Справа №2-279/2009

Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я

І   м  е  н  е  м       У   к   р   а  ї  н   и

24 квітня 2009 року Бахчисарайський  районний    суд  Автономної Республіки Крим  у складі:

головуючого  судді               Ястребова  Д. О.

при секретарі                        Гура І. І. ,

розглянувши  у відкритому   судовому  засіданні у залі суду в м. Бахчисарай цивільну   справу  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Державного підприємства „Агрофірма”Магарач”, ОСОБА_3 сільської ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим про визнання обміну житловими приміщеннями недійсним, визнання недійсною приватизації квартири, визнання права проживання, треті особи- Федорова ОСОБА_4, Бахчисарайська районна державна адміністрація, -

В  С  Т   А  Н  О  В  И  В  :

До Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим звернулась ОСОБА_1 із позовними вимогами до ОСОБА_2 про визнання недійсним обміну житловими приміщеннями квартирою №3 на вул. Вишнева, 1а у с. Табачне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим та квартирою №4 на вул. Садова, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим на підставі наданого рішенням №2 від 29.01.1997 виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим дозволу.

Вимоги мотивовано тим, що на порушення ст. 86 ЖК України та статус гуртожитку у квартири №3 на вул. Вишнева, 1а у с. Табачне Бахчисарайського району АР Крим ОСОБА_2 (на момент  обміну ОСОБА_5) здійснено із позивачем обмін, результатом чого є порушення права останньої ті її членів сім’ї.

При розгляді справи вимоги доповнено клопотанням про поновлення пропущеного строку позовної давності із поважної причини, тяжкої хвороби дочки. Крім того, просить визнати недійсною приватизацію квартири №4 на вул. Садова, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району АР Крим, здійснену відповідачем разом із членами  сім’ї, оскільки із урахуванням недійсності обміну, така приватизація є незаконною, порушуючи права ОСОБА_1 та її дочки.

