Ізяславський районний суд Хмельницької області

м. Ізяслав, вул. Незалежності, 3, 30300, (03852) 4-13-47

Справа №2-797-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2010 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої – судді П’єнти І.В., при секретарі Островській В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізяславі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на земельну ділянку, мотивуючи це тим, що після смерті бабці ОСОБА_3, яка померла 22.11.2008 року, відкрилась спадщина на майно, на яке він, як спадкоємець за заповітом, має право, однак оформити свої спадкові права на земельну ділянку не має можливості, оскільки на день смерті спадкодавця був в наявності Державний акт на право приватною власності на землю, проте зміни до заповіту, де вказано сертифікат на право на земельну частку (пай), внесені не були.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, розміром 2,86 га, яка розташована на території Великопузирківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їх цільового призначення.

24 лютого 2000 року ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_1 був складений заповіт, в якому в переліку спадкового майна зазначено сертифікат на право на земельну частку (пай).

10.02.2006 року ОСОБА_3 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯБ №102267. Проте відповідні зміни до заповіту внесені не були, в зв’язку з чим позивач позбавлений можливості належно прийняти спадщину, що підтверджується поясненнями позивача, державним актом на право приватної власності на землю, свідоцтвом про смерть, заповітом.

Згідно довідки Ізяславської державної нотаріальної контори №777 від 01.06.2010 року у провадженні Ізяславської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу №168-2009 після смерті ОСОБА_3, яка померла 08.09.2008 року, спадкоємцем являється ОСОБА_1, якому в зв’язку з виниклими розбіжностями видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом не має змоги.

За ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

За ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Керуючись ст. ст. 1217, 1223, 1225 ЦК України, ст. 131, 152 ЗК України, ст.ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України,

р і ш и в :

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителем ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку, розміром 2,86 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великопузирківської сільської ради Ізяславської району Хмельницької області, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 08.09.2008 року.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя І.В.П’єнта