Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

м. Лубни, вул. Монастирська, 17, 37500, (053615) 31-92

Справа № 2-а-324/201Ор.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області в складі : головуючого - судді Іващенко Ю.А.,

при секретарі - Мирній Т.Ф.

з участю представника відповідача управління праці та соціального захисту

населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області -

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії.

У позові вказав, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії. Враховуючи це, відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян які постараждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, але отримував щорічну допомогу в меншому розмірі, що призвело до недоотримання ним 9987,10 гри. щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2003-2005 роки та за період з 2007-2009 роки, в зв'язку з чим він, прохає зобов'язати відповідачів перерахувати та виплатити йому недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за період з 2003-2005 роки та за період з 2007-2009 роки в сумі 9987,10 грн.

З приводу вищевказаних недонарахувань та недоплат він 16.11.2009 р. звертався до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради з вимогою провести перерахунок та виплатити недонараховані кошти, але отримав відмову.

Прохає суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради щодо відмови йому в проведенні перерахунку та виплаті одноразової допомоги на оздоровлення за 2003-2005 р. та за 3007-2009 р. - неправомірними, зобов»язати управління Іраці та соціального захисту населення виконавчого коміттету Лубенської міської ради нарахувати, а центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити йому чедосплачену допомогу на оздоровлення за 2003-2005 р. та за 3007-2009 р. в розмірі 9987 грн. 10 коп..

В судове засідання позивач та представник позивача за дорученням ОСОБА_3 не Уявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, надіслали на адресу суду заяви з проханням зозглянути справу без їх участі, позов підтримують, прохають його задовольнити.

Представник відповідача - управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечує.

Представник відповідача - центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно. Направив до суду письмове заперечення в якому прохає в задоволенні позову дмовити, розглянувши справу без його участі.

Відповідно до ст. 128 п.4 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності зедставника центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, на дставі наявних матеріалів, які є достатніми для прийняття рішення.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, шо з»явились в судове засідання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задольнити частково.

Встановлено, що ОСОБА_2 згідно наданих суду копій посвідчень є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом IIIгрупи по захворюванню пов»язаному з ліквідацією наслідків аварії. Вказана група інвалідності йому була встановлена 23.10..1997 року.

У зв»язку з цим, він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення та компенсацію за шкоду заподіяну здоров»ю при встановленні групи інвалідності, що передбачено ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян які постараждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року.

Судом встановлено, що протягом 2003-2005 р., 2007-2009 рр. позивач отримував щорічну допомогу на оздоровлення в розмірах встановлених постановами КМУ № 836 від 26 липня 1996 року та № 562 від 12 липня 2005 року, а не вищевказаним Законом.

Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, зазначеній категорії громадян повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

На протязі 2003-2005 років позивач отримував щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах значно менших, ніж передбачено чинним законодавством України. Допомога йому нараховувалась на підставі Постанови КМ України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''.

Суд вважає, що оскільки компенсаційні виплати особам регулюються Законом України, який має вищу юридичну силу над підзаконними актами, зменшення цих компенсаційних виплат заборонено Конституцією України, позивач має право на отримання допомоги в розмірах встановлених ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 2003-2005 р.. а тому суд приходить до висновку, що маються підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за період 2003-2005 р.р. в розмірі встановленому ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.

Що стосується позовних вимог в частині виплати допомоги на оздоровлення за період з 2007-2009 р.р. суд приходить до наступних висновків.

Позивачеві було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 90 грн., за 2008 рік в розмірі 90 грн..

Пунктом ЗО ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було призупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, а саме деякі частини ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. положення п. ЗО ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було визнано неконституційним.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частині соціальних виплат було визнано неконституційним.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Позивачу допомога на оздоровлення за 2007 рік була виплачена в березні 2007 року, на цей момент дія ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була зупинена, в вищевказане рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 прийнято 09,07.2007 року.

За 2008 рік допомога на оздоровлення позивачу виплачена в лютому 2008 року, на той момент ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діяла в редакції розділу IIп. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 прийнято 22.05.2008 року.

Таким чином, позивачу допомога на оздоровлення була виплачена в розмірі встановленому законодавством України, що діяло на момент виплати, до винесення рішень Конституційного Суду УКраїни, крім того рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року зворотньої сили не мають.

Суд зазначає, що виплати щорічної допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право позивача на їх отримання та обов'язок Управління праці та соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

'Згідно ч. 2 ст. 19, ч. З статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для -прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно, розсудливо; з

дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими

наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення

(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом

розумного строку.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, здійснивши у зазначений період виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених постановою КМУ від 12.07.2005 р. № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не діяли.

Законодавчі акти, згідно яких повинні здійснюватися виплати щорічної допомоги на оздоровлення в 2009 році не визнавалися неконституційними.

За 2009 рік виплата щорічної допомоги на оздоровлення повинна здійснюватисть у розмірах встановлених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія якої не призупинялася та не змінювалася іншими законодавчими актами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення, відповідно до ч.4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду IIIгрупи за 2003-2005 р.р. та за 2009 рік, з урахуванням виплаченої допомоги.

Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання нарахувати допомогу та компенцсацію у конкретно визначеній сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області фінансуються за рахунок держави, є її структурними підрозділами, позивач звільнений від сплати судових витрат, тому суд вважає за можливе витрати по справі віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 2, 4, 8-12, 18, 104, 128, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соцішіьного захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області та центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області - неправомірними.

Зобов»язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення, відповідно до ч.4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду IIIгрупи за 2003-2005 р.р. та за 2009 рік, з урахуванням виплаченої допомоги.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Головуючий Ю.А. Івашенко

Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Ю.А. Іващенко