У суді позивач вимоги підтримала, пояснила, що при здійсненні обміну дійсно сама запропонувала відповідачеві його, переконана у тому, що зазначені окремі кімнати за різних частин коридору є квартирою. Протягом тривалого часу до цього її чоловіком ОСОБА_6 , який зловживав спиртними напоями, у помешканні складались неможливі умови для проживання для її та її дочки, остання потребувала лікування та серйозних операцій. Обмін було здійснено із отриманням коштів за покращення квартири №4 на вул. Садова, 6 у с. Та бачне, що передала відповідач їй. Після проведеного обміну вселилась у квартиру на підставі рішення виконавчого комітету, ордер не видавався. Після обміну зареєструвала своє місце проживання. Чому в паспорті при реєстрації значиться реєстрація за гуртожитком, пояснити не може, вважала, що це квартири, оскільки так значилось у рішенні. Умови проживання, кімнати із різних частин коридору, загальна кухня, санітарні умови зразу ж були, як у гуртожитку.  У 2002 році отримала від Кримської дослідної станції табачництва надіслала повідомлення про необхідність звільнення даного приміщення як службового. З’ясувалось у сільській раді, що воно передано на її баланс і до станції відношення вже не має. У 2007 році стала звертатись із приводу поновлення опалення, водопостачання, постачання електроенергії, оскільки у зв’язку із хворобою дочки протягом п’яти років до часу розгляду справи за відсутності умов для проживання там не мешкає. У 2003 році дійсно зверталась до суду із позовом про розірвання шлюбу із ОСОБА_6 , що було розірвано. Із  приводу незаконності обміну не зверталась ні до суду, ні до правоохоронних органів, оскільки не мала можливості у зв’язку із хворобою дочки, яка раз на рік не менше місяця повинна проходити стаціонарне лікування та проведено декілька операцій. Чому не зверталась протягом тривалого часу до виконкому, сільської ради із питання недійсності обміну, видачі ордеру, до 2007 року, пояснити не може, зверталась із питання із зазначених вище питань та приватизації. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача на підставі угоди адвокат ОСОБА_7 вимоги позову підтримав, пояснивши, що строк позовної давності ОСОБА_1 щодо визнання обміну недійсним пропущено із поважної причини у зв’язку із тяжкою хворобою дитини. Про приватизацію квартири ОСОБА_2 разом із неповнолітніми дітьми не пропущено, оскільки про це стало відомо при розгляді даної справи по суті. Вважає, що вимоги позивача підлягають безумовному задоволенню, оскільки такий обмін із невідомих причин здійснено щодо приміщення на вул. Вишнева, 1а у с. Табачне Бахчисарайського району АР Крим й є незаконним. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_2 вимогу позову не визнала, пояснивши, що на час обміну проживала із неповнолітніми дітьми у приміщенні на вул.. Вишнева, 1 а у с. Табачне, коли ОСОБА_1 із необхідністю роз’їхатись із чоловіком та необхідністю операції, на що потрібні гроші, звернулась із пропозицією обмінятись із доплатою 1 000 доларів США. Пішла їй на зустріч для поліпшення житлових умов дітей. За житловим приміщенням ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 мались заборгованості із комунальних послуг. Позивач погодилась на все. Ордер на обміняні приміщення не видавався. Рішення виконавчого комітету малось. Хто був наймачем квартири ОСОБА_1 не цікавилась. Незадовго після обміну приватизувала житлове приміщення кв. № 4 на вул. Садова, 6 у с. Та бачне разом із неповнолітніми дітьми. Крім ни, у квартир №3 на вул. Вишнева, 1 а в с. Та бачне, на момент обміну, ніхто не мешкав. Щодо незаконності обміну ОСОБА_1 звернулась у 2008 році, пояснивши, що у її квартирі на вул.. Вишнева, 1 а немає умов для проживання. Просить у позові відмовити у зв’язку із спливом строку позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Бахчисарайського району АР Крим ОСОБА_8 вимоги позову не визнала, пояснивши, що про всі обставини обміну позивачеві було відомо на його момент. Про обмін були відомі всі обставини, оскільки були пов’язані із необхідністю коштів ОСОБА_9 на проведення операції дочці та неможливістю проживання із чоловіком, який зловживав спиртними напоями. У 2002 році зверталась до неї особисто позивач як до голови сільської ради після отримання від станції табачництва повідомлення про необхідність звільнення житлового приміщення, як службового, на що отримала роз’яснення про передачу будівлі амбулаторії на баланс сільської ради. Через деякий час приміщення другого поверху амбулаторії на вул.. Вишнева, 1 а у с. Табачне відключено від електропостачання, опалювання у зв’язку із великою заборгованістю у його мешканців, у тому числі позивача. Будь-яких рішень щодо надання статусу службового приміщення, гуртожитку житловим приміщенням на другом поверсі амбулаторії органами влади, місцевого самоврядування не приймалось. На даний час проводиться їх інвентаризація для забезпечення можливості приватизації житлових приміщень, чим скористалась частина мешканців. ОСОБА_1 протягом тривалого часу зверталась до сільської ради, але не із питання визнання недійсним обміну, а із створення умов для проживання, на що їй надавались роз’яснення щодо необхідності виконання окремих дій із її боку. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Бахчисарайського району АР Крим на підставі довіреності ОСОБА_10 вимоги позову не визнав, пояснивши, що обмін, як йому відомо, також проведено за ініціативою ОСОБА_1 із названих усіма причин та у зв’язку із наявністю заборгованостей по комунальних послугах, у тому числі за квартирою ;4 на вул. Садова, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району, що на момент обміну була відомчим житлом Кримської дослідної станції табачництва. Просить у позові відмовити, оскільки про всі обставини позивачеві було відомо на момент обміну.

Третя особа ОСОБА_11 вимоги позову підтримала, пояснивши, що на момент обміну потребувала операції, проживала разом із батьком на АДРЕСА_2 бачне Бахчисарайського району АР Крим, який зловживав спиртними напоями. Не проживають у приміщенні на вул.. Вишнева, 1 а у с. Та бачне Бахчисарайського району АР Крим протягом останніх п’яти років у зв’язку із відсутністю там умов для проживання.  Як інвалід знаходиться на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов. Реєструвалась по досягненню повноліття також як у гуртожитку.

Представник  третьої особи Бахчисарайської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування ОСОБА_12 вимоги позову вважає необґрунтованими, оскільки надані й наявні у матеріалах справи докази, безперечно підтверджують пропущення строку позовної давності, а звернення до суду здійснено не у зв’язку із порушенням прав при обміні, а у зв’язку із відсутністю умов для проживання у житловому приміщення кв. 3 на вул.. Вишнева, 1 а у с. Табачне Бахчисарайського району АР Крим, пов’язане у тому числі із невжиттям заходів із боку позивача та членів її сім’ї щодо їх підтримання. За таких умов та відсутністю підстав для визнання недійсним обміну житловими приміщеннями, у тому числі позивачем, щодо якої відсутні дані про наявність в неї такого права, оскільки не була наймачем кв. 4 на вул.. Садова, 6, а була членом сім’ї ОСОБА_6 , визнання незаконною приватизації також  є безпідставним, що порушить права неповнолітніх дітей відповідача ОСОБА_2 У позові просить відмовити.

Державне підприємство „Агрофірма”Магарач”, правонаступник Кримської дослідної станції табачництва, просить розглянути справу за відсутності його представника. У зв’язку із цим справу розглянуто за його відсутності.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши в межах позовних вимог надані сторонами й наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у задоволенні яких слід відмовити у повному обсязі.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 87 ЖК України, обмін жилими приміщеннями, проведений із порушенням вимог законодавства, цього Кодексу та інших актів законодавства України, у тому числі із порушенням ст. 86 ЖК визнається недійним у судовому порядку із встановленими ст. 88 ЖК наслідками у вигляді переселення у займані до обміну приміщення.

Статтею 3 ЦПК України передбачено право звернення до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Між тим, ст. ст. 256-268 ЦК України в редакції від 16.01.2003 на момент розгляду справи встановлено строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, порядок його обчислення, перебігу, наслідків їх спливу й т. ін.

Згідно із п. п. 4,6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції на момент розгляду справи передбачено його застосування до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Судовим розглядом у даній справі вірогідно встановлено, що на підставі  заяв ОСОБА_2 (на момент обміну ОСОБА_5 ) із складом сім’ї у кількості двох осіб та ОСОБА_1 із складом сім’ї у кількості трьох осіб на підставі наданого рішенням №2 від 29.01.1997 виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим дозволу проведено обмін житловими приміщеннями, у результаті якого ОСОБА_2 (на момент обміну ОСОБА_5 ) із складом сім’ї у кількості двох осіб переселено у квартиру №4 на вул. Садова, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району АР Крим, а ОСОБА_1 із складом сім’ї у кількості трьох осіб переселено у квартиру №3 на вул. Вишнева, 1а у с. Табачне Бахчисарайського району АР Крим.

Відомості про надання відповідним жилим приміщенням статусу службових у передбаченому ст. ст. 118-123 ЖК України, гуртожитку відповідно до ст. ст. 127-128 ЖК України порядку відсутні.

Встановлені обставини підтверджуються як поясненнями в цій частині осіб, які беруть участь у справі, так і наявними у матеріалах справи рішенням №2 від 29.01.1997 виконкому ОСОБА_3 сільської ради Бахчисарайського району АР Крим (т. 1 арк. спр. арк. спр. 5, 55), домовою книгою по вул. Вишнева, 1 а у с. Табачне Бахчисарайського району АР Крим із реєстрацією ОСОБА_1 там 03.02.1997, ОСОБА_11 07.07.1997, ОСОБА_6 03.02.1997 (т. 1 арк. спр. арк. спр. 10-22), довідками із місця проживання позивача (т. 2 арк. спр. арк. спр. 13-15), заявами про обмін (т. 1 арк. спр. арк. спр. 31-34), паспортом позивача із реєстрацією на вул. Вишнева, 1а у с. Та бачне Бахчисарайського району АР Крим 03.02.1997 із відміткою про реєстрацію у гуртожитку (т. 1 арк. спр. 228), відповіддю Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації про відсутність реєстрації права власності на приміщення на вул.. Вишнева, 1а в с. Табачне Бахчисарайського району (т. 1 арк. спр. 105, т. 2 арк. спр. арк. спр. 39, 120), відповіддю Бахчисарайської районної державної адміністрації про відсутність прийнятих рішень про надання будівлі на вул. Вишнева, 1а у с. Табачне Бахчисарайського району АР Крим  статусу гуртожитку (т. 2 арк. спр. 126), відповідями ОСОБА_3 сільської ради (т. 2 арк. спр. 40, 131-132).

