УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №211/694/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1389/К/15 суддя Сарат Н.О.

Категорія - 59 (І) Суддя-доповідач – ОСОБА_1

УХВАЛА

Іменем України

04 серпня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Чорнобук В.І.

суддів - Братіщевої Л.А., Грищенко Н.М.

при секретарі - Чубіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про виключення з опису та звільнення майна з-під арешту, -

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

позивач ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції – ОСОБА_8,

відповідач ОСОБА_6,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції (надалі – ОСОБА_5 ВДВС Криворізького МУЮ), ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про виключення з опису та звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26 січня 2015 року державним виконавцем Довгинцівського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_8 був складений акт опису й арешту майна, згідно з яким було описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та на майно, яке знаходилось в даному приміщенні і належало позивачу. Зазначена квартира належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 28 серпня 2004 року посвідченого державним нотаріусом Четвертої державної нотаріальної контори ОСОБА_9, зареєстрованого КП ДОР «Криворізьке БТІ» 16.11.2004 року. Вказаний акт опису й арешту майна був складений в результаті виконавчих дій, які проводились в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_7 заборгованості на загальну суму 405 963,00 грн.

Позивач зі своєю родиною до жовтня 2014 року мешкала в м. Донецьку, але через реальну загрозу життю і здоров’ю, вона з сім’єю вимушена була покинути своє місце проживання і переїхали жити до друзів - родини ОСОБА_6 в м. Кривий Ріг. У грудні 2014 року ОСОБА_2 з ОСОБА_6 уклали договір про безоплатної оренди вказаної квартири, за умови, що позивач буде сплачувати житлово-комунальні та інші послуги. Так як сім’я позивача привезла із собою меблі та побутову техніку, то позивач і відповідач ОСОБА_6 вирішили, що в квартирі залишаться лише меблі та побутова техніка позивача, а свої меблі та побутову техніку сім'я ОСОБА_6 вивезла.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 вважає, що накладення арешту на майно, зокрема на її меблі та побутову техніку є незаконним, тому просила суд виключити з опису та звільнити з-під арешту таке майно: комп’ютерний стіл темно-коричневого кольору; мебельна стійка темно-коричневого кольору, яка складається із шафи з антресолею, серванта та шкафчиків; телевізор «Самсунг» модель UE 32D6530WS серійний номер 16713RRB800046R; музикальний центр «Самсунг» з двома колонками сірого кольору модель MAX-L651TAT3005488; монітор «Самсунг» сірого кольору модель 940 N, L819HAAKSBIEDC; комп'ютерні колонки Genius сіро-чорного кольору модель SP 610; процесор LG чорного кольору модель TYY 30.0-23526219001-2001; кондиціонер Midea білого кольору; телевізор LG чорного кольору 32L65030-ZE; монітор чорного кольору Hanns-G HQ171DP6RE500; меблева стінка кольору світлий оріх, яка складається з шафи, письмового столу та вузької шафи; електрична швейна машинка Brother білого кольору модель QS-960 код 885-S64$; МФУ струйний модель C462G чорного кольору; сканер CANON сірого кольору; телевізор RAINFORD сірого кольору ТУУ 32,3-24604984-004-2004; кухонний куточок кольору вишня, який складається з столу, двох табуреток та куточка; вітальня коричневого кольору з двома дзеркалами та тумбочками знизу; бойлер GORENIE білого кольору об’єм 80 л код 752444 серійний номер 80755824; пральна машина «Самсунг» біо-комплект білого кольору модель FUZZI S1021

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_10 задоволено частково.

Виключено з опису та звільнено з-під арешту майно: телевізор «Самсунг» модель UE32D6530WS серійний номер 16713RRВ800046R; монітор «Самсунг» сірого кольору модель 940 N, L819HAAKSBIEDC; комп’ютерні колонки Genius сіро-чорного кольору модель SP 610; телевізор LG чорного кольору модель 32 L65030- ZE; монітор чорного кольору Hanns- G HQ171DP6RE500; меблева стінка кольору світлий оріх, яка складається з шафи, письмового столу, вузької шафи; електрична швейна машинка Brother білого кольору модель QS-960 код 885- S64$; МФУ струйний модель С426G чорного кольору; сканер CANON сірого кольору; кухонний куточок кольору вишня, який складається з столу, двох табуреток та куточка; вітальня коричневого кольору з двома дзеркалами та тумбочками знизу; пральна машина «Самсунг» біо-комплект білого кольору модель FUZZI S1021.

