Справа №1-49/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2007 року                            Деснянський районний суд м. Чернігова в

складі:

головуючого - судді                     -Розинко В.М.

при секретарі                              - Примак Т.В.

з участю прокурора                   - Гапєєвої Н.П.

адвоката                                      - ОСОБА_2

та потерпілої                              - ОСОБА_3

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в  м.  Чернігові  справу по

обвинуваченню                 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Чернігова, громадянина України, українця, із професійно-технічною освітою, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, має на утриманні матір -пенсіонера 1948 р. народження, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, -

встановив:

В вечірній час 07.09.2006 р. підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, під час конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних стосунків із своїм рідним братом ОСОБА_4, який постійно споював матір, не реагуючи на протести підсудного, наніс ряд ударів руками по обличчю й ногами по тулубу потерпілого, чим спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого той помер.

Підсудний, допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні за ст. 121 ч. 1 КК України, визнав повністю та пояснив, що не бажає давати свідчення в суді, оскільки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення, які давав у ході досудового слідства. На запитання учасників процесу пояснив, що напередодні вживав спиртне, разом із тим не мав наміру бити брата, і тим більш, вбивати того. Але той спаював їх матір, він неодноразово прохав того, щоб той цього не робив, але брат його не слухав. Так було і цього разу, коли він прийшов додому, тому він ударив брата десь три-чотири рази, той був дуже п'яний. Брат мешкав із ними, тому що від нього декілька років тому пішла жінка, забравши із собою дочку. Причиною конфлікту було зловживанням братом спиртним та споювання тим матері. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати, не позбавляти його волі, оскільки цього не витримає матір, яка не може існувати без сторонньої допомоги, потребує саме його допомоги, оскільки інших родичів, які б були у змозі за нею доглянути, вони не мають. Та дуже хвора, має хворобу Паркінсона, їсти їй готує він, також сам і прибирає у квартирі, та, майже не виходить із квартири. Особисто у нього також поганий стан здоров'я.

Потерпіла ОСОБА_3, суду пояснила, що син сказав правду. Загиблий син ОСОБА_4 постійно спаював її горілкою, викрав із дому всю білизну та інші речі, за що на того сварився підсудний. Вона жодним чином не осуджує за скоєне, сина ОСОБА_1, жодних матеріальних претензій до того, як до підсудного, не має. Причиною загибелі ОСОБА_4 було те, що той її споював, а ОСОБА_1 того за це бив. ОСОБА_1 постійно допомагає їй по домівці, по господарству, крім нього у неї зараз нікого немає з рідні, а вона вже за станом здоров'я не може себе обслуговувати, зовсім не в змозі приготувати собі їжу. Просить суворо того не карати та не позбавляти волі.

Враховуючи свідчення підсудного та потерпілої і те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 121 ч. 2 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, а його вина у скоєному доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного - його вік, сімейний стан - загибель його батька 30.12.1997 внаслідок травмування льодяною кригою, що впала на того з даху прокуратури м. Чернігова та наявність у нього на утриманні матері -пенсіонера 1948 р. народження, яка, згідно медичного висновку має ряд захворювань і потребує постійного стороннього догляду, оскільки не спроможна до самообслуговування, незадовільний стан здоров'я самого підсудного - присутність ряду захворювань, що стверджується наданими медичними документами, відсутність попередніх притягнень до кримінальної та адміністративної відповідальності, наявність постійних місць проживання та роботи і позитивних характеристик за такими, при відсутності будь-яких негативних характеристик, точку зору потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні, а, навпаки, просила не позбавляти його волі, розраховуючи на його постійну допомогу в майбутньому в зв'язку з незадовільним станом її здоров'я, неправомірність дій потерпілого, що передували скоєнню злочину, відносно підсудного, який намагався припинити споювання матері потерпілим, обставини, які пом'якшують покарання -з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а також обставину, яка обтяжує покарання - учинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Вище перелічені обставини справи - неправомірні дії потерпілого відносно своєї матері та самого підсудного, що передували скоєнню злочину; щире каяття; наявність у підсудного сім'ї, у складі якої перебуває утриманець - непрацездатна матір, пенсійного віку, а, крім того, дані про особу підсудного - наявність позитивних характеристик, за

3

відсутністю негативних характеристик, відсутність притягнень до кримінальної та адміністративної відповідальності, судом розглядаються, як такі, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і дозволяють призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією закону, а разом із тим, дозволяють суду дійти висновку про можливість виправлення підсудного без відбуття покарання, тобто звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням. Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України і призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 роки не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 16 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, зобов'язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації.

Речові докази : 2 змиви на вату речовини та простирадло - знищити.

Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.

Головуючий      В.М. Розинко