Виходячи із встановлених судом обставин, у тому числі обстановки у приміщення із кімнатами навпроти через загальний коридор, наявність реєстрації як позивача, так і членів її сім’ї із зазначенням по гуртожитку на вул. Вишнева, 1а у с. Та бачне Бахчисарайського району АР Крим, суд вважає, що строк звернення ОСОБА_1 для захисту порушеного права відповідно до ст. 71, 76 ЦК України в редакції від 18.07.1963, що підлягає застосуванню, почався із моменту реєстрації позивача за зазначеною адресою, тобто 03.02.1997, коли виходячи із зазначених вище досліджених доказів їй стало відомо про порушення права. У зв’язку із чим закінчився такий строк 03.02.2000, що свідчить про застосування до вимог щодо визнання недійсним обміну жилими приміщеннями між позивачем та відповідачем наслідків ч. 1 ст. 80 ЦК України у зазначеній редакції із відмовою у задоволенні позову щодо вимог про визнання недійсним обміну.

Твердження позивача про впевненість на підставі рішення виконкому про статус квартири, наявність такого статусу за наданими документами, задоволеністю обміном у зв’язку із сімейними обставинами, наявності поважної причини у вигляді тяжкої хвороби дочки, що перешкоджало зверненню до суду, суд вважає такими, що суперечать дослідженим зазначеним вища та наступним доказам.

Так, виходячи із наданих позивачем суду медичних документів, копій заяв позивача, та пояснень відповідача, голови ОСОБА_3 сільської ради Бахчисарайського району АР Крим ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_13 , попередженої про кримінальну відповідальність за ст. ст. 383, 384 КК України, позивачеві відомо було про особливості житлового приміщення на вул.. Вишнева, 1а у с. Табачне Бахчисарайського району АР Крим й малась можливість для звернення за захистом порушеного права протягом строку позовної давності за відсутності підстав для його зупинення чи переривання на підставі ст. ст. 78,79 ЦК України в редакції від 18.07.1963.

Про таке свідчать як пояснення самого позивача, її реєстрація та членів сім’ї, численні звернення позивача із приводу займаного нею та членами сім’ї житлового приміщення, погіршення житлових умов із 2002 року по звернення до суду із позовом 24.03.2008 (т. 1 арк. спр. арк. спр. 130-139, 142-157, 163-168), фотознімки самого житлового приміщення (т. 1 арк. спр. арк. спр. 180-191).

За таких обставин суд дійшов висновку про звернення позивача до суду не з мети захисту порушеного права при недотриманні вимог закону при обміні, а із метою поліпшення житлових умов.

Критично суд із огляду на положення ст. ст. 118-123 ЖК України, гуртожитку відповідно до ст. ст. 127-128 ЖК України на пояснення позивача та її представника про наявність статусу гуртожитку та службового жилого приміщення у отриманого позивачем із членами сім’ї оцінює дані протоколу №4 засідання профкому та адміністрації Кримської дослідної станції табачництва від 20.10.1995 про надання кімнати у гуртожитку на вул. Вишнева, 1 а у с. Табачне Бахчисарайського району, обміняного в наступному, відповідачеві.

Не вважає й такими, що підтверджують поважність причини пропуску строку позовної давності та застосування положень ч. 2 ст. 80 ЦК України, суд й докази про наявність тяжкої хвороби, що перешкоджало зверненню позивача до суду.

Так, при розгляді справи, у тому числі із пояснень позивача, встановлено, що ОСОБА_11 , дочка позивача та третя особа у справі, має захворювання, у зв’язку із яким має необхідність стаціонарного лікування не менше одного разу на рік, постійного лікування. Між тим, виходячи із наданих суду документів ОСОБА_11 , хоч і є інвалідом 3 групи, мала 2 групу інвалідності, проходила навчання за межами постійного місця проживання, працевлаштовувалась за межами місця проживання (т. 1 арк. спр. арк.. спр. 47-49,77-78, 80-95, т.2 арк. спр. арк. спр. 45-49).

