Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3215/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Боровікова А.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
ОСОБА_2
суддів: Мануйлова Ю.С.
при секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26 квітня 2012 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія» ІНГОСТРАХ», третя особа: Публічне акціонерне товариство комерційний банк »ПриватБанк» про захист прав споживача, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з вищезазначеним позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія» ІНГОСТРАХ про захист прав споживача.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2012 року провадження у справі закрито.
ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, пославшись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу передати для продовження розгляд до того ж суду першої інстанції.
Вислухавши суддю – доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, постановлене з приводу спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав.
Закриваючи провадження у справі, суддя суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України у справі є рішення апеляційного суду Запорізької області від 28.09.2011 року, яке набрало законної сили, ухвалене в спорі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав.
Проте погодитися з висновками апеляційного суду не можна з таких підстав.
З матеріалів справи (а.с.1-1 зворот) вбачається, що даний позов пред’явлений ОСОБА_3 до ЗАТ «Страхова Компанія» ІНГОСТРАХ», третя особа: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про захист прав споживача.
В позовній заяві зазначала, що 29.09.2010 року внаслідок нещасного випадку загинув її син ОСОБА_4. За життя він уклав з відповідачем ОСОБА_5 особистого страхування №ZPC0LK57717578 від 08.04 2008 р.
Відповідно до п.7.1 вказаного договору смерть застрахованої особи внаслідк нещасного випадку є страховим випадком. Відповідно до п.8,3.4.1 страхова виплата в разі загибелі застрахованої особи внаслідок нещасного випадку становить 37 590 грн.
У відповідності до п.3.2, 3.4.1,3.6 умов до Договору особистого страхування вона є стороною по договору страхування і відповідно споживачем за вказаним договором тсрахування.
Вигодонабувачем за вказаним договором є третя особа, її заяву про необхідність стягнути з відповідача належну страхову суму та спрямувати її на погашення кредиту відповідно до п.3.6.1 договору страхування, від третої особи вона отримала лист, згідно якого ЗАО «СК»ІНГОССТРАХ» відмовляє у виплаті страхової суми за вказаним договором у зв’язку з тим, що нібито загибель її сина настала : »вследствие намеренного причинення Застрахованным лицом себе телесных повреждений, а также травм, полученных Звстрахованным лицом, находившимся в состоянии алкогольного, наркотического, токсического опьянения». Позовну заяву про стягнення страхового відшкодування представники третьої особи подавати не побажали, що випливає з відповіді від 25.11.2001 р., таким чином відмовилисься від такого права і відповідно вона таке це право отримала.
В свою чергу, вона змушена виконувати зобов’язання по кредитному договору (як спадкоємець та за договором поруки), які значно перевищують суму страхової виплати, подала заяву про сплату їй відповідної страхової суми. У відповідь на її заяву до відповідача про необхідність сплатити страхову суму, отримала лист з відмовою від 05.01.2011 р. Згідно вказаної відповіді відповідач відмовив у виплаті страхової суми за вказаним договором у зв’язку зх тим, що нібито загибель її сина настала »вследствие намеренного причинення Застрахованным лицом себе телесных повреждений, а также травм, полученных Звстрахованным лицом, находившимся в состоянии алкогольного, наркотического, токсического опьянения». До вказаної відповіді додана копія відповіді Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи від 26.11.201 р.,згідно якої ув крові її сина було знайдено етиловий алкоголь в концентрації 2 %.
Вважала відмову у випалті незаконною і такою, що не відповідає умовам договору страхування та чинному законодавству. Законних підстав для рішення про не визнання загибелі її сина страховим випадком не було. Згідно з постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 02.12.2010 р. смерть її сина стлась внаслідок нещасного випадку, даних про те, що її син загинув внаслідок того, що знавмисно заподіяв собі тілесних ушкоджень або навмисно заподіяв собі травми в тані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння немає. На страхову виплату у зв’язку з отриманням травм її сином взагалі не претендує.
У відповідності із ст.ст.994,1229,1258,1268 ЦК України вона є спадкоємицею свого сина і має право на отримання страхової виплати.
Третя особа від отримання страхової виплати за умовами вказаного договору відмовилася, оскільки з позовом про стягнення страхової виплати до суду не звернулась.
Таким чином, вона має законне право вимагати виплати страхової виплатиїй, як спадкоємцю свого сина, як його правонаступник за кредитним договором.
Обставини, на які вона посилається, підтверджуються наступними доказами : документи, копії яких додані до позову; її посяненнями та поясненнями представника відповідача та третої особи.
Пославшись на вказані вище статті ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів», вказані вище пункти Договору особистого страхування №ZPC0LK57717578 від 08.04 2008 р. просила стягнути з відповідача на свою користь 37 590 грн.страхової виплати за Договором особистого страхування №ZPC0LK57717578 від 08.04 2008 р., а також пеню у розиірі 0,01 % від належної до сплати суми за кожен день, починаючи з 08.102010 р. згідно п.1.1.3 умов договору страхування, а також судові витрати.
В матеріалах справи №2-5232/11(а.с.2-3) міститься позовна заява ОСОБА_3 до ЗАТ «Страхова Компанія» ІНГОСТРАХ», третя особа: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про захист прав споживача, в якій вона з аналогічних підстав просила стягнути відповідача на свою користь 37 590 грн.страхової виплати за Договором особистого страхування №ZPC0LK57717578 від 08.04 2008 р.
Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21.07.2011 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.59).
Рішенням апеляційного суду Запорізкької області від 28.09.2011 року (а.с.13-14) рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21.07.2011 року скасовано і в задоволенні позову відмовлено з інших підстав.
Судом першої інстанції встановлена тотожність сторін, предмету спору, позовних вимог в цих справах і зроблено висновок про те, що той же спір між тими ж сторонами, у позові, пред’явленому з тих же підстав вже вирішений у судовому порядку і рішення суду набрало законної сили.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки предметом позову, заявленому ОСОБА_3 пізніше, поряд з вимогою про стягнення страхової виплати, також заявлялась вимога про стягнення пені у розмірі 0,01 % від належної до сплати суми за кожен день, починаючи з 08.102010 р. згідно п.1.1.3 умов договору страхування.
За таких обставин судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі з урахуванням вимог п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, оскільки спір з того ж предмету не розглядався судом , у зв’язку із чим ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у даній справі підлягає скасуванню, а справа- поверненню до суду для продовження розгляду в межах заявлених вимог..
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_3 не є тотожними її позовним вимогам, заявленим раніше. .
Згідно з п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст.307,311, 313–315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26 квітня 2012 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія» ІНГОСТРАХ», третя особа: Публічне акціонерне товариство комерційний банк ОСОБА_6 про захист прав споживача скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
судді: