Справа 1-56/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 січня 2007 року   Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі: головуючого-судді              -   Розинка В.М.

при секретарі                                      -  Примак Т.В.

з участю прокурора         - ЯрмошР.В.

потерпілої                         - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу

по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народжен­ня, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруже­ного, раніше судимого 22.07.1999 Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. ст. 140 ч. 2, 229-6 ч. 2 КК України 1960 року до 2 років 3 місяців позбавлення волі, 30.08.2001 Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. ст. 140 ч. 2, 229-6 ч. 2 КК України 1960 року до 2 років 3 місяців позбав­лення волі, мешканця АДРЕСА_1 -у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -

встановив:

11.09.2006 р. увечері підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані ал­когольного сп'яніння, знаходячись біля під'їзду АДРЕСА_2 відкрито викрав мобільний телефон „SAMSUNG SGH - X 620", вартістю 799 грн., на рахунку якого знаходилось 4 грн., із пакетом перед­плаченого сервісу „Джине", вартістю 40 грн., в силіконовому чохлі вартістю 4 грн., а всього на 848 грн., що належить потерпілій ОСОБА_2

Підсудний, будучи допитаним у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що 11.09.2006 вжи­вав спиртне, після зустрів потерпілу з подругою, пив ще пиво з тими, на його прохання потерпіла дала свій телефон, із якого він телефонував знайомим, а потім вирішив той викрасти, і, після чергового дзвінка, він його відкинув за 20 - 30 м, потерпілий сказав, що загубив. Та плакала, просила його повернути, обшукала його, шукала на землі, але не знайшла. Потім він знайшов телефон і пішов із тим, але через деякий час був затриманий працівниками міліції. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Крім свідчень підсудного, його вина стверджується поясненнями потер­пілої та іншими перевіреними судом доказами.

Так, із перевірених свідчень потерпілої ОСОБА_2 слідує, що до неї з подругою підійшов підсудний, який був п'яний і попросив її телефон,

2

щоб зателефонувати приятелю, вона дала, а той за це пригостив їх пивом. Він телефонував декілька разів, а потім сказав, що телефону у нього немає. Вони його обшукали, але телефон не знайшли. Після цього вона пішла додому, по­тім звернулась до міліції і ті знайшли підсудного, вилучили у нього телефон. Прохала не застосовувати до підсудного покарання, пов'язане з позбавленням волі.

Свідок ОСОБА_3, подруга потерпілої, при допиті в судовому засі­данні, дала аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_4, допитаний у судовому засіданні, пояснив, що як працівник міліції, отримав повідомлення про викрадення телефону, після цьо­го зателефонували за номером телефону потерпілої, відповів підсудний, він відрекомендувався тому, як його знайомий, вияснив те той знаходиться, після чого той був затриманий, а телефон вилучено.

Свідок ОСОБА_5, пояснила, що знайома з підсудним рік, вони співмешкають, вона характеризує його з позитивної сторони.

Обставини, скоєного ним, достовірно встановлені судом, стверджуються перевіреними в суді доказами - заявою потерпілої про заволодіння підсудним її речами (а.с. 2), рапортами співробітників міліції про затримання підсудного після правопорушення (а.с. 5,6), протоколом про вилучення у нього телефону потерпілої (а.с. 9).

Оцінюючи зібрані та перевірені докази, суд знаходить, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, а вина у скоєному доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного - його вік, сімей­ний стан та незадовільний стан здоров'я, що стверджується наданими медич­ними документами, наявність постійного місця проживання та попередньої ро­боти і позитивних характеристик за такими, обставини, які пом'якшують пока­рання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставину, яка об­тяжує покарання - учинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, приймає до уваги відсутність вимог потерпілої про призначення суворого покарання та, зважаючи на те, що підсудний протягом значного часу з 11.09.2006 перебував під вартою і це мало позитивне значення, відсутні попередні притягнення до адміністративної відповідальності, доходить висновку, що ще не втрачена мо­жливість виправлення підсудного без відбуття покарання, тобто його припус­тимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття пока­рання, якщо він протягом іспитового строку в 3 роки не вчинить нового злочи­ну.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України  на постійне проживання  без  дозволу  органу кримінально - виконавчої системи, періодично з'являтись для реєстрації в органи криміна­льно-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої сис­теми про зміну місця проживання або роботи.

Змінити запобіжний захід щодо ОСОБА_1 з узяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Речові докази : телефон „SAMSUNG SGH - X 620", силіконовий чохол -повернути потерпілій ОСОБА_2

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівсь­кої області протягом 15 діб із моменту його проголошення.

Головуючий     Розинко В.М.