За таких обставин та наявності даних про звернення у той же час до суду ОСОБА_1 із позовними вимогами про розірвання шлюбу із ОСОБА_6  із ухваленням рішення 14.01.2002 (т. 1 арк. спр. арк. спр. 139-141), суд не вважає наявними підстави для визнання причини досить тривалого пропуску строку позовної давності із 03.02.2000 по 24.03.2008 поважними із причини хвороби як тяжкої сімейної обставини позивача, що перешкоджала зверненню за захистом порушеного права.

Виходячи із цього, на підставі ч. 1 ст. 80 ЦК України в редакції від 18.07.1963 у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійним обміну житловими приміщеннями квартирою №3 на вул. Вишнева, 1а у с. Табачне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим та квартирою №4 на вул. Садова, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід відмовити.

Крім того, судовим розглядом вірогідно встановлено, що на підставі наказу Кримської дослідної станції табачництва №13 від 18.02.1997 ОСОБА_2 та її неповнолітньою донькою ОСОБА_14 отримано право власності в порядку приватизації на квартиру №4 на вул. Садова, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим по Ѕ частці за кожною, про що 15.03.1997 видане свідоцтво про право власності, зареєстроване Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації, що підтверджується свідоцтвом (т. 1 арк. спр. 98), технічним паспортом на квартиру (т. 1 арк. спр. 99).

У зв’язку із цим же та відсутності підстав для цього згідно із ст. 61 ЖК України, інших передбачених законом підстав для використання житлового приміщення для проживання, не підлягає задоволенню й позов ОСОБА_1 у частині визнання права проживання у квартирі №4 на вул. Садовій, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району АР Крим.

Відповідно до ст. 48 ЦК України в редакції від 18.07.1963 недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону, у тому числі що порушує особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Згідно із ст. 86 ЖК України, яку просить застосувати позивач не передбачено обмеження щодо приватизації службових квартир, зазначеною нормою врегульовано умови, за яких обмін жилими приміщеннями не допускається.

Між тим, суд вважає відсутніми підстави для застосування ст. 48 ЦК України в редакції від 18.07.1963, що підлягала б застосуванню за наявності доказів про це відповідно до п. п. 4,7 ЦК України в редакції від 16.01.2003, у зв’язку із порушенням прав позивача та членів її сім’ї, виходячи із зазначеного вище, а також доказів про надання жилому приміщенню квартирі №4 на вул. Садова, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району АР Крим статусу службового у передбаченому ст. ст. 118-123 ЖК України порядку до прийняття рішення про передачу права власності на неї на підставі Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”.

Виходячи із встановленого вище, судовим розглядом не встановлено й права у позивача відповідно до ст. 6 ЦК України в редакції від 18.07.1963, ст. ст. 15,16 ЦК України в редакції від 16.01.2003 звернення за захистом у передбачені зазначеними нормами способи своїх прав шляхом визнання недійсною приватизації квартири №4 на вул. Садова, 6 у с. Та бачне Бахчисарайського району АР Крим після добровільної передачі права проживання у ній відповідачеві із членами її сім’ї шляхом обміну, не визнаного судом недійсним.

Таким чином, ОСОБА_1 у позові про визнання недійсною приватизації квартири №4 на вул. Садова, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, визнання права проживання у квартирі №4 на вул. Садова, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим також слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачені позивачем судові витрати (102 грн. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) із урахуванням відмови у позові відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та ст. ст. 6, 71, 76, ч. 1 ст. 80 ЦК України в редакції від 18.07.1963, ст. ст. 15-16, п. п. 4,6,7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції від 16.01.2003, ст. ст. 118-123, 127-128 ЖК України й керуючись ст. ст. 10,11, 57-60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

        В     И     Р     І     Ш     И     В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання обміну житловими приміщеннями квартирою №3 на вул. Вишнева, 1а у с. Табачне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим та квартирою №4 на вул. Садова, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсним, визнання недійсною приватизації квартири №4 на вул. Садова, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, визнання права проживання у квартирі №4 на вул. Садова, 6 у с. Табачне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів й протягом двадцяти днів після цього подання апеляції або шляхом подачі апеляції протягом десяти днів без подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 29 квітня 2009 року.

Головуючий:

               суддя   п/п

Рішення не набрало законної сили.

З оригіналом згідно:

                         суддя

                    секретар