Справа № 1007/11855/2012 Головуючий у І інстанції Лопатинська
Провадження № 11/780/550/13 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В.
Категорія 41 27.05.2013
УХВАЛА
Іменем України
22 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Левчука О.Д.,
суддів Семенцова Ю.В., Колокольнікової Н.М.,
за участю прокурора Скрипки І.М.,
засудженого ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
захисника адвоката Євича В.Г.,
захисника адвоката Кононенка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2013 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда 2 групи, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання: за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 309 КК України - два роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки та покладено на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміни місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 1176, 96 грн. судових витрат за проведення експертиз.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця м. Києва, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда 2 групи, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
засуджено ч. 1 ст. 309 КК України і призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1020 грн.
Стягнено з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 588, 48 грн. судових витрат за проведення експертиз.
Вирішено питання щодо речових доказів.
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку суду у вересні 2012 року ОСОБА_2 зірвав у себе на присадибній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дві дикорослі рослини коноплі і в подальшому зберігав їх на горищі сараю, та перед входом до сараю, розташованого за вищевказаною адресою. 04 жовтня 2012 року близько 17-ї год. на території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1, під час огляду місця події працівниками міліції було виявлено та вилучено вказані вище рослини, що являються особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою 1142,8 г (в перерахунку на суху речовину), які ОСОБА_2 придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Згідно висновку експерта № 1597/х від 11.10.12 року представлена на дослідження рослинна маса зеленого кольору із специфічним запахом є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Першопочаткова загальна маса канабісу в перерахунку на суху речовину становила 1142,80 г. Канабіс, згідно «Списку №1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці 1» «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (із змінами), є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Крім того, у серпні 2012 року ОСОБА_2 зірвав у себе на присадибній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, дикорослу рослину коноплі і в подальшому висушив її на горищі сараю та подрібнив. 4 жовтня 2012 року близько 7-ї год. ОСОБА_2 дану висушену подрібнену коноплю загорнув у паперовий згорток та перевіз з метою збуту ОСОБА_3 на автобусі сполученням «Олександрівка-Бобровиця» спочатку до м. Бобровиця, а в подальшому електричкою сполученням «Ніжин-Київ» в м. Бровари Київської області, де об 11 год. 50 хв. поблизу будинку № 54 по вул. Вокзальна був затриманий працівниками міліції, які в нього виявили та вилучили з внутрішньої кишені куртки 2 паперові згортки, наповнені особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою 36,95 г (в перерахунку на суху речовину), який ОСОБА_2 незаконно придбав, перевозив та зберігав з метою подальшого збуту.
Згідно висновку експерта № 1584/х від 10.10.12 року представлені на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, які знаходилися в двох паперових згортках, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом. Першопочаткова загальна маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становила 36,95 г. Канабіс, згідно «Списку №1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці 1» «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (із змінами), є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
За вироком суду наприкінці вересня 2012 року ОСОБА_3 придбав у невстановленої досудовим слідством особи десять з половиною стаканів макової соломки для власного вживання без мети збуту. В подальшому ОСОБА_3 частину вказаного наркотичного засобу вжив шляхом заварювання суміші подібної до чаю, а решту зберігав у належного йому мопеді марки « Soul ZSS 50F», який знаходився у гаражі, розташованому поряд з буд. № 2-а, що по вул. Красовського в м. Бровари Київської області.
2 жовтня 2012 року. ОСОБА_3 переклав вказаний вище наркотичний засіб з мопеду собі під куртку і на власному мопеді поїхав до буд. № 9, що знаходиться по вул. Незалежності в м. Бровари Київської області, де о 13-ї год. був затриманий працівниками міліції, які в нього виявили та вилучили з-під куртки поліетиленовий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломою вагою 420 г (в перерахунку на суху речовину), який ОСОБА_3 незаконно придбав, перевозив та зберігав без мети збуту.
Згідно висновку експерта № 1582/х від 11.10.12 року представлена на дослідження подрібнена речовина рослинного походження коричневого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, маковою соломою. Першопочаткова маса наркотичного засобу, макової соломи, в перерахунку на суху речовину становила 420 г. Макова солома, згідно «Списку №1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці 1» «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (зі змінами), є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи правильність кваліфікації дій підсудних та доведеність їх вини у вчиненні зазначених злочинів, вважає вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_2 незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості та особі засудженого внаслідок його м'якості. На думку апелянта, суд порушив вимоги закону, призначивши ОСОБА_2 покарання, яке є нижчим від найнижчої межі та не застосував додаткове покарання у виді конфіскації майна. Просить скасувати вирок суду та постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України і призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю останнього.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та захисників, які просили вирок суду залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Обставини справи, доведеність вини та кваліфікація дій засуджених в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі засудженими, не оспорювались і, згідно ст. 299 КПК України, не досліджувалися. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих їм злочинах визнали повністю.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3. у скоєнні злочинах за зазначених у вироку обставин відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, а дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК.
У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин: відповідно до положень Загальної частини КК; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції врахував: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який є інвалідом 2 групи, посередньо характеризується за місцем проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та обставини, що пом'якшують покарання: щире його каяття і активне сприяння розкриттю злочину, та обґрунтовано призначив ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі в межах санкції статті 309 КК України..
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції врахував: ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання. Зокрема були взяті до уваги: визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, які скоєні без обтяжуючих обставин, позитивна характеристика за місцем проживання, його стан здоров`я, який є інвалідом 2 групи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. З урахуванням зазначених обставин суд дійшов до обґрунтованого висновку про можливість застосування ст. 69 КК України та призначив ОСОБА_2: основне покарання, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, не призначаючи додаткове покарання у виді конфіскації майна, а покарання за ч. 2 ст. 309 КК України призначив у виді позбавлення волі в межах санкції статті. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд остаточно призначив ОСОБА_2 покарання у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
Оцінюючи висновок суду щодо виду та розміру обраного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, колегія суддів керується вимогами ст. 65 КК України, згідно якої: особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів; підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливою частиною цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу, і вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Підстав вважати незаконним застосування судом першої інстанції положень ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України колегія суддів не знаходить.
Також колегія суддів з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, обставин справи та даних про особу винного, вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про можливість виправлення засудженого ОСОБА_2 без відбування покарання у виді позбавлення волі та рішення про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Тому доводи прокурора, що суд першої інстанції не врахував тяжкість злочину та особу засудженого, призначивши ОСОБА_2 м`яке покарання, є безпідставними. Стаття 77 КК України не передбачає застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням. Крім того, вимоги в апеляції прокурора про призначення ОСОБА_2 покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, за вчинення ним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки відповідно до ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. Але покарання, яке вважає призначити ОСОБА_2 за кожний злочин окремо, апелянт не зазначає.
Оскільки, судом першої інстанції правильно застосовано кримінальний закон, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, тому підстав для задоволення апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2013 року без змін.
С У Д Д І:
_________________ ____________________ ______________________
( Левчук О.Д. ) ( Семенцов Ю.В.) ( Колокольнікова Н.М.)