ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2015 р.Справа № 915/658/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівМорщагіної Н.С., Колоколова С.І., Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Полінецька В.С. за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:Дяченко В.С. довіреність

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

на ухвалу господарського суду Миколаївської області

від за заявою про26.06.2015року Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», м. Миколаїв розстрочення виконання рішення суду

у справі№ 915/658/15 (суддя: Васильєва Л.І.),

за позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», м. Миколаїв

простягнення грошових коштів у сумі 198649,31 грн., в тому числі: 54856,13 грн. інфляційних та 143793,18 грн. - 3% річних

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2015року про розстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015року у справі № 915/658/15, яке набрало законної сили 12.06.2015року, строком на один рік, згідно наданого графіку.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015р. позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», м. Миколаїв на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ 3% річних у сумі 140738,59 грн. та 2814,78 грн. - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

15.06.2015р. господарським судом Миколаївської області, на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015р., виданий наказ у справі №915/658/15.

Публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль», м. Миколаїв звернулось до господарського суду Миколаївської області з заявою про розстрочення виконання рішення суду від 25.05.2015р. у справі №915/658/15 в сумі 143553,37 грн. на один рік: з липня 2015р. по травень 2016р. рівними частинами по 11962,78 грн., червень 2016р. - 11962,79 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.06.2015р. у справі № 915/658/15 заяву задоволено частково. Розстрочене виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015р. у справі №915/658/15 на 6 місяців за наступним графіком:

- до 30 липня 2015р. - в сумі 23925,56 грн.

- до 30 серпня 2015р. - в сумі 23925,56 грн.

- до 30 вересня 2015р. - в сумі 23925,56 грн.

- до 30 жовтня 2015р. - в сумі 23925,56 грн.

- до 30 листопада 2015р. - в сумі 23925,56 грн.

- до 30 грудня 2015р. - в сумі 23925,56 грн.

Задовольняючи частково заяву та надаючи розстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015р. у справі № 915/658/15 на 6 місяців, місцевий суд виходив з приписів ст. 121 ГПК України, п.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012р., з тяжкого фінансового стану боржника, непогашенням споживачами теплової енергії всіх категорій боргу за поставлену теплову енергію.

Позивач не погоджуючись із ухвалою господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу господарського суду Миколаївської області скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Заявник скарги наполягає на безпідставності та необґрунтованості вимог зазначених у заяві, на не винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, на пріоритеті суду доказам та фактам відповідача.

Сторони були належним чином повідомлені про місце, час та дату слухання справи.

Позивач (скаржник) у судове засідання не з'явився, поважність не явки не повідомив.

Представник відповідач звернувся до суду з проханням ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Надав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про сплату суми першого етапу встановленого відповідно до графіку ухвали суду від 26.06.2015р. у справі №915/658/15. Надав у підтвердження платіжне доручення №410 від 28.07.2015р. на суму 23925,56 грн.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених обставин справи, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосуванні судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду винесена без порушення норм процесуального права, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п.п.7.2 п.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012р., підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення, відповідач посилався на складну фінансову ситуацію, що склалася на підприємстві, яка загрожує повній зупинці підприємства та значними соціальними наслідками. Зазначив, що контрагенти відповідача належним чином не виконують перед останнім грошових зобов'язань, а окремі з них взагалі ігнорують виконання своїх фінансових зобов'язань. Посилається на необхідність проведення незапланованих витрат на усунення аварійних ситуацій, які виникають на теплових мережах, оскільки технічне обладнання має завершальний нормативний строк експлуатації.

На підтвердження обставин, які ускладнюють виконання рішення господарського суду, відповідачем надано: оборотно-сальдові відомості, відповідно до яких розмір дебіторської заборгованості складає 26553851,21 грн.; акт звірки розрахунків станом на 01.05.2015р., підписаний між Публічним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль», м. Миколаїв та Державним підприємством «Енергоринок», відповідно до якого заборгованість останнього складає 39571748,77 грн..

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

Аналізуючи все вище наведене у сукупності, колегія суддів враховує, що основний борг з оплати природного газу був сплачений боржником повністю, судове рішення стосується лише стягнення з боржника 3% річних та судових виплат.

Тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що саме розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців, з урахуванням інтересів обох сторін, забезпечить належне виконання відповідачем рішення господарського суду та не призведе до збитковості товариства.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Витрати з оплати судового збору за подання скарги на оскаржену ухвалу місцевого господарського суду відносяться на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2015року у справі №915/658/15 - залишити без змін.

Повний текст постанови складено 07.08.2015р.

Головуючий суддя: Н.С. Морщагіна

Судді: С.І. Колоколов Г.П. Разюк

Надруковано примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСМО; 1-ОАГС