В іншій частині позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення її позову в повному обсязі. Зокрема, судом не в повній мірі були враховані пояснення позивача щодо неможливості в повному обсязі надати докази належності їй майна, яке було описане та на яке було накладено арешт. Позивач вважала, що чеки та паспорти на побутову техніку і меблі, на які не діють гарантійні зобов’язання, при переїзді до іншого міста їй не знадобляться. Крім того, арештоване майно становить для родини ОСОБА_2 велику цінність та вони не можуть бути безпідставно позбавлені належного їм майна.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема, судом не враховано, що Тимчасовим порядком здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів уздовж лінії зіткнення в Донецької та Луганської областей передбачено перелік документів необхідних для перевезення вантажу: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, завірена копія свідоцтва про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності. У ОСОБА_2 відсутні технічні паспорти на електропобутові та телерадіотовари, які позивач зазначила як власне майно. Постановляючи рішення, суд керувався положеннями ч.1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», тоді як зняття майна з-під арешту передбачено ст. 60 вказаного закону.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_2, яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги, просила її задовольнити і заперечувала проти апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 ВДВС Криворізького МУЮ – ОСОБА_8, яка підтримала доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, просила її задовольнити і заперечувала проти апеляційної скарги позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_6, який підтримав доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2, просив її задовольнити і заперечував проти апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 28.08.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої державної нотаріальної контори ОСОБА_9 та зареєстрованого КП ДОР «Криворізьке БТІ» 16.11.2004 року, є власником квартири АДРЕСА_2. (а.с. 6,7)

26 січня 2015 року державним виконавцем Довгинцівського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_8 було складено акт опису й арешту майна, згідно з яким було описано та накладено арешт на 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1, а також на майно, що знаходилось у квартирі, а саме на: комп’ютерний стіл темно-коричневого кольору; мебельна стійка темно-коричневого кольору, яка складається із шафи з антресолею, серванта та шкафчиків; телевізор «Самсунг» модель UE 32D6530WS серійний номер 16713RRB800046R; музикальний центр «Самсунг» з двома колонками сірого кольору модель MAX-L651TAT3005488; монітор «Самсунг» сірого кольору модель 940 N, L819HAAKSBIEDC; комп'ютерні колонки Genius сіро-чорного кольору модель SP 610; процесор LG чорного кольору модель TYY 30.0-23526219001-2001; кондиціонер Midea білого кольору; телевізор LG чорного кольору 32L65030-ZE; монітор чорного кольору Hanns-G HQ171DP6RE500; меблева стінка кольору світлий оріх, яка складається з шафи, письмового столу та вузької шафи; електрична швійна машинка Brother білого кольору модель QS-960 код 885-S64$; МФУ струйний модель C462G чорного кольору; сканер CANON сірого кольору; телевізор RAINFORD сірого кольору ТУУ 32,3-24604984-004-2004; кухонний куточок кольору вишня, який складається з столу, двох табуреток та куточка; вітальня коричневого кольору з двома дзеркалами та тумбочками знизу; бойлер GORENIE білого кольору об’єм 80 л код 752444 серійний номер 80755824; пральна машина «Самсунг» біо-комплект білого кольору модель FUZZI S1021. (а.с.9-11)

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилалась на те, що накладення арешту на майно, зокрема на меблі та побутову техніку, є незаконним, оскільки вона є власником даного майна, так як після переїзду з м. Донецьк, позивач уклала з ОСОБА_6 договір безоплатної оренди вищевказаної квартири та перевезла до неї своє майно, і потім у квартирі залишились тільки речі позивача, а власні речі відповідач вивіз.

З договору від 01.12.2014 року (а.с.12), який було укладено між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 вбачається, що відповідач зобов’язувався передати позивачеві в безстрокове безоплатне користування кімнату в квартирі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 105/1, а позивач зобов’язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати житлово-комунальні та інші послуги.

Відповідно до копії паспорту громадянина України серії ВК 623360 (а.с.4-5), виданого 21 липня 2009 року на ім’я ОСОБА_2 Калінінським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, місце проживання позивача зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно договору на надання транспортних послуг при перевезенні вантажів №117 від 19 грудня 2014 року (а.с.49), фізична особа-підприємець ОСОБА_11, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Ватутіна, 34 зобов’язувався здійснити окремі вантажоперевезення для ОСОБА_2, а вона мала прийняти і оплати виконані вантажоперевезення згідно з умовами договору.

На підтвердження свого права власності на майно, яке включено до акту опису і на яке накладено арешт, позивачем було надано копії відповідних товарних чеків та розрахункових накладних, а саме на: телевізор «Самсунг» модель UE32D6530WS серійний номер 16713RRВ800046R; монітор «Самсунг» сірого кольору модель 940 N, L819HAAKSBIEDC; комп’ютерні колонки Genius сіро-чорного кольору модель SP 610; телевізор LG чорного кольору модель 32 L65030- ZE; монітор чорного кольору Hanns- G HQ171DP6RE500; меблева стінка кольору світлий оріх, яка складається з шафи, письмового столу, вузької шафи; електрична швейна машинка Brother білого кольору модель QS-960 код 885- S64$; МФУ струйний модель С426G чорного кольору; сканер CANON сірого кольору; кухонний куточок кольору вишня, який складається з столу, двох табуреток та куточка; вітальня коричневого кольору з двома дзеркалами та тумбочками знизу; пральна машина «Самсунг» біо-комплект білого кольору модель FUZZI S1021. (а.с.46-48)

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позивних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив того, що право власності позивача на арештоване майно документально підтверджено лише частково, а тому підстав для задоволення позову в повному обсязі немає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 11, 25 Закону України «Про виконавче провадження», з відповідними змінами (надалі - Закон), державний виконавець під час відкриття або здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на майно боржника.

