, який би свідчив про факт вступу ними в управління або володіння спадковим майном, або подання ними до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Пояснення позивача-відповідача ОСОБА_1, дані ним у судовому засіданні про те, що він нібито після смерті матері ОСОБА_5 з її домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області, взяв деякі рухомі речі і перевіз їх за місцем свого постійного місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 суд оцінює критично, як такі, що базуються на припущеннях і не підтверджені у судовому засіданні жодним доказом.

Вказані обставини заперечуються й поясненнями самих позивача-відповідача ОСОБА_1 та відповідачки-позивачки ОСОБА_2, даних ними у судовому засіданні, згідно яких судом встановлено, що як до так і після смерті ОСОБА_5, позивача-відповідача ОСОБА_1 постійно проживав у ІНФОРМАЦІЯ_4, а відповідачка-позивачка ОСОБА_2 постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_5. А до смерті так і після смерті ОСОБА_5 у домоволодінні, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області, проживала ОСОБА_6.

Таким чином, власником цілого домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області після смерті матері ОСОБА_5 стала ОСОБА_6.

Також судом встановлено, що ОСОБА_6 та відповідач-позивач у справі ОСОБА_3 19 листопада 1977 року зареєстрували шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 19 листопада 1977 року зроблено відповідний актовий запис за № 40, зареєстрований виконавчим комітетом ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, що підтверджується повторно виданим 15 лютого 2011 року свідоцтвом про шлюб серії 1-ИД № 073310.

16 жовтня 2010 року помирає ОСОБА_6, про що в Книзі реєстрації смертей 16 жовтня 2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 31, зареєстрований ОСОБА_4 сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області, що підтверджується виданим 20 жовтня 2010 року свідоцтвом про смерть серії 1-ИД № 110639.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на її майно - домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області.

Єдиним спадкоємцем першої черги за законом, відповідно до частини 1 статті 1261 Цивільного кодексу України (редакція 2004 року) є її чоловік відповідач-позивач у справі ОСОБА_3.

Відповідно до частини 1 статті 1269 Цивільного кодексу України (редакція 2004 року) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Так, відповідач-позивач у справі ОСОБА_3, 14 квітня 2011 року, у шестимісячний строк передбачений частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України (редакція 2004 року) для прийняття спадщини звернувся до Теребовлянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 26694271 від 14 квітня 2011 року.

Однак, у зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області відповідачу-позивачу у справі ОСОБА_3 не було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Також, його право на вказане вище майно не визнається та оспорюється позивачем-відповідачем у справі ОСОБА_1 та відповідачкою-позивачкою ОСОБА_2, а відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України (редакція 2004 року) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно слід задовольнити, визнавши за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області, яке належало померлій 16 жовтня 2010 року ОСОБА_6. У частині зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно слід відмовити у зв’язку із безпідставністю вказаних позовних вимог, так як відповідачем-позивачем у судовому засіданні не доведено обставин порушення його права зі сторони відповідача ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.

Натомість, суд прийшов до висновку, що у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно та у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно слід відмовити, у зв’язку із безпідставністю заявлених позовів.

Також, суд вважає, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір у розмірі 350 грн. 00 коп. в дохід держави, солідарно, пропорційно до розміру задоволених зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, який він повинен був сплатити при звернені до суду із вказаним зустрічним позовом, а з ОСОБА_2 також слід стягнути судовий збір у розмірі 350 грн. 00 коп. в дохід держави, який вона повинна була сплатити при звернені до суду із зустрічним позовом.

Таким чином, керуючись 10, 60, 179, 208, 218 Цивільного процесуального кодексу України, частиною 1 статті 120, частиною 2 статті 123, частиною 1 статті 529, пунктами 1 та 2 частини 1, частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року), частиною 1 статті 17 Закону України "Про власність", статтею 392, частиною 1 статті 1261, частиною 1 статті 1269, частиною 1 статті 1270 та пунктами 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (редакція 2004 року), підпунктами “а”, “б” пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 “ Про судову практику у справах про спадкування”, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно відмовити, у зв’язку з його безпідставністю.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно відмовити, у зв’язку з його безпідставністю.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково, визнавши за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно домоволодіння, що на вул. Центральна, 136 в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області, яке належало померлій 16 жовтня 2010 року ОСОБА_6.

У решті позовних вимог - відмовити, у зв’язку з безпідставністю вказаних позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 350 грн. 00 коп. в дохід держави, солідарно, пропорційно до розміру задоволених зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, який він повинен був сплатити при звернені до суду.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 350 грн. 00 коп. в дохід держави, який вона повинна була сплатити при звернені до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.В.МАЛЯРЧУК