Судове рішення #4623944

                                                                       

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                                                      Справа 2а-1197/08

 П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

              15 вересня 2008 року                                                                                        м. Львів

              Львівський окружний  адміністративний суд

 в складі: головуючої - судді  Хоми О.П.,

                 при секретарі   Керницькій І.В.,

        

з участю позивача ОСОБА_1,

                представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги дітям війни,

 

в с т а н о в и в:

 

              ОСОБА_1 в липні 2008 року звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить зобов'язати ОСОБА_2 нарахувати та виплатити  недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки  в сумі 2733 грн. 30 коп. та відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01.01.2006 по 31.12.2007 року. Вимоги мотивує тим, що йому як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з першого січня 2006 року повинна виплачуватися  щомісячна соціальна допомога у розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2006-2007 роках не виплачувалася.

              Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні уточнені вимоги підтримав в повному обсязі, дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення.

              Представники відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,ОСОБА_4проти позову заперечили та пояснили, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення  від 09 липня 2007 року № НОМЕР_1, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Вважають позов безпідставним і просили відмовити у задоволенні такого. 

              Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов  підлягає до часткового задоволення, виходячи з  наступного.

              Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № НОМЕР_2 установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

              Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.             

              Позивач  ОСОБА_1, який народився 16 червня 1943 року, є дитиною війни.

              Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

              Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

              Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

              Проте Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувались в меншому, ніж визначено Законом №  НОМЕР_2, розмірі, і лише дітям війни-інвалідам: з 1-го січня 2007 року - на 19 грн.; з 1-го квітня 2007 року - на 20,30 грн.; з 1-го жовтня 2007 року - на 20,55 грн.

              Зупинення дії положень законів, якими визначено права  і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише випадках, передбачених Основним Законом України, вичерпний перелік яких закріплений у статті  64 Конституції України. 

              Рішенням  Конституційного Суду України (справа про соціальні гарантії громадян) від 09 липня 2007 року № НОМЕР_1 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якими підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

              З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № НОМЕР_1 визнані неконституційними положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

              Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № НОМЕР_1 має   преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей, що  визнані неконституційними.

              Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України ОСОБА_2 оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому позов в частині виплати суми за вказаний період підлягає задоволенню.

              Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу має бути виплачено 742 грн. 65  коп. (410,06 х 30% х 3 + 415.11 х 30% х 3 = 742.65)

              Щодо вимог позивача стосовно виплати щомісячної надбавки за 2006 рік, то такі не підлягають до задоволення, оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими обмежувалася дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не були оскаржені до Конституційного Суду України. 

     Керуючись ст. ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України,   Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст. 62  Закону України «Про Державний бюджет України  на 2007 рік , Рішенням  Конституційного Суду України від   09 липня 2007 року № НОМЕР_1, ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 99, 100, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 

п о с т а н о в и в :

 

              Позов задовольнити частково.

              Зобов'язати ОСОБА_2 нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1, 16 червня 1943 року народження, проживаючого по пл. АДРЕСА_1,  недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з липня по грудень 2007 року в сумі  742 (сімсот сорок дві) грн. 65 коп.

              В решті позовних вимог відмовити.

              Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

              Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

 

              Суддя                                             Хома О.П.

 

 

 

              Повний текст постанови виготовлений 17 вересня 2008 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація