АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4683/09Головуючий у 1-й інстанції Сливка

Провадження № 22-ц-271/10 Доповідач - Бахметова В.Х.

Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2010 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Ткач З. Є., Бахметова В. Х.,

при секретарі — ОСОБА_1

з участю ОСОБА_2, представникаТовариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам у справі, оскільки факт перебування його на роботі у нетверезому стані не підтверджено медичним висновком та доказами у справі, а тому звільнення його з роботи на підставі п.7 ст. 40 КЗпП України є незаконним.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу,

перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з вищезазначеним позовом до ТзОВ «Тернопільхлібпром» та просив поновити його на роботі на посаді слюсаря-ремонтника, стягнути з відповідач^ середній заробіток за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що звільнення його з вказаної посади на підставі п.7 ст.40 КЗпП України є незаконним, оскільки факт перебування його у нетверезому стані є надуманим та не підтверджується належними доказами.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_2 з посади слюсаря - ремонтника п'ятого розряду за п. 7 ст.40 КЗпП України за появу на роботі у нетверезому стані відбулося за наявності установлених законом підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 12 серпня 2008 року працював на посаді слюсаря-ремонтника п'ятого розряду ТзОВ «Тернопільхлібпром».

10 квітня 2009 року виконувачем обов'язків ТзОВ «Тернопільхлібпром» ОСОБА_4 видано наказ № 69к про звільнення позивача із займаної ним посади з 10 квітня 2009 року за п.7 ст. 40 КЗпП України за появу на роботі в нетверезому стані.

28 квітня 2009 року виконувачем обов'язків ТзОВ «Тернопільхлібпром» ОСОБА_4 видано наказ № 95к «Про внесення змін до наказу № 69к від 10 квітня 2009 року», за яким ОСОБА_2 звільнено з роботи із займаної ним посади за п.7 ст.40 КЗпП України з 28 квітня 2009 року, оскільки згідно листків непрацездатності серії АБЖ №701165 та серії АБЖ №681837 з 10 квітня по 27 квітня 2009 року ОСОБА_2 був звільнений від роботи та перебував на лікуванні.

З матеріалів справи вбачається, що факт появи ОСОБА_2 на роботі в нетверезому стані підтверджується актом № 4/1 виявлення та тимчасового затримання особи, яка має ознаки алкогольного сп'яніння від 2 квітня 2009 року, складеного - контролером охорони ОСОБА_5 та інспектором охорони

ОСОБА_6, затвердженим начальником відділу охорони ОСОБА_7, згідно якого о 19 год. 40 хв. 2 квітня 2009 року на прохідній заводу був затриманий позивач ОСОБА_2 із різко виявленими ознаками алкогольного сп'яніння.

Згідно п.7 ст. 40 КЗпП "Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. "

Згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 6 листопада 1992 року "Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п. 7 ст. 40 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим.

Нетверезий стан працівника може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 27 ЦПК), яким суд має дати відповідну оцінку."

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що 2 квітня 2009 року у робочий час (з 8 до 20 години ) ОСОБА_2 перебував в нетверезому стані на робочому місці - території підприємства, а тому був звільнений з роботи за п.7 ст.40 КЗпП України згідно вимог чинного законодавства.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому слід відхилити подану апелянтом апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 307 ч.І п.1, 308, 313, 314 ч.І п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_8