Згідно зі ст. 57 зазначеного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Положеннями ст.60 даного Закону передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до роз’яснень викладених у пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред’явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

У пункті 4 постанови Пленум Верховного Суду України від 27.06.1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на право володіння ним.

В силу положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України та ст. 319 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім, власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не випливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до роз’яснень викладених у п.10 постанови Пленум Верховного Суду України від 27.06.1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» при підготовці справи до розгляду судом, зокрема, мають бути витребувані матеріали щодо належності описаного майна і джерел коштів на його придбання, документи про право власності на будинок, кредитні зобов'язання, реєстраційні посвідчення, паспорти та інші документи, що видаються на дане майно.

Доводити факт належності особі майна, яке включено до акту опису та на яке накладено арешт можна будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть відповідні розрахункові квитанції, фіскальні чеки та накладні.

Але, в порушення вимог ст.10,60 ЦПК України, позивачем ОСОБА_2 не надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження свого права власності на мебельну стійку темно-коричневого кольору, яка складається із шафи з антресолею, серванта та шкафчиків; музикальний центр «Самсунг» з двома колонками сірого кольору модель MAX-L651TAT3005488; процесор LG чорного кольору модель TYY 30.0-23526219001-2001; кондиціонер Midea білого кольору; телевізор RAINFORD сірого кольору ТУУ 32,3-24604984-004-2004; бойлер GORENIE білого кольору об’єм 80 л код 752444 серійний номер 80755824. Гарантійні талони на побутову техніку (а.с.81,84,86,87) та накладну від 04.09.2008 року (а.с.82), які були надані ОСОБА_2 в якості додатків до апеляційної скарги, колегія суддів не може вважати належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження права власності позивача на вищевказане майно, оскільки наявність гарантійних талонів за відсутності розрахункових квитанцій або товарних чеків не доводить факту купівлі зазначених товарів саме позивачем, а накладна від 04.09.2008 року щодо купівлі стінки «Оскар» (мехагон) не може бути взята до уваги, як так зазначене майно відсутнє в акті опису та арешту від майно від 26 січня 2015 року.

Факт належності позивачу іншого майна, яке було виключено судом з вказаного акту опису та арешту, підтверджений відповідними квитанціями, фіскальними чеками та розрахунковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.46-48), тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 Посилання представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на відсутність у позивача технічних паспортів на електропобутові та телерадіотовари, не приймаються колегією суддів до уваги, так як факт наявності у позивача права власності на майно у спорах про виключення майна з акту опису та арешту може доводитись будь-якими належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема відповідними чеками та квитанціями, а обов’язкова наявність технічних паспортів на електропобутові товари при розгляді справ даної категорії чинним законодавством не передбачена.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом не в повній мірі були враховані пояснення позивача щодо неможливості в повному обсязі надати докази належності їй майна, яке було описане та на яке було накладено арешт, не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки вони не спростовуються правильних висновків суду першої інстанції.

Факт того, що позивач вважала, що чеки та паспорти на побутову техніку і меблі, на які не діють гарантійні зобов’язання, при переїзді до іншого міста їй не знадобляться, не звільняє її від обов’язку доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про не врахування судом того, що Тимчасовим порядком здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів уздовж лінії зіткнення в Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 144 ог від 29.12.2014 року, передбачено перелік документів необхідних для перевезення вантажу: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, завірена копія свідоцтва про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, також відхиляються колегією суддів, оскільки договір на надання транспортних послуг при перевезенні вантажів №117 був укладений між позивачем ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_11 19 грудня 2014 року і відповідно виконаний до набрання чинності вказаним Тимчасовим порядком.

Посилання представника відповідача на те, що постановляючи рішення суд керувався положеннями ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», тоді як зняття майна з-під арешту передбачено ст. 60 вказаного закону, не заслуговують на увагу, так як ухвалюючи рішення, суд керувався положеннями саме ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює спірні правовідносини, що вбачається з мотивувальної частини рішення суду, але зазначаючи перелік норм закону, якими він керувався ухвалюючи рішення, суд першої інстанції допустив описку у номері статті закону.

Інші доводи, викладені в апеляційних скаргах, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційні скарги підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України колегіясуддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: