ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Справа № 876/2398/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Кухтея Р.В., Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2015 року по справі № 807/3121/14 за позовом ОСОБА_1 до ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07 квітня 2014 року № 0001751700 за формою "Р" ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" було укладено договір споживчого кредиту у розмірі 150400 доларів США та договір іпотеки, за яким, гарантією повернення коштів став її власний будинок. Через фінансову кризу платежі банку в подальші роки були здійснено несвоєчасно, банк надсилав вимоги та претензії. Пізніше банк проводив акцію, в результаті якої, після часткової сплати суми заборгованості за кредитом, залишок боргу банк анулював.

24 липня 2012 року банк, в якості податкового агента, надіслав позивачу повідомлення, в якому поставив її до відома про те, що анульована сума заборгованості є її доходом, отриманим як додаткове благо, і позивач зобов'язана сплатити податок з доходів з цієї суми в розмірі 17 % відповідно до приписів Податкового кодексу України.

Згідно з наказом начальника Державної податкової інспекції у Виноградівському районі від 27 лютого 2014 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки № 273/1752/НОМЕР_2 від 24 березня 2014 року та встановлено порушення абз. "д" п. 164.2.17 ст. 164, п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 розд. 2 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 07 квітня 2014 року №0001751700, яким позивачці збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 191211,95 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 152833,56 грн. та штрафними санкціями в сумі 38378,39 грн.

Позивач зазначає, що відсотки за користування кредитом, а так само штрафні санкції, нараховані банком, відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню, відтак податкове повідомлення - рішення є протиправним.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 07 квітня 2014 року № 0001751700 за формою "Р" ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 квітня 2008 року ОСОБА_1 з ПАТ "УкрСиббанк" уклала договір споживчого кредиту у розмірі 150 400 доларів США та договір іпотеки, за яким гарантією повернення коштів став її власний будинок.

24 липня 2012 року банк, як податковий агент надіслав позивачу повідомлення, в якому поставив її до відома про те, що анульована сума заборгованості є доходом позивачки, отриманим як додаткове благо, і позивачка зобов'язана сплатити податок з доходів з цієї суми в розмірі 17 % відповідно до приписів Податкового кодексу України.

Згідно з наказом начальника державної податкової інспекції у Виноградівському районі від 27 лютого 2014 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань відображення в податковій декларації про майновий стан і доходи, доходів отриманих з інших джерел за період з 02 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року № 273/1752/НОМЕР_2 від 24.03.2014 року та встановлено порушення абз. "д" п. 164.2.17 ст. 164, п.п. 49.18.4 п.49.18 ст. 49 розд. 2 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 07 квітня 2014 року № 0001751700, яким позивачці збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 191211,95 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 152833,56 грн. та штрафними санкціями в сумі 38378,39 грн.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності та необхідності скасування податкового повідомлення - рішення від 07 квітня 2014 року, з врахуванням наступного.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Як передбачено п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платниками податку як додаткове благо (крім випадків передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України встановлено обов'язок осіб, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, в результаті анулювання (прощення) ПАТ "УкрСиббанк" боргу в розмірі 109657 доларів США (876491,04 грн.), у позивача виник обов'язок самостійно сплатити податок з доходів у вигляді анульованої суми боргу та відобразити їх у річній податковій декларації.

Про вказаний обов'язок позивачка була повідомлена банком, що стверджується заявою відповідачки про те, що анулювання боргу за кредитним договором призведе до виникнення у неї доходу у вигляді додаткового блага, та необхідності відобразити такий дохід у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу.

Однак, позивачка вказаного обов'язку не виконала, податок на доходи фізичних осіб із вищевказаного доходу не сплатила. При цьому, такий податок не був сплачений і банком.

У зв'язку із наведеним вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість податкового повідомлення - рішення від 07 квітня 2014 року № 0001751700 та відсутність підстав для його скасування.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів,-

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.1,2,4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2015 року по справі № 807/3121/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Р.В. Кухтей

В.П. Сапіга