АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 грудня 2006 року                                                                                                         м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Щолокової О.В.

Суддів: Міхасішина І.В., Якути О.І.

При секретарі: Яблонскій І.Л.

За участю:

представника позивачів - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника позивачів - ОСОБА_1на постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Вінницького обласного військового комісаріату про стягнення недонарахованої пенсії за вислугу років військової служби, -

встановила:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до Вінницького обласного військового комісаріату про стягнення недонарахованої пенсії за вислугу років військової служби, яке сталося із-за того, що відповідач не врахував щомісячні додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, а саме - 33,3% премії від грошового забезпечення, 100 % надбавки, 70 % надбавки за безперервну військову службу.

Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Вінницького обласного військового комісаріату про стягнення недонарахованої пенсії за минулий час відмовлено.

Справа № 22ас -1845   2006 р. 

 Категорія:39 

Рішення постановлено під головуванням Ставнійчука B.C.

Доповідач: Щолокова О.В.

2

Не погодившись із вказаною постановою суду, представник позивачів - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Перепровіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що при звільненні з дійсної військової служби позивачам призначена пенсія у відповідності з правилами Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Згідно ст. 43 названого Закону, пенсії особам, які мають право на неї за цим законом та членам їх сімей, обчислюються з грошового забезпечення з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Премії передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 „Про грошове забезпечення військовослужбовців", щомісячні надбавки передбачені Указами Президента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.

Крім того, Закон України „Про внесення змін до статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахування пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи видно, що позивачам пенсія була призначена у різні роки в зв'язку із звільненням їх в запас з військової служби у Збройних Силах України.

Позивачі не довели, що вони отримували вказані надбавки під час проходження військової служби, а тому підстав для перерахування пенсії позивачам не вбачається.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувана постанова суду повинна залишитися без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивачів - ОСОБА_1залишити без задоволення.

3

Постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом одного місяця може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.