Ізяславський районний суд Хмельницької області
м. Ізяслав, вул. Незалежності, 3, 30300, (03852) 4-13-47
Справа № 2-1953-10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2010 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої – судді П’єнти І.В., при секретарі - Островській В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації про визнання незаконними дій та зобов’язання здійснити нарахування та виплату одноразової щорічної допомоги на оздоровлення та зобов’язання здійснення нарахування та виплату одноразової компенсації,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій та зобов’язання здійснити нарахувати та виплату одноразової щорічної допомоги на оздоровлення та зобов’язання здійснення нарахування та виплати одноразової компенсації. В обґрунтування позову зазначає, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесено до 1 категорії (інвалід 3 групи), тому відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна бути виплачена одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат та щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Проте Управлінням праці та соціального захисту населення Ізяславської РДА у 2008-2009 роках одноразова компенсація та щорічна допомога на оздоровлення йому були виплачені не в повному обсязі. Тому позивач просить визнати дії УПСЗН Ізяславської РДА щодо невиплати одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, визначених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та зобов’язати відповідава нарахувати та виплатити одноразову щорічну допомогу на оздоровлення та одноразову компенсацію.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підримав, та просив суд визнати дії УПСЗН Ізяславської РДА щодо невиплати одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, визначених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачені суми одноразової щорічної допомоги на оздоровлення та одноразової компенсації.
Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської райдержадміністрації в судове засідання не з’явився, управлінням подано суду заяву про слухання справи у відсутності представника Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської райдержадміністрації. Управлінням суду було надано письмові заперечення щодо позовних вимог, в яких зазначено, що Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської райдержадміністрації позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач, як ліквідатор аварії на ЧАЕС 1 категорії отримав щорічну допомогу на оздоровлення у 2008-2009 роках в сумі 90 грн., в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року. Крім того, відповідач вказує, що виплати одноразової компенсації ліквідаторам аварії на ЧАЕС проводиться у межах бюджетних асигнувань. Враховуючи це, управління вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Суд, вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Позивач ОСОБА_1 має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та є інвалідом ІІІ групи, захворювання, пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідним посвідченням серії А №114089 с та довідкою МСЕК №108071.
Згідно з письмовою відповіддю на заяву позивача №35 від 19.05.2010 року та №36 від 19.05.2010 року встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Постанови КМУ від 12.07.05 № 562 було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення у 2008-2009 роках – 90 грн., та відповідно до Постанови КМУ від 26.07.1996 року №836 було виплачено у 2008 році одноразову компенсацію при встановленні третьої групи інвалідності в розмірі 189 грн. 60 к.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІІ групи виплачується в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, а одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам 3 групи виплачується у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Відповідно ч.7 цієї статті розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на 2008 рік передбачено, що мінімальна заробітна плата встановлюється з 01.01.08. - 515 грн., 01.04.08. – 525 грн., 01.10.08. – 545 грн., 01.12.08. – 605 грн.
Згідно ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на 2009 рік передбачено, що мінімальна заробітна плата встановлюється з 01.01.09. - 605 грн., 01.04.09. – 625 грн., 01.07.09. – 630 грн., 01.10.09. – 650 грн., 01.12.09. – 669 грн.
Відповідно до ч.5 ст. 48 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема основи соціального захисту.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплат учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Згідно з положенням ч.4 ст.8 Цивільного процесуального кодексу України в разі невідповідності нормативно-правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, суд застосовує правовий акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмірів щорічної грошової допомоги на оздоровлення та одноразової компенсації, як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).
На підставі викладеного, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської райдержадміністрації щодо невиплати одноразової компенсації як інваліду 3 групи та одноразової щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» слід визнати неправомірними та зобов’язати провести нарахування та виплату позивачу одноразової компенсації як інваліду 3 групи, та щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Керуючись ст. ст. 8, 22, 65, 92 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 8, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,
р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської райдержадміністрації Хмельницької області щодо невиплати одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення, в розмірах, передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської райдержадміністрації Хмельницької області (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 10Б) нарахувати та виплатити ОСОБА_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразову компенсацію, як інваліду 3 групи, в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, та щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2008-2009 роки, з урахуванням виплачених сум.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: