Справа №2-250/2009

Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я

І   м  е  н  е  м       У   к   р   а  ї  н   и

27 квітня 2009 року Бахчисарайський  районний    суд  Автономної Республіки Крим  у складі:

головуючого  судді             Ястребова  Д. О.

при секретарі                     Гура І. І. , Храмовій Г. Г. ,

розглянувши  у відкритому   судовому  засіданні в залі суду в м.   Бахчисарай   цивільну   справу  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання довіреностей удаваним правочином, визнання договору купівлі-продажу житлового будинку із господарськими будівлями недійсним, визнання права власності на житловий будинок в цілому із господарськими будівлями, у тому числі за правом спадкування , треті особи - Бахчисарайська державна нотаріальна контора, Державний нотаріальний архів ГУ юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, -

В  С  Т   А  Н  О  В  И  В  :

До Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 із вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку №3 на вул. Шкільній у с. Углове Бахчисарайського району АР Крим між ОСОБА_3 від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (на момент укладення договору ОСОБА_6 В.), посвідчений приватним нотаріусом Бахчисарайського районного нотаріального округу ОСОБА_7 19.01.1996, та визнання права власності на будинок у цілому, у тому числі на Ѕ частку після смерті матері ОСОБА_5

Вимоги мотивовано тим, що 16.11.1995 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на забезпечення договору позики між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 видано довіреності на право продажу належного їм на підставі виданого 05.06.1995 свідоцтва про право власності житлового будинку №3 ОСОБА_3 із впевненістю, що зазначені довіреності є забезпеченням договору позики. Без надання повноважень ОСОБА_3 житловий будинок продано за договором купівлі-продажу, посвідченим нотаріально 19.01.1996, своїй дочці ОСОБА_2 (на момент купівлі будинку ОСОБА_6 ). ОСОБА_5 померла 15.06.2003, після якої спадкоємцем є позивач. Оскільки договір купівлі-продажу мав місце за відсутності волевиявлення продавців, про що стало відомо тільки у 2007 році, договір купівлі-продажу є фіктивним, що є підставою для застосування ст. 58 ЦК України в редакції від 18.07.1963. На Ѕ частку після смерті ОСОБА_5 просить визнати право власності в порядку спадкування.

При розгляді справи вимоги уточнено визнанням виданих від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_1 довіреностей ОСОБА_3 на продаж зазначеного житлового будинку як фіктивного правочину недійсним із вчиненням договору застави за зобов’язаннями між останнім та ОСОБА_4 , визнанням недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку №3 на вул.. Шкільній у с. Углове Бахчисарайського району АР Крим, визнанням права власності на житловий будинок в цілому.

У суді позивач вимоги підтримала, пояснила, що із слів ОСОБА_4 була впевнена про те, що видала тільки довіреність без її наслідків у вигляді продажу. Про продаж будинку стало відомо у 2003 році, до цього відомо ен було. Просить повернути будинок їй, оскільки є спадкоємцем матері, яка померла. Продавати не збиралась. Довіреності, як вона, так і її мати підписували при нотаріусі, все зазначене в них роз’яснювалось. Вважали, що житловий будинок є забезпеченням боргу ОСОБА_4 Про договір купівлі-продажу не сповістили.

Представник позивача на підставі довіреності ОСОБА_8 вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскільки про укладення договору купівлі-продажу стало відомо тільки у 2007 році. Просить застосувати до договорів  поруки, посвідчених у якості договору застави, відповідні положення договору. Наслідками застави не може бути відчуження майна без передбаченого законом порядку. На цій підставі угоди підлягають визнанню недійсними. Про порушення права ОСОБА_1 стало відомо у 2007 році, коли представник відповідача ОСОБА_9 , її чоловік, вирішив оформити земельну ділянку для обслуговування житлового будинку. Письмові докази про це відсутні, крім того, що ОСОБА_1 платила постійно земельний податок.  

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, пояснивши, що коли укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, знала, що у ньому проживають дві жінки. Гроші за договором віддавала батьку, вважаючи, що ним отримано будинок для неї. Гроші передано до нотаріального посвідчення. Із її дозволу проводилась після купівлі-продажу будинку усі пов’язані із правом власності дії, у тому числі газифікація, реєстрація місця проживання позивача. Із чого вважає, що позивачеві було про все відомо. Просить застосувати строк позовної давності, оскільки доказів про те, що стало відомо не так давно, позивачем не надано.

Представник відповідача на підставі довіреності ОСОБА_9 вважає вимоги позову необґрунтованими, просить у ньому відмовити. Знає, що житловий будинок придбано законно за договором купівлі-продажу, посвідченим нотаріально.

Представник відповідача на підставі угод адвокат ОСОБА_10 проти задоволення позову заперечує, оскільки доказів про невідповідність договорів, посвідчених нотаріально позивачем та її представником не надано. Як довіреності, так і договір купівлі-продажу, посвідчено нотаріально, у зв’язку із чим застосування зазначених позивачем наслідків не відповідає діючому законодавству.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги вважає частково обґрунтованими, підтвердив, що договір купівлі-продажу  ним дійсно укладався, але намірів отримати право власності не мав. Договір позики із ОСОБА_4 дійсно існував, зобов’язання за ним той не виконав по цей час. Вважає, що його визнання чи невизнання договорів недійсними й правовідносин із ОСОБА_4 не стосується, оскільки той свої зобов’язання перед ним не виконав.

Відповідач ОСОБА_4 підтвердив наявність боргу перед ОСОБА_3 В, Н. , сплачений повністю. Довіреності дійсно видавались на його забезпечення без реального волевиявлення на продаж майна. Неодноразово просили повернути житловий будинок, на що отримували відмову. Просить позов задовольнити.

Третя особа Бахчисарайська державна нотаріальна контора, звернувшись із заявою про розгляд справи за відсутності, представника до суду не надіслала, із заявою про відкладення розгляду справи не зверталась.

Третя особа Державний нотаріальний архів ГУ юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці  Крим, сповіщена належним чином, свого представника до суду не надіслала, із заявою про відкладення розгляду справи не зверталась.

За таких обставин за відсутності передбачених ст. 169 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справу розглянуто за відсутності представників Бахчисарайської державної нотаріальної контори, Державного нотаріального архіву ГУ юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці  Крим.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши в межах позовних вимог надані сторонами й наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у задоволенні яких слід відмовити у повному обсязі.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із наступного.

Статтею 3 ЦПК України передбачено право звернення до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом за сприяння із боку суду всебічному і повному з’ясуванню обставин справи шляхом роз’яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов’язків, попередження наслідків вчинення або не вчинення процесуальних дій. Розгляд цивільних справ судом здійснюється в межах заявлених вимог і на підставі одказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Між тим, ст. ст. 256-268 ЦК України в редакції від 16.01.2003 на момент розгляду справи встановлено строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, порядок його обчислення, перебігу, наслідків їх спливу й т. ін.

Згідно із п. п. 4,6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції на момент розгляду справи передбачено його застосування до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Судовим розглядом у даній справі вірогідно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 04.04.1996 видано довіреності, якими уповноважено ОСОБА_3 продати усі належні їм частки у будинку №3 на вул. Шкільній у с. Углове Бахчисарайського району АР Крим на умовах на його розсуд, отримання необхідних довідок й документів, робити від їх імені заяви, розписуватись за них, підписувати договір купівлі-продажу, отримувати за проданий будинок гроші, виконувати усі дії, пов’язані із виконанням даного доручення. Довіреності видано строком на три роки без права передоручення із дійсністю їх до 04.04.1999. Довіреності із дотриманням передбаченого ст. ст. 47, 65 ЦК України в редакції від 18.07.1963 посвідчено Бахчисарайською державною нотаріальною конторою із їх реєстрацією (арк. спр. арк. спр. 15-16). Виконання вимог закону та зміст довіреності, роз’яснення її наслідків нотаріусом не оспорюється.

На підставі зазначених довіреностей ОСОБА_3 від імені  ОСОБА_1 та ОСОБА_5  із дотриманням нотаріальної форми із ОСОБА_2 (на момент укладення договору ОСОБА_6 ) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку №3 із господарськими спорудами на вул. Шкільній у с. Углове Бахчисарайського району АР Крим за 2 000 грн. Договір посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Бахчисарайського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації.

Встановлені обставини підтверджуються як поясненнями в цій частині осіб, які беруть участь у справі, так і наявними у матеріалах справи даними Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації (арк. спр. 14), довіреностями (арк. спр. арк. спр. 15-16), договором купівлі-продажу житлового будинку із господарськими спорудами та документами до нього (арк. спр. арк. спр. 17-18, 13-70), свідоцтвом про одруження відповідача ОСОБА_2 (арк. спр. 77), копії яких маються у матеріалах справи, довідкою. Углівської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим (арк. спр. 89).

Відповідно до ст. ст. 75, 76 ЦК України в редакції від 18.07.1963 позовна давність застосовується  незалежно від заяви сторін. Перебіг строку позовної давності починається із дня виникнення права на позов. Право на позов виникає із дня, коли особі стало відомо або повинно було стати відомим про порушення свого права.

Виходячи із встановлених судом обставин, а саме зазначення строку дії довіреності, дати, до якої вона діє, відсутності будь-яких документів на житловий будинок у позивача, про початок перебігу строку позовної давності, тобто 04.04.1999, свідчить момент закінчення дії довіреності.

Твердження позивача про початок такого строку у 2007 році, не підтверджений доказами, суд оцінює критично із урахуванням таких же пояснень як у позові у даній справі із 2007 року (арк. спр. 6), пояснень ОСОБА_1 у позові із того ж предмету спору із зазначенням відомостей про порушення права у 2003 році (арк. 3 справи №2-1563/2007), залишеного без розгляду ухвалою Бачхсиарайського районного суду АР Крим 27.12.2007 за заявою представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 , відповідача у даній справі.

Доводи представника позивача ОСОБА_8 , не підтверджені безперечними доказами відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, про отримання позивачем відомостей про порушення права у 2007 році із урахуванням наявності нотаріально посвідчених довіреностей із зазначенням змісту прав та обов’язків за нею, терміну її дії, суд не може взяти до уваги як такі, що підтверджують наявність відомостей про порушення прав позивача та звернення її до суду протягом встановленого законом строку.

Клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності із поважної причини із наданням доказів та посиланням на них до суду не надходило.

Доводи відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про наявність між ними правовідносин позики та отримання довіреностей як застави майна, виходячи за межі позовних вимог, суперечать нотаріально посвідченим довіреностям, договору купівлі-продажу. Доказів невиконання при нотаріальному посвідчення нотаріусами вимог законодавства, що не є, крім того, позовними вимогами, не надавалось, вимог про нероз’яснення наслідків нотаріально посвідчених дій не надано. У зв’язку із чим такі пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не мають правового значення у даній справі, не відповідають вимогам ст. 174 ЦПК України, оскільки суперечать зазначеним вище нормам матеріального права.

Виходячи із цього, на підставі ч. 1 ст. 80 ЦК України в редакції від 18.07.1963 у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання довіреностей, посвідчених 04.04.1996 Бахчисарайською державною нотаріальною конторою, на право продажу житлового будинку із господарськими будівлями №3 на вул. Шкільній у с. Углове Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим удаваним, визнання договору купівлі-продажу житлового будинку із господарськими будівлями недійсним слід відмовити.

Крім того, судовим розглядом вірогідно встановлено, що ОСОБА_2 (на момент укладення договору ОСОБА_11 ) на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку №3 із господарськими спорудами на вул. Шкільній у с. Углове Бахчисарайського району АР Крим за 2 000 грн. Договір посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Бахчисарайського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації, щро підтверджено зазначеними вище дослідженими доказами.

Із тих же підстав, передбачених ч. 1 ст. 81 ЦК України в редакції від 18.07.1963 із урахуванням положень ст. ст. 61, 64 ЦК України та передбачених нею обов’язкових для особи, що видала довіреність дій, що не виходять за межі (ст. 63 ЦК), та пропуску строку позовної давності, початого із тієї ж дати, суд вважає необхідним відмовити й у задоволенні позову щодо визнання недійсним підставі договору купівлі-продажу житлового будинку №3 із господарськими спорудами на вул. Шкільній у с. Углове Бахчисарайського району АР Крим, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Бахчисарайського районного нотаріального округу ОСОБА_7

Виходячи із цього, суд вважає відсутніми підстави й для визнання права власності за ОСОБА_1 права власності на зазначений житловий будинок із господарськими будівлями, у тому числі на Ѕ його за правом спадкування.

Так, суду не надано доказів про наявність зареєстрованого відповідно до ст. ст. 181,182 ЦК України права власності за ОСОБА_5 на час її смерті, відсутності доказів правовідносин із спадкування відповідно до ст. 524 ЦК України в редакції від 18.07.1963 та ст. 1216 ЦК України в редакції від 16.01.2003, на Ѕ частку житлового будинку із господарськими спорудами  №3 на вул. Шкільна у с. Углове Бахчисарайського району АР Крим за ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5

Відсутніми є й підстави для застосування ст. 392 ЦК України в редакції від 16.01.2003 щодо захисту права власності позивача на Ѕ частку зазначеного житлового будинку не за правом спадкування шляхом її визнання. Докази наявності права власності із підстав, що не суперечать закону, судовим розглядом не встановлено.

Таким чином, підстави для задоволення позову ОСОБА_1 і в частині захисту права власності на житловий будинок із господарськими спорудами №3 на вул. Шкільній у с. Углове Бахчисарайського району АР Крим в цілому відсутні.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачені позивачем судові витрати (51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) із урахуванням відмови у позові відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та ст. ст. 6, 71, 75, 76, ч. 1 ст. 80 ЦК України в редакції від 18.07.1963, ст. ст. 181-182, п. п. 4, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції від 16.01.2003, й керуючись ст. ст. 10,11, 57-60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

        В     И     Р     І     Ш     И     В :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання довіреностей, посвідчених 04.04.1996 Бахчисарайською державною нотаріальною конторою, на право продажу житлового будинку із господарськими будівлями №3 на вул. Шкільній у с. Углове Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим удаваним правочином, визнання договору купівлі-продажу житлового будинку із господарськими будівлями недійсним, визнання права власності на житловий будинок в цілому із господарськими будівлями №3 на вул. Шкільній у с. Углове Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, у тому числі за правом спадкування, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів й протягом двадцяти днів після цього подання апеляції або шляхом подачі апеляції протягом десяти днів без подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 30 квітня 2009 року.

Головуючий:

               суддя   п/п

Рішення __________ набрало законної сили.

З оригіналом згідно:

                         суддя

                    секретар