Справа № 2-а-500/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 квітня 2009 року Слов`яносербський районний суд в складі:
головуючого судді Кобзій Т.І.
при секретарі Мінка Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Слов`яносербськ адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської райдержадміністрації про визнання дій щодо виплати щорічної разової допомоги до 5 травня неправомірними,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2009 року позивачка звернулася з адміністративним позовом до відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської райдержадміністрації, посилаючись на ту обставину, що вона є учасником війни. Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни щорічно виплачується грошова допомога в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
У порушення даної норми в 2008 році щорічна разова допомога була виплачена їй відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” - в сумі 60 грн.. Посилаючись на ту обставину, що рішенням Конституційного Суду України №10—рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону „Про Державний бюджет України на 2008 рік” в частині, якою встановлено розмір виплат щорічної допомоги до 5 травня, позивачка просить визнати незаконними дії відповідача щодо виплати їй щорічної разової допомоги до 5 травня в розмірі меншому, ніж встановлено ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та зобов’язати відповідача доплатити щорічну разову допомогу за 2008 рік в сумі1386 грн..
Позивачка у судове засідання не з’явилася, просила розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності та заперечення проти позову, в яких він посилається на наступне. У 2008 році грошова допомога до 5 травня виплачувалася в розмірах відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Відповідно до ст.73 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» Кабінету Міністрів України на 2008 рік надається право визначати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. З метою реалізації ст.ст.12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Кабінетом Міністрів України винесено Постанову №183 від 12.03.2008 року, відповідно до якої розмір допомоги учасникам війни встановлено в сумі 65 грн., виходячи з обсягу видатків, виділених на ці цілі при формуванні показників Державного бюджету.
Рішення Конституційного Суду можуть бути виконані лише з відповідного законодавчого забезпечення, але відповідні зміни до Державного бюджету України, якими б передбачалося збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень, за рахунок яких здійснюються ці видатки, зроблено не було, отже управління не мало можливості виконати рішення Конституційного Суду України. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі..
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є учасником війни, у зв’язку з чим користується правами та пільгами, встановленими для ветеранів війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії В-Ш №119586.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-ХІІ щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Фактично позивачка отримала від управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної держаної адміністрації Луганської області разову грошову допомогу до 5 травня в квітні 2008 року - в сумі 65 грн..
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дія ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була зупинена на 2008 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими була зупинена дія ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнані неконституційними.
При виплаті щорічної допомоги до 5 травня відповідач всупереч Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної Законом на час здійснення виплати) в 2008 році керувався постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Посилання відповідача на те, що він здійснював виплати грошової допомоги в межах асигнувань, передбачених Державним бюджетом на вказані цілі, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки у відповідності до ст..17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», саме на органи праці та соціального захисту населення покладено виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної державної адміністрації Луганської області щодо виплати позивачці суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік неправомірними, зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної державної адміністрації Луганської області перерахувати та виплатити позивачці суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком за 2008 рік. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, (а не 482 грн., як вказує позивачка), з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен був виплатити позивачці щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік в сумі 1443 грн., а не 65 грн., тому вважає за необхідне зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної державної адміністрації Луганської області перерахувати та виплатити позивачці суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік в сумі 1378 грн.. Посилання позивачки на отримання суми допомоги в 2008 році 60 грн. є безпідставним, оскільки відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення сума виплаченої їй допомоги складає 65 грн..
Керуючись ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 2,11, 17, 18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної державної адміністрації Луганської області щодо виплати ОСОБА_1 суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Слов ` яносербської районної державної адміністрації Луганської області доплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік 1378 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. ).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Т.І. Кобзій