Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

4 квітня 2011 року м. Рівне

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_1,

з участю прокурора Федорової О.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду кримінальну справу за апеляціями прокурора Горського В.П., засудженого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3 на вирок Рівненського міського суду від 10 лютого 2011 року,

в с т а н о в и в:

На думку прокурора Федорової О.П. справа підлягає поверненню до міського суду для належного виконання вимог ст.ст. 350, 352 КПК України.

Суд з такою думкою погоджується з таких міркувань:

Прокурор Горський В.П. просить скасувати вирок в частині призначення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк у два роки і вироком апеляційного суду призначити знову за ч.2 ст. 185 КК України таке ж саме покарання у виді позбавлення волі на строк у два роки.

Прокурор Горський В.П. просить скасувати вирок в частині призначення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 263 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк у один рік і вироком апеляційного суду призначити знову за ч.2 ст. 263 КК України таке ж саме покарання у виді позбавлення волі на строк у один рік.

Будь-якого обґрунтування таких незрозумілих прохань прокурор в апеляції не виклав.

Пропонуючи скасувати вирок в частині призначення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України покарання і призначити нове покарання із збільшенням строку покарання у виді позбавлення волі на шість місяців прокурор Горський В.П. не наводить аргументів на користь свого прохання, не зазначає чому покарання за замах на грабіж в чотири роки позбавлення волі є явно несправедливим за м’якістю і чому збільшення цього покарання лише на шість місяців цю явну несправедливість виправить.

Пропонуючи призначити більш суворе покарання за сукупністю вироків прокурор Горський В.П. не обґрунтував в апеляції чому слід застосувати той чи інший принцип визначення остаточного покарання, не послався на наявність належно засвідченого попереднього вироку, який має врахувати апеляційний суд, не навів даних про невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Пропонуючи врахувати як обтяжуючу обставину при призначенні покарання стан алкогольного сп’яніння прокурор не вказав про вчинення якого злочину в стані сп’яніння він веде мову, не зазначив які докази щодо такого стану є в матеріалах справи і не послався на аркуші справи, не виклав пропозицію про дослідження таких доказів, яким він просить дати нову оцінку апеляційним судом, під час судового слідства в апеляційному суді.

В апеляції захисника (т. 2 а.с. 77-78) викладене прохання вирок скасувати і виправдати ОСОБА_2 Таке прохання не узгоджене з процесуальними можливостями апеляційного суду, який не виносить виправдувальних вироків. Крім того в апеляції захисника на порушення вимог ч.2 ст. 350 КПК України відсутні посилання на аркуші справи де містяться посилання на докази, наведені захисником на обґрунтування апеляції (вага речового доказу, відстань від місця викрадення до місця виявлення викраденого, дані, що потерпіла вперше побачила обвинуваченого в міліції,, протокол огляду речового доказу, дані про незаконне утримання без оформлення процесуальних документів в лінійному відділу міліції, тощо).

До матеріалів справи не долучений паспорт засудженого, який тримається під вартою та будь-який інший документ, на підставі якого можна було б встановити його особу та громадянство.

До матеріалів справи не долучено належно засвідчених копій вироків щодо ОСОБА_2, навіть належно засвідченої печаткою суду копії вироку, на підставі якого призначене остаточне покарання за сукупністю вироків.

За ч. 1 ст. 352 КПК України у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених статтею 350 цього Кодексу, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення. Всупереч закону головуючий в суді першої інстанції цього не зробив.

Крім того по справі допущені порушення вимог ст. 871, 88 КПК України. Відповідно до ст. 871 КПК України не пізніше семи діб після закінчення судового розгляду по справі виготовляється один процесуальний документ –„протокол судового засідання”. Такого одного документа по справі немає, а є декілька окремих протоколів, які фіксують окремі частини перебігу судового засідання. При цьому ці окремі частинки протоколу складені так, що неможливо зрозуміти зміст показань підсудного, потерпілої і свідків та визначитись які саме докази, стосовно яких обставин встановлені судом під час допитів осіб в суді. Замість зв’язного викладення показань допитаних осіб секретар судового засідання надрукувала сотні рисочок-тире і біля них по декілька слів („ніяких подій я не пригадую”, „зал у нас платний”, „ми чергуєм по графіку” , тощо). Зміст жодного із запитань судді, прокурора, інших учасників процесу –не зафіксований.

За таких обставин апеляційному суду не можна зрозуміти і оцінити :

чи містять зафіксовані в протоколі відповіді якісь докази по справі;

чи стосувались запитання судді і учасників судового розгляду з’ясування питань, які підлягають доказуванню по справі; чи ці запитання і відповіді не мають ніякого відношення до процесу доказуванню обставин, зазначених в ст. 64 КПК України;

чи не підлягали окремі запитання зняттю головуючим, як такі, що не стосуються доказування по справі чи є навідними (містять частину відповіді).

До направлення справи для апеляційного розгляду повинен бути складений, як це передбачено статтями 87, 871 КПК України, один процесуальний документ „протокол судового засідання” із належною і зрозумілою фіксацією всіх тих даних з допитів підсудного, потерпілої і свідків, які містять факти, що мають доказове значення при доведенні обставин, котрі підлягають доказуванню (на яке запитання –яка була певна відповідь).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 357, 359 КПК України

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу щодо ОСОБА_2 повернути Рівненському міському суду для належного виконання вимог ст.ст. 871, 88, 350, 351, 352 КПК України.

Суддя О.К. Коробов