Справа 1-92/2007 p

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 січня 2007 року                                    Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі: головуючого-судді               -  Розинка В.М.

при секретарі                                         -  Примак Т.В.

з участю прокурора            -   Редюк А.О.

потерпілого                        -  ОСОБА_2

та захисника                      -   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу

по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, уро­дженця м. Чернігова, українця, громадянина України, із по­вною загальною середньою освітою, не працюючого, одру­женого, має на утриманні батька пенсіонера 1946 р. наро­дження, двох неповнолітніх дітей 1997 р. та 2004 р. наро­дження, раніше судимого 19.04.2001 Новозаводським район­ним судом м. Чернігова за ст. 206 ч. 2 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі, мешканця АДРЕСА_1-у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України , -

встановив:

14.10.2006 р. близько 03.20 год. підсудний ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля кінотеатру ім. Щорса, розташо­ваного по вул. Магістратській, 3 у м. Чернігові, відкрито викрав мобільний те­лефон „Сіменс S-65", вартістю 585 грн., із сімкартою мобільного оператора „Київстар", на рахунку якого знаходилось 12 грн., а всього на 647 грн., що на­лежить потерпілому ОСОБА_2, та при цьому наніс тому ряд ударів ногою та рукою по тулубу, завдавши йому фізичного болю.

Підсудний, будучи допитаним у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що не бажає давати свідчення в суді, оскільки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчен­ня, які дав у ході досудового слідства. Шкоду відшкодував. У скоєному розка­юється, просить суворо не карати.

Потерпілий також пояснив, що не бажає давати свідчення в суді, оскіль­ки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення, які дав у ході досудо­вого слідства. Матеріальних претензій до підсудного не має.

Враховуючи свідчення підсудного та потерпілого, а також те, що факти­чні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що його дії пра­вильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, тобто відкрите викраденная чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а вина у скоєному доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного - його вік, сімей­ний стан та наявність у нього трьох утриманців - батька пенсіонера 1946 р. на­родження, двох неповнолітніх дітей 1997 р. та 2004 р. народження, наявність постійного місця проживання і позитивної характеристики за таким, обстави­ни, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, обставини, які обтяжує покарання - учинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив зло­чину, приймає до уваги відсутність вимог потерпілого про призначення суво­рого покарання та, зважаючи на те, що відсутні попередні притягнення до ад­міністративної відповідальності, доходить висновку, що ще не втрачена мож­ливість виправлення підсудного без відбуття покарання, тобто його припусти­мо звільнити від відбуття покарання з випробуванням.

Суд вважає за можливе прийняти відмову потерпілого від позову.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття пока­рання, якщо він протягом іспитового строку в 3 роки не вчинить нового злочи­ну.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтись для реєстрації в органи криміналь­но-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої систе­ми про зміну місця проживання або роботи.

Закрити провадження в частині позову, у зв'язку з відмовою потерпілого від такого.

Речовий доказ : мобільний телефон „Сіменс S-65" - повернути потерпі­лому ОСОБА_2

Стягти з ОСОБА_1 87 грн. 18 коп. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи на користь Чернігівського відді­лення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівсь­кої області протягом 15 діб із моменту його проголошення.

Головуючий   Розинко В.М.