Справа № 2-а-56/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

          головуючого - судді Сороки Б.М.

          при секретарі - Дорошенко В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ДАІ по обслуговуванню м.Дніпропетровська ОСОБА_2, ОСОБА_3 Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1 пред»явив адміністративний позов до інспектора ДПС БДПС ДАІ по обслуговуванню м.Дніпропетровська ОСОБА_2, ОСОБА_3 Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

          В обґрунтування вимог вказує, що 10 грудня 2010 року інспектором ДПС БДПС ДАІ по обслуговуванню м.Дніпропетровська ОСОБА_3 Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області прапорщиком міліції ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №124130, відповідно до яких 10.12.2010 року о 18 год. 10 хв. в м.Дніпропетровську керуючи автомобілем ВАЗ 111830-110-20, номерний знак НОМЕР_1 по вул..Робочій не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 «Виїзд заборонено»з табличкою 7,9 «смуга руху»рухався в зоні дії цього знаку, чим порушив вимоги знаку 3.21 дод.1 Правил дорожнього руху України, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

          З даною постановою не погоджується.

          Вказав, що 10.12.2010р. рухався по вул..Робочій в м.Дніпропетровську по дозволеній полосі та жодних правопорушень не вчиняв. Був зупинений інспектором Тимченко О.М. На пояснення по суті правопорушення інспектор не реагував. На прохання розглянути фото- чи відеозйомку інспектор вказав, що такі не велися.

          Твердження інспектора Тимченко О.М. про скоєння ним правопорушення є суб»єктивним , так як ніякими доказами не підтверджено.

          В оскаржуваній постанові інспектор на правове обґрунтування прийнятого рішення посилається на ст..14-1, ч.ч.5 та 6 ст.258 та ст..283 КУАП. Стаття 14-1 КУАП регламентує адміністративну відповідальність власників транспортних засобів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису. Статтею 258 КУАП передбачені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а частина цієї статті регламентує питання щодо протоколу про адміністративне порушення та відповідної постанови у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису.

          Відповідно до п.1.6 Розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року визначена вимога «виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото, відеоматеріалів, показів свідків).»

          Крім того, не було роз»яснено положення ст..63 Конституції України та ст..268 КУАП.

          При розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектор порушивши вимоги ст.ст.33, 280 КУАП не з»ясував суттєві обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: ступінь вини правопорушника, чи є обставини, що пом»якшують відповідальність, не встановлено матеріальний стан правопорушника.

          Прохає постанову в справі про адміністративне правопорушення від 10.12.2010 року серії АЕ1 №124130 скасувати. Справу про адміністративне правопорушення закрити.

          У судове засідання позивач не з»явився, до суду надійшла заява з проханням розглянути дану справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

                    Відповідач ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з»явились, причину неявки не повідомили.

          В зв»язку з викладеним, відповідно до норм ч.6 ст.128 КАС України суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження.

          Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Згідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          В судовому засіданні встановлено, що 10 грудня 2010 року інспектором ДПС БДПС ДАІ по обслуговуванню м.Дніпропетровська ОСОБА_3 Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області прапорщиком міліції ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №124130, відповідно до яких 10.12.2010 року о 18 год. 10 хв. в м.Дніпропетровську ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 111830-110-20, номерний знак НОМЕР_1 по вул..Робочій не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 «Виїзд заборонено»з табличкою 7,9 «смуга руху»рухався в зоні дії цього знаку, чим порушив вимоги знаку 3.21 дод.1 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Позивач в позовній заяві зазначив, що Правил дорожнього руху не порушував; 10.12.2010р. рухався по вул.Робочій в м.Дніпропетровську по дозволеній полосі та жодних правопорушень не вчиняв; був зупинений інспектором; на його пояснення по суті правопорушення інспектор не реагував; на прохання розглянути фото чи відеозйомку інспектор вказав, що такі не велися.

Відповідно до п.1.6 Розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року визначена вимога «виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото, відеоматеріалів, показів свідків).

          Крім того, позивачу не було роз»яснено положення ст..63 Конституції України та ст..268 КУАП.

          При розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектор порушивши вимоги ст..ст.33, 280 КУАП не з»ясував суттєві обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: ступінь вини правопорушника, чи є обставини, що пом»якшують відповідальність, не встановлено матеріальний стан правопорушника.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з»явилися, правомірність постанови не доказали, незважаючи на те, що обов»язок доказування покладено на них. Доводи позивача не спростували, заперечення з цього приводу суду не надіслали.

За вказаних обставин, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1 ст.122 КУАП, а отже у відповідача не було законних підстав для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, що являється підставою для скасування постанови серії АЕ1 №124130 по справі про адміністративне правопорушення від 10.12.2010р.

Поскільки відповідно до ст.221 КУАП суди не розглядають адміністративні справи за правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУАП, суд не вправі вирішувати питання про закриття провадження по адміністративній справі.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.128, 158-163 КАС України,

                                         П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення від 10.12.2010 року серії АЕ1 №124130, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУАП у вигляді штрафу, в розмірі 255 грн. скасувати.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 3,4 грн.

          Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Б.М